День пам’яті жертв Голодомору: Андрій Стріхарський

Щороку в четверту суботу листопада, а у 2022-му – це 26 листопада, Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Внаслідок голодоморів Україна втратила мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто якимось дивом пережив ті жахіття, були скалічені назавжди та залишили глибоку травму в кількох поколіннях українців.
Але, як ми бачимо, вже 9 місяців, москва не збирається на цьому зупинятися… Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти нашого народу знову здійснюється метод знищення. Агресор має на меті знищити українську націю як таку, знищити українську ідентичність, мову, культуру, історію. Для цього окупанти і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.
У нинішній війні країна-агресор, яка вдерлася на нашу землю, переслідує ту саму мету – геноцид українців. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології. І тоді, і нині росія намагається зламати волю українців до спротиву. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. І тоді, і тепер росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. 1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму.
16 листопада 2022 року Верховна Рада України ухвалила Звернення до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. Метою звернення привернути увагу міжнародної спільноти до трагедії та усвідомити історичні паралелі між Голодомором-геноцидом 1932-1933 років і нинішньою агресією російської федерації проти України.
Сьогодні ж, на відміну від 1932-33 років, українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять геноциду. Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. Історію Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Але зараз Україна і світ – інші. Ми на своїй землі, у своїй країні, маємо власні Збройні сили, які готові на все, задля перемоги України, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й обов’язково переможемо.
Українці – нація нескорених і незламних!
Поділитись: