До уваги жителів міста Шпола!

У понеділок, 3 червня,  буде відбуватися відлов безпритульних собак з метою їх стерилізації і вакцинації. Просимо не перешкоджати роботі комунальної служби!

Після зазначених процедур – всі тварини будуть повернуті у місця їх вилову.

 

Асфальтують І ділянку вулиці Забережної

Це одна із важливих дорожніх артерій міста. Вулиця Забережна віддалена від центру Шполи, але вміщує в собі значну кількість жителів. Також до неї приєднані провулки, словом містяни виділяють її окремим мікрорайоном. Вулиця була засфальтована, але з часом дорожнє полотно зносилось, утворились ями та вибоїни. Вони почали значно  ускладнювати рух не лише автомобілів а й рейсового автобусу, який кожного дня довозить мешканців вулиці до місця роботи, діток — до школи чи садочку.

У зв’язку з цим, до керівництва Шполянської міської ради надходили численні звернення громадян, що проживають у мікрорайоні вулиці Забережної та голови вуличного комітету Миколи Торби з проханням відновити дорогу, тим самим полегшити транспортний зв’язок з центральною частиною міста. Також лобіював побажання жителів свого виборчого округу стосовно ремонту Забережної   й міський депутат, Дмитро Тищенко.

Інтереси людей, щодо доцільності капремонту асфальтного покриття вулиці та черговість робіт в цілому, розглянула робоча група у складі депутатів міської ОТГ, членів виконавчого комітету та працівників міської ради. Ця група була створена на весні цього року для прозорого і відкритого визначення ремонтних робіт, які необхідно здійснювати на території громади, в закладах та установах. Висновок робочої групи носить рекомендаційний характер, але обов’язково розглядається на засіданнях виконавчого комітету та сесіях міської ради.

Під час ретельного вивчення питання – робоча група дійшла висновку, що вулицю Забережну потрібно асфальтувати.  Таке рішення одноголосно підтримали члени виконавчого комітету на черговому засіданні.

Сьогодні вже розпочали робо із асфальтування І ділянки вулиці.

Міський голова, Сергій Кравченко зазначає, що це лише початок капітального відновлення доріг у мікрорайоні вулиці Забережної. Поступово заасфальтують ІІ ділянку і провулки, які притинають до основної частини дороги.  Міський голова закликає не хвилюватися інших шполян, які проживають на вулицях із ґрунтовим покриттям, адже ці дороги  також обов’язково заасфальтують або відремонтують.

 

 

У Шполянській громаді запрацював електронний медичний сервіс

        Сьогодні у Шполянському центрі первинної медико-санітарної допомоги запрацював сучасний електронний сервіс для пацієнтів і лікарів. Відтепер жителі міста та району матимуть змогу записуватися на прийом до лікаря у зручний час, не виходячи з дому, використовуючи для цього комп’ютер або мобільний пристрій. У поміч медикам — стала інноваційна система Helsi.

     Ознайомитись із принципами роботи електронної системи до Шполянської амбулаторії завітав міський голова, Сергій Кравченко та його заступник, Сергій Заєць. Власне, як працює сучасний, зручний та надійний сервіс Helsi розповів регіональний менеджер, Андрій Канюка. Презентація відбулась на прикладі вікна реєстрації пацієнтів та кабінеті особистого прийому лікаря  загальної практики сімейної медицини.

         Як розповіла директор КНП «Шполянський ЦПМСД», Наталія Качан електронна медична система Helsi проста у користуванні. Завдяки їй можна знайти лікаря за спеціальністю, прізвищем чи місцем роботи, потім – обрати дату й час прийому. Далі система запропонує авторизуватися через номер телефону. Якщо це перший візит до лікаря, потрібно заповнити коротку реєстраційну форму.

  • Усі візити можна переглянути в «Особистому кабінеті». У випадку відсутності Інтернету, запис на прийом можна зробити за телефоном і реєстратор сам внесе дані пацієнта до системи, – зазначила Наталія Георгіївна.

         Крім зменшених черг, серед плюсів електронної медицини для пацієнтів – швидкий пошук та доступ до лікарських призначень. Також, через сайт helsi.me (https://helsi.me/contacts)  можна не тільки записатися до лікаря, обравши його за допомогою гнучкої системи фільтрів, але і предзаповнити декларацію.

         Наразі жителями району укладено майже 33 тисячі декларацій з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами. Ці пацієнти вже користуються офіційними перевагами медреформи, зокрема доступом до електронних рецептів за програмою реімбурсації «Доступні ліки» та багато іншого.

        Завершуючи зустріч із працівниками первинної ланки охорони здоров’я Шполянщини, міський голова, Сергій Кравченко підсумував, що згодом зручності нової системи оцінять і відчують не лише медики, а й самі жителі, які обслуговуються у Шполянському ЦПМСД.

  • Звичайно на перехідному етапі відчуватимуть дискомфорт як лікарі, так і пацієнти. Але ми прагнемо до медицини майбутнього, яка відкриває широкі можливості працювати по новому. Впровадивши сучасну електронну систему наш  медзаклад  крокує в ногу  з  реформою охорони здоров’я, яка є важливою складовою децентралізації влади, – наголосив очільник Шполянської міської ОТГ.

Народні аматорські колективи громади взяли участь у фестивалі у Корсуні

25 травня у м. Корсунь-Шевченківський відбувся VI Всеукраїнський фестиваль патріотичної та козацької творчості «А ми за волю…» ім. Миколи Моцика, присвячений 371-й річниці переможної битви  під Корсунем.

На фестиваль козацької пісні з’їхалися 45 творчих колективів не лише із Черкащини, а й з усієї України, щоб позмагатися за звання найкращих.    Українські козаки завжди славились неймовірною звитягою, відвагою, мужністю, а інколи навіть і надприродними здібностями. Тому козацькі пісні піднімають патріотичний дух, кличуть до боротьби за волю і незалежність нашої країни і, звичайно,  мають надприродні здібності.

Щире та уміле, фольклорне виконання патріотичних та козацьких пісень також на фестивалі представили народні аматорські колективи КЗ «Центру культури та дозвілля» Шполянської міської ОТГ — народний аматорський ансамбль українських інструментів «Вечорниці» (керівник Сергій Мельник), народний аматорський фольклорний ансамбль  «Берегиня» (керівник Лідія Поліщук) народний аматорський фольклорний ансамбль  «Барвінок» (керівник Олена Остропальченко) філії села Лебедин. Колективи  нагородили дипломами лауреатів  та пам’ятними  статуетками.

Народні аматорські колективи Шполянської громади через пісню і музику не лише зберігають, але й примножують національний фольклорний спадок України.  Адже народна пісня не дивлячись на вид жанру зберігається на генетичному рівні. Це передається з роду в рід найталановитішими і робить увесь український народ талановитим.

 

Служба у справах дітей Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади повідомляє:

НАСИЛЬСТВО ЩОДО ДІТЕЙ

 Захист дітей від жорстокості, попередження злочинів проти них є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить міждисциплінарний характер. У діяльність щодо припинення насильства повинні залучатися працівники правоохоронної системи, органів опіки та піклування, представники соціальної та педагогічної спільнот, співробітники медичної і психологічної служб. Однак, найчастіше зусилля зі створення ефективної системи профілактики та припинення насильства щодо дітей, надання допомоги жертвам жорстокого поводження розбиваються через перешкоди, з-поміж: відомча обмеженість і міжвідомча роз’єднаність, суб’єктивізм у виборі недержавних організацій для співпраці, відсутність єдиних методичних і системних підходів в організації профілактичної роботи; ігнорування профілактичної спрямованості в роботі з дітьми і сім’єю; відсутність законодавчих норм і правозастосовної практики щодо захисту і реабілітації жертв, що посилюється правовою неписемністю і недовірою населення до правоохоронних органів, низькими матеріальними статками, що не дозволяють звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою; несформованістю у педагогічних, поліцейських, соціальних, медичних працівників навичок спілкування з жертвою, що веде до приховування або замовчування фактів насильства, особливо за відсутності особистої зацікавленості дорослого в покаранні кривдника і реабілітації постраждалого від домашнього насильства; відсутність ефективно діючої і доцільно організованої реабілітаційної системи.

 

Різновиди та ознаки насильства щодо дітей

Насильство над дітьми – проблема, яка завжди існувала і скоріш за все, ще дуже довго буде існувати у сучасному суспільстві. Сучасність демонструє такі його приклади, як смерть дітей від голоду, загибель їх під час бомбардувань і обстрілу, міжнародних конфліктів, вбивство в таборах біженців, на побутовому ґрунті. Нерідкі і такі форми насильства, як торгівля дітьми, залучення до жебрацтва, проституція, економічна експлуатація, позбавлення житла, коштів для існування, зневага потребами й інтересами. Діти є найнезахищенішою і найуразливішою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Саме з їх провини діти стають жертвами домашнього насильства, опиняються в зонах стихійних і природних катастроф, військових дій тощо.

Насильство над дітьми – це широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які старші або сильніші.

У практиці соціально-педагогічної роботи часто використовують поняття «жорстоке ставлення щодо дитини», що включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативне звернення, що може мати на увазі, наприклад, ігнорування дитини або залучення до насильства між батьками чи іншими членами сім’ї.

Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства[1].

Жорстоке ставлення до дитини і нехтування її інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

Розрізняють чотири основні форми жорстокого поводження та зневажання дітей[2]:

Фізичне насильство – дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров’ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета.

Фізичне насильство – це також і залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речовин або медичних препаратів, які викликають одурманювання (наприклад, снодійного, не виписаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення.

Фізичне насильство – це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

Ознаки фізичного насильства:

  • синяки або поламані кістки;
  • відбитки предметів/предмета;
  • синець або поріз, якому немає пояснень;
  • залисина;
  • боязнь дорослих, особливо батьків;
  • агресія;
  • боязнь фізичного контакту, такого як рукостискання, обійми, будь-якого дотику.

Сексуальне насильство або розбещення дітей та інцест – це будь-які сексуальні стосунки/взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб. Сексуальне насильство включає в себе статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб. Такий вид насильства може здійснюватись тим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата/сестру, далекого родича, друга, вчителя, старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.

Ознаки сексуального насильства:

  • таємність;
  • надмірна зацікавленість чи обізнаність у сексуальній темі та предметах, що з нею пов’язані;
  • надмірний прояв уваги до всього, що пов’язане з сексуальною темою;
  • побоювання певної людини чи члена сім’ї;
  • надмірна піддатливість;
  • агресія;
  • біль при сечовипусканні;
  • ускладнення при ходьбі чи сидінні;
  • нетримання сечі;
  • анальний чи вагінальний свербіж, висипи, синці, кровотечі, біль.

Психологічне (емоційне) насильство – це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. У психічному насильстві можна відокремити вербальне та емоційне насильство. Вербальне (словесне) чиниться у разі критики і докорів буквально за кожний вчинок. Емоційне насильство може відбуватися взагалі без слів за допомогою міміки, пози, поглядів, інтонації.

 

Ознаки психологічного (емоційного) насильства:

  • відставання у порівнянні з однолітками у фізичному та соціальному розвитку;
  • порушення мови, сну, прийому їжі;
  • систематичне повторювання дій, зокрема – розкачування, смоктання пальців, кусання;
  • відсутність зосередження та уваги;
  • відсутність інтересу чи емоцій;
  • депресія або віддаленість;
  • агресія.

Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров’я дитини наслідків.

Ознаки фізичної занедбаності (незадоволення основних фізичних потреб дитини в їжі, одязі, гігієні, житлі):

  • брудний та пошкоджений одяг, невідповідний до сезону;
  • безсоння;
  • недотримання гігієнічних норм;
  • медичні проблеми, які не піддаються лікуванню;
  • ховання або крадіжка їжі;
  • відсутність або низький рівень соціальних навичок;
  • бездоглядність;
  • нездатність до навчання, невідповідність розумових здібностей віковим нормам.

Слід наголосити на тому, що зазвичай дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Так, інцест (сексуальне насильство) неминуче супроводжується руйнуванням сімейних стосунків та довіри в сім’ї, маніпулятивними стосунками, а часто й залякуванням із боку кривдника, що кваліфікується як психологічне насильство. Складовою частиною практично усіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (загрози вбити або покалічити).

 

 

 

Насильство щодо дітей можна класифікувати і за такими ознаками:

  • стратегія кривдника (явне або приховане);
  • час (тепер чи в минулому);
  • тривалість (одноразове, систематичне, таке, що триває роками);
  • місце і оточення (вдома – від батьків; у школі – від педагогів чи інших дітей; на вулиці – від дітей чи незнайомих дорослих).

Будь-який вид жорстокого поводження щодо дітей веде до найрізноманітніших наслідків, проте об’єднує їх одне – завдання шкоди здоров’ю чи небезпека для життя дитини.

 

Наслідки жорстокого поводження з дітьми

Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки[3].

Розрізняють наближені та віддалені наслідки жорстокого і недбалого ставлення до дітей.

До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювота, головний біль, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається в маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно трясуть. Окрім зазначених ознак, у дітей під час цього синдрому з’являється крововилив в очні яблука. До найближчих наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Такі реакції можуть проявлятися у прагненні кудись тікати, сховатися або глибокій загальмованості, зовнішній байдужності. У будь-якому випадку, дитина охоплена надзвичайним страхом, тривогою та гнівом. У старшому віці можливий розвиток депресії з почуттям власної нікчемності, неповноцінності.

 

 

 

 

Віддалені наслідки – це порушення фізичного і психічного розвитку, соматичні захворювання, особистісні та емоційні порушення, соціальна невлаштованість:

  • порушення фізичного і психічного розвитку – у більшості дітей, що живуть у родинах, де застосовуються важкі фізичні покарання, лайка на адресу дитини і є “методами виховання”, чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад, у родинах батьків-алкоголіків, наявні ознаки затримки фізичного і нервово-психічного розвитку. Закордонні фахівці назвали цей стан дітей «нездатністю до процвітання».

Діти, що зазнавали жорстокого ставлення до себе, часто відстають у рості, масі чи у тому та іншому від своїх однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються, вони значно гірше встигають у школі, ніж їхні однолітки. У таких дітей часто спостерігаються «дурні звички»: кусання нігтів, розгойдування. Та й зовні діти, що живуть в умовах зневаги їхніх інтересів, фізичних й емоційних потреб, виглядають по-іншому, ніж діти, що живуть у нормальних умовах: у них припухлі, «заспані» очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайність в одязі, інші ознаки гігієнічної занедбаності – педикульоз, висипання, неприємний запах від одягу і тіла.

2) різні захворювання як наслідок жорстокого поводження – можуть носити специфічний для окремого виду насильства характер: наприклад, під час фізичного насильства наявні ушкодження частин тіла і внутрішніх органів різного ступеня тяжкості, переломи кісток. Під час сексуального насильства можуть бути захворювання, що передаються статевим шляхом: інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі і хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі із статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки. Під час сексуального насильства – непояснений (якщо ніяких захворювань органів черевної порожнини і малого таза не виявляється) біль внизу живота.

Незалежно від виду і характеру насильства у дітей можуть спостерігатися різні захворювання, що належать до психосоматичних: ожиріння чи, навпаки, різка втрата ваги, що обумовлено порушеннями апетиту. Під час емоційного (психічного) насильства нерідко бувають шкірні висипання, алергійна патологія, виразка шлунку. Часто в дітей розвиваються такі нервово-психічні захворювання, як тики, заїкуватість, енурез (нетримання сечі), енкопрез (нетримання калу), деякі діти повторно потрапляють у відділення невідкладної допомоги з приводу випадкових травм, отруєнь;

3) психічні особливості дітей, які постраждали від насильства – практично всі діти, що постраждали від жорстокого поводження і зневажливого ставлення, пережили психічну травму, в результаті чого вони мають визначені особистісні, емоційні і поведінкові особливості, що негативно впливають на їхнє подальше життя.

Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини.

Деякі з них, напроти, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.

Діти, що пережили сексуальне насильство, здобувають невластиві віку пізнання про сексуальні стосунки, що проявляю в їхній поведінці, в іграх з іншими дітьми чи іграшками. Навіть маленькі діти, які постраждали від сексуального насильства, згодом самі можуть стати ініціаторами розпусних дій і втягувати в них велику кількість учасників.

Найбільш універсальною і важкою реакцією на будь-яке, а не тільки сексуальне насильство, є низька самооцінка, що сприяє збереженню і закріпленню психологічних порушень, пов’язаних з насильством. Особистість з низькою самооцінкою переживає почуття провини, сорому.

Для неї характерна постійна переконаність у власній неповноцінності, у тому, що «ти гірша за всіх». Внаслідок цього дитині важко домогтися поваги оточуючих, успіху, спілкування її з однолітками ускладнені.

Серед цих дітей, спостерігаються часті депресії, навіть у дорослому віці. Це виявляється в приступах занепокоєння, безпричинної туги, почуття самотності, порушеннях сну. У старшому віці у підлітків, можуть спостерігатися спроби закінчити життя самогубством.

Почуваючи себе нещасливими, знедоленими, пристосовуючись до ненормальних умов існування, намагаючись знайти вихід з ситуації, вони і самі можуть стати маніпуляторами. Це, зокрема, стосується сексуального насильства, коли в обмін на обіцянку зберігати таємницю і не ламати звичного сімейного життя, діти вимагають у дорослих ґвалтівників гроші, солодощі, подарунки;

 

 

 

 

4) соціальні наслідки жорстокого поводження з дітьми – шкода для жертви і для суспільства (два наслідки, що виявляються одночасно).

Діти, що пережили будь-який вид насильства, відчувають труднощі соціалізації: у них порушені зв’язки з дорослими, немає відповідних навичок спілкування з однолітками, вони не мають достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у школі тощо. Вирішення своїх проблем діти-жертви насильства – часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі, а це часто поєднано з формуванням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії.

Дівчата нерідко починають займатися проституцією, у хлопчиків може порушуватися статева орієнтація. І ті й інші згодом відчувають труднощі у разі створення власної родини, вони не можуть дати своїм дітям досить тепла, оскільки не вирішені їхні власні емоційні проблеми.

Наслідки жорстокого поводження та незадоволення потреб дітей залежать від їхніх вікових особливостей, а саме:

  • ранній вік – немовлята не реагують на розлуку з батьками, не виявляють ознак страху перед незнайомими людьми; не здатні розрізняти людей, значущих для них, та незнайомих; часто пасивні, апатичні, не реагують на оточуючих. Вони не дивляться в очі, не виявляють емоцій, коли до них хтось розмовляє, не в змозі привертати та утримувати увагу дорослих невербальними засобами; можуть розгойдуватися, битися головою об стіну тощо; постійно плачуть або не плачуть взагалі. Діти раннього віку часто не можуть сформувати прив’язаність до своїх основних вихователів (батьків) або мають нестійку прив’язаність, що характеризується відчуттям тривоги, плаксивістю. Вони часто не в змозі формувати ігрові навички, відмовляються від участі у грі, що може вплинути на формування їхніх стосунків з іншими дітьми. Вони можуть ставати агресивними та завдавати шкоди іншим дітям; часто вважають себе «поганими»;
  • дошкільний вік – проблеми щодо фізичного розвитку: недостатній для віку зріст, слабкий м’язовий тонус, погана координація рухів, незграбна хода; хворобливість (особливо захворювання верхніх дихальних шляхів), розлади кишково-шлункового тракту; відсутність інтересу до рухливих ігор.

Когнітивний розвиток: дитина не говорить, або мова недостатньо розвинена та незрозуміла для оточуючих; слабка артикуляція або неправильне використання слів; труднощі в концентрації уваги, відсутність інтересів до оточуючих предметів, нездатність зосередитися.

Соціальний розвиток: нестійкі прив’язаності або їх відсутність; нерозбірливість у стосунках, нав’язливість, легковажність; недостатнє або досить бурхливе реагування на розлуку з батьками (іншими вихователями); емоційне відсторонення, ізольованість або відчуженість від дорослих та однолітків; соціальна незрілість у відносинах з однолітками (невміння взаємодіяти з іншими дітьми під час гри, ділитися, робити щось по черзі або домовлятися про щось, підвищена агресивність, прагнення командувати однолітками або конкурувати з ними); відсутність навичок та інтересу до участі в іграх, які вимагають уявлення та фантазії, утримування від будь-якої діяльності, пов’язаної з експериментуванням та дослідженнями довкілля.

Емоційний розвиток: часте відчуття страхів, нерідко безпричинна або з незначних причин душевна неврівноваженість; ознаки заниженої самооцінки та невпевненості у своїх силах, поганий контроль над своїми імпульсами, майже відсутність емоцій, пасивність та відсторонення; відсутність проявів «здорової» ініціативи, емоційна відчужуваність, ознаки емоційних розладів на кшталт тривожності, депресивного стану, емоційної нестабільності; вірогідність енурезу, смоктання великого пальця;

  • молодший шкільний вік – діти не очікують (не шукають) допомоги дорослих, намагаються своїми діями та словами довести, що вони в змозі самостійно про себе подбати (що є фактично захисною реакцією, яка спричинена недовірою до дорослих); іноді не реагують на похвалу та позитивну увагу; діти намагаються виправдати очікування дорослих та беруть на себе їх зобов’язання. У них виникають проблеми при спілкуванні з однолітками (відчувають себе неповноцінними та не вартими спілкування з іншими, можуть мати низьку самооцінку, гостро реагують на сприйняття їх однолітками, можуть відчувати сором і розгублення, якщо їм здається, що вони не виправдовують очікування однолітків); можуть намагатися контролювати та експлуатувати інших дітей, командувати ними або залякувати. У таких дітей можуть виникати труднощі у навчанні, їх лякає шкільне середовище, в якому необхідно виконувати численні правила, вони часто не здатні концентруватися на виконанні завдань, для них характерні часті емоційні сплески, нездатність спокійно працювати на уроках. Вони схильні до асоціальних проявів – б’ють інших дітей, вживають ненормативну лексику, пошкоджують речі, говорять неправду, крадуть тощо;
  • підлітковий вік – рівень емоційного розвитку не відповідає фізичному (емоційно дитина виявляє високий рівень обізнаності щодо статевих відносин та готовність до них при фізичній незрілості, погано розуміє себе й оточуючих і не може описати, чим відрізняється від інших людей). Дитина соромиться свого тіла, одягається невідповідно до розміру чи обставин – або в занадто великий, яким намагається прикрити свої частини тіла, або в занадто відвертий одяг. Як правило, самооцінка є заниженою чи завищеною (підлітки, які в результаті насилля мали травми, після яких залишилися шрами чи каліцтво, в переважній більшості мають низьку самооцінку, через що нерідко перебільшують значимість дорослої людини). Іноді дитина не ідентифікує себе зі своїми однолітками, однак не має довірливого ставлення до дорослих, є замкнутою. Факт статевого дозрівання сприймається (особливо дівчатками) як наслідок спричиненої раніше фізичної шкоди. Про наявність серйозних психологічних проблем свідчать виникнення розладів шлунку, зокрема такі захворювання як анорексія та булемія. Свідченням сексуального насильства над дитиною може бути її сприйняття себе як «зіпсованої» людини, внаслідок чого вона має сильне відчуття сорому та провини, негативне ставлення до власного тіла. В неї відсутня самоповага. Вона має недовіру до інших, боїться осіб протилежної статі та фізичних контактів, подібних до обіймів чи дотиків. Як захисна реакція на дисфункційну ситуацію в сімейному оточенні для дитини стає характерною проблемна поведінка: вона нерегулярно відвідує школу, порушує дисципліну, буває надмірно агресивною, безпідставно критикує батьків та близьке оточення.

Отже, будь-який вид насильства формує у дітей такі особистісні і поведінкові особливості, які роблять їх малопривабливими і навіть небезпечними для суспільства.

Також є різними, залежно від віку дитини, й психологічні наслідки насильства[4]:

  • у дошкільників, що пережили сексуальне насильство, загальними симптомами є тривога, нічні кошмари, загальний посттравматичний стресовий розлад, «уникаюча поведінка», депресія, боязкість, агресія, антисоціальна і неконтрольована поведінка, невідповідна віку сексуальна поведінка;
  • для дітей шкільного віку характерні такі реакції, як страх, невротичні розлади, агресія, нічні кошмари, труднощі у навчанні, гіперактивність (знаходячись у постійній напрузі вдома, дитина не може стримуватися в школі, де немає людей, агресію з боку яких вона боїться) і регресивна поведінка;
  • у підлітків  частіше спостерігаються депресії, суїцидальна та самоушкоджуюча поведінка, соматичні скарги, протиправні дії, втечі з дому і зловживання наркотичними речовинами.

 

 

 

 

 

Мудрі і досвідчені: найстарших жителів громади привітали представники міської влади

       12 наймудріших жителів громади відзначали свої дні народження у травні — дев’ятеро шполян, одна жителька села Іскрене та двоє довгожителів із села Лебедин.

Леонід Іванович Чепур (25 травня, 93 роки) та Микола Митрофанович Скнар (23 травня, 92роки)  — учасники Другої світової війни 1939-1945 р.р., пекуча рана якої ветеранам болить і досі. Ці двоє шполян у свій час проявивши героїзм, стійкість і мужність, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. З днем народження ветеранів привітали перший заступник міського голови Олександр Кузуб та працівники відділу служби у справах дітей Шполянської ОТГ. Олександр Миколайович зазначив, що після війни зросло вже чимало поколінь, рани поступово загоюються, але ми повинні пам’ятати героїв, які звільнили нашу землю від нацистського свавілля.

  • Все менше залишається учасників, ветеранів війни. Честь Вам і шана! Пам’ять про Ваш подвиг ніколи не згасає!, – підкреслив Олександр Кузуб.

На фото: ветеран Другої світової війни Леонід Чепур з дружиною, позаду зліва направо – перший заступник міського голови, Олександр Кузуб, депутат Шполянської міської ради ОТГ, Ігорь Постернак, спеціаліст відділу служби у справах дітей, Тетяна Дубина

Також у травні святкували своє довголіття й інші жителі громади, яким виповнилось понад 90 років— Таїсія Григорівна Повх (5 травня, 90 років), Марія Іванівна Петренко (9 травня, 93 роки), Марія Кузьмівна Кирніс (12 травня, 91 рік), ювілярка Ольга Федотівна Присяжненко (14 травня, 95 років), Людмила Іллівна Катренко (15 травня, 90 років), Євдокія Фомівна Шемет (22 травня, 92 роки), Раїса Федорівна Логінова (24 травня, 90 років) — жителі міста Шпола. А також, Ониська Левківна Коваленко (13 травня, 95 років) с. Іскрене та Ніна Герасимівна Неїжпапа (10 травня, 92 роки) і Таїса Олександрівна Панкіна (16 травня, 93 роки) із села Лебедин.

Не можна не зазначити, що ці люди також живі свідки страшної війни, пережили втрати близьких і рідних людей, відбудовували після війни країну, аби ми, їхні нащадки, жили мирно і щасливо!

Вітаємо і шануємо наших стареньких і наймудріших громадян громади, бажаємо їм спокійних буднів, здоров’я, і головне турботи, якої вони потребують найбільше!

 

Юні шполяни підкорили вершини Міжнародного фестивалю-конкурсу “ДЖЕРЕЛО НАДІЙ”

        26 травня 2019 року в м. Києві у концертному залі Національного університету харчових технологій відбувся міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв “ДЖЕРЕЛО НАДІЙ“, мета якого взаємозбагачення культурними традиціями, обмін досвідом творчої діяльності, надання можливостей обдарованим дітям, молоді, розкрити свої здібності і таланти.


Шполянську громаду представляли колективи КЗ «Шполянський центр дитячої та юнацької творчості учнівської молоді»: народний танцювальний колектив «Барвінок» та солістка колективу Діана Вдовиця, зразковий вокальний ансамбль «Калинонька» та дует у складі Софії Зуєвої і Вікторії Бойчук, а також талановитий вокаліст Шполянської дитячої школи мистецтв Нвер Погосян.
За словами Світлани Кузьменко президента МФКМ та організатора фестивалю: Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв “ДЖЕРЕЛО НАДІЙ”- це фестиваль дитячої творчості, свято приємних вражень і незабутніх зустрічей, справжньою окрасою якого є велике сузір’я яскравих і неповторних дитячих талантів. Фестиваль дає можливість обдарованим дітям розкрити свої здібності,відкрити дорогу у світ мистецтва. Це свято вершин творчості та втілення дитячих зіркових мрій. Адже дитина – це невичерпне джерело краси і таланту.
На конкурсі діти Шполянщини реалізовували свої здібності, пропагували національно-культурні цінності свого регіону, обмінювалися творчим досвідом, створювали святкову атмосферу. 


Ми пишаємося тим, що наше молоде покоління із задоволенням переймає народний досвід та береже українські традиції. Юні танцюристи та вокалісти радували киян запальними танцями та піснями.
Оцінку виступів здійснювало журі, до складу якого входять провідні спеціалісти, авторитетні фахівці, це Лауреат міжнародних конкурсів артистів балету (Україна, Угорщина, Австрія) тренер-педагог, балетмейстер-постановник на базі сучасної хореографії, хореограф-постановник, завідувач відділом Українського державного центру, офіційний представник Юлії Сандлер – Ольга Воробьева, заслужений артист України, головний балетмейстер оперної студії Національної музичної академії ім.П.І.Чайковського Вячеслав Вітковський, заслужений артист України, соліст академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України, золотий голос України – Юрій Ракул, заслужена артистка України та Польщі, доцент кафедри естрадного співу Київської муніципальної академії естрадно – циркового мистецтва Анна Сигнаївська, режисер – постановник, хореограф, володар золотої медалі, президент МФКМ Світлана Кузьменко.
За високу виконавську майстерністю, художню довершеність хореографічних композицій, чудову палітру сценічних костюмів народний танцювальний колектив “Барвінок” нагороджений трьома дипломами ГРАН –ПРІ та дипломом лауреата І премії, солістка колективу Діана Вдовиця, яка виконала танець «Татарочка» стала лауреатом І премії конкурсу, колектив «Барвінок» отримав найвищу нагороду конкурсу премію від Юлії Сандлер розміром у п’ять тисяч гривень.


Зразковий вокальний ансамбль “Калинонька”здобув диплом лауреата І премії, а дует у складі Софії Зуєвої і Вікторії Бойчук отримали високу оцінку на конкурсі, це ГРАН-ПРІ та премію від Юлії Сандлер розміром у дві тисячі гривень.
Колективи отримали кубки, медалі та подарунки.
Також подяками на конкурсі за особистий внесок у розвиток мистецтва, творчу співпрацю, педагогічну майстерність були нагороджені керівники колективів: керівник народ Пресліцький Е.Е., Каландирець В.І., головний спеціаліст відділу освіти Різник О.С. та директор КЗ «Шполянський ЦДЮТУМ» Бондаренко Л.В. 


Конкурс відбувався у теплій, невимушеній та затишній атмосфері з величезним успіхом для наших учасників. У всіх присутніх залишилися приємні спогади про чудовий захід на який хотілося б приїхати неодноразово. 

Перемоги надихають, додають сил на нові досягнення, тож бажаємо колективам та їх керівникам подальшого творчого розвитку й надалі прославляти свій рідний край на теренах всієї України та за її межами.

Шполянська дитяча школа мистецтв святкувала ювілей

Ювілейну дату — 75 років відзначала, у п’ятницю 24 травня, Шполянська дитяча школа мистецтв. Учні та викладачі школи підготували для шполян та жителів громади святковий концерт. Показували уміння гри на інструментах,  вокальний спів та мистецтво танців. Ведучі свята розповіли  зі сцени про будні школи і які перетворення мистецький заклад пережив за 75-ть років.

Привітав  учнів та викладачів мистецького закладу перший заступник міського голови Олександр Кузуб. Також,  присутнім дарували музичні вітання колишні учні, які наразі  навчаються у вищих  мистецьких закладах і продовжують справу своїх перших вчителів. Зачитувались всі привітання, які надійшли на адресу музичної школи від колишніх працівників, очільників, всіх, хто доклав зусиль задля успіху і престижу музичної школи.

Наразі школа мистецтв налічує 315 учнів із числа дітей громади та району. Викладається 9 фахових предметів включаючи танцювальні гуртки, вокал і художнє мистецтво, яким навчають 27 викладачів.

Вихованці дитячої школи мистецтв є постійними призерами Міжнародних, Всеукраїнських та обласних мистецьких оглядів, конкурсів та фестивалів. Це вкотре доводить високий кваліфікаційний рівень викладачів, який незмінно тримається  75 років.

 

Учні школи мистецтв продовжують здобувати перемоги

Учні Шполянської дитячої школи мистецтв 22 травня представляли Шполянську міську громаду на обласному конкурсі творчих колективів малих форм позашкільних мистецьких навчальних закладів, який відбувся  у музичному училищі С.С. Гулака-Артемовського міста Черкаси.

Мистецькі таланти шполян журі оцінили гарними результатами і юні музиканти повернулись додому з перемогами.

Дипломом І ступеня (1-ше місце) нагородили ансамбль баяністів  (викладач Мошкова Л.А). Серед вокалістів Диплом І ступеня  (1-ше місце) отримали дует Зуєвої С. та Бойчук В. (викладач Каландирець В. І).

Естрадний ансамбль молодших класів (керівник Гончаренко М.М.) вибороли Диплом ІІ ступеня (2-ге місце), а дует бандуристів у складі: Приблуда Н. та Начос І. (викладач Сташенко К.Г.) отримали Диплом ІІІ ступеня (3-тє місце) серед групи народних інструментів.

Щиро вітаємо юних музикантів, вокалістів та їх наставників з гарними результатами! Так тримати! Бажаємо нових звершень!

Увага! У місті відключатимуть електроенергію!

29 травня 2019 року з 8:00 до 17:00

не буде світла по вулицях:

  • Слобідська
  • Низова
  • Різдвяна
  • Дар’ївська
  • Калигірська
  • Привокзальна

 

Перейти до вмісту