90-ті роковини Голодомору в Україні

У Шполі вшанували 90-річницю пам’яті жертв Голодомору, який спричинив загибель мільйонів українців на території України, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, відчутно перервав зв’язок поколінь.
▪️Скорботна акція відбулась біля пам’ятних знаків: жертвам Голодомору (по вулиці Лесі Українки) і жертвам Голодомору в Україні (по вулиці Лозуватській, біля храму Різдва Пресвятої Богородиці). Представники влади міської об’єднаної громади поклали квіти і вшанували пам’ять заморених голодом співвітчизників хвилиною мовчання.
▪️Наш моральний обов’язок перед минулими поколіннями — пам’ятати про кожного, хто загинув від голоду, нащадкам — передати пам’ять про цю трагедію. Про те, що московський режим здійснював неодноразовий геноцид проти Українського народу шляхом винищення його голодом у ХХ столітті і навмисне винищує фізично нині, відкритою війною проти України у ХХІ столітті.
▪️Дії російської федерації геноцидного характеру проти українців — це не що інше, як пряме продовження політики російських більшовиків щодо знищення нашого народу. Наслідком злочинних дій путінської росії сьогодні є проблеми продовольчої безпеки у світі та загроза голоду в низці країн. Тому єдиним беззаперечним результатом триваючої боротьби добра і зла має стати перемога України та її союзників над деструктивним регресуючим утворенням в особі сучасної московської держави.
🕯️ Ми пам’ятаємо, єднаємося, переможемо…

26 листопада — День пам’яті жертв Голодомору

Захищаючи свою країну від жорстокого терору росії, сьогодні ми на мить зупиняємось… Щоб в глибокій скорботі вшанувати пам’ять загиблих українців від навмисних голодоморів заподіяних радянською владою у ХХ столітті. Найстрашніший Голодомор 1932-1933 років — геноцид нації.
Сьогодні у вікнах своєї оселі ми запалимо скорботні свічки, нагадаємо мільйони невинно убієнних українських людей, жінок, дітей.
Стійкість духу нашого народу витримала тиранію голодом російських більшовиків у минулому столітті, витримає звірства рашизму і сьогодні.
Нічого не забуте і не пробачене…
Вічна пам’ять жертвам Голодомору…
З повагою, міський голова Сергій Кравченко

Інформаційні матеріали до вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу – 2022

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Ключові тези

Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.

Та це не перший злочин такого масштабу, який Москва здійснює проти України. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим, попередник путінського рашизму, вчинив в Україні злочин геноциду – Голодомор.  Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто вижив, скалічив. Пережиті жахіття залишили глибоку травму в кількох поколіннях українців. Унаслідок Голодомору активний, а тим більше масовий спротив радянському режиму було припинено.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.

Метою Росії було і є знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Геноциди і Сталіна, і Путіна спрямовані на те, щоб подолати опір українців, провчити непокірних, виховати лояльність та перетворити тих, хто залишиться, на «радянських/російських» людей. Ці злочини проти українців здійснюються за однаковою двоетапною схемою. На першому етапі режим намагається знищити національну ідентичність пригноблюваної групи, а на другому – нав’язати свою ідентичність. Власне, це і було ціллю Сталіна та залишається ціллю Путіна. Цілковите фізичне винищення не є фінальною метою агресора, він прагне до насадження покори з подальшою асиміляцією та русифікацією. Геноциди – це інструмент досягнення мети.

Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору.

Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор (масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство), блокада (російські воєнні облоги: умисне та систематичне створення умов, що загрожують життю), депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Між інформаційними й пропагандистськими кампаніями періоду Голодомору та нинішньої російської агресії – найбільше спільного. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. І тоді, й нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду.

Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту. Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Відтак цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв.

Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду.

Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

Історична довідка

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.

Причини Голодомору

Внаслідок окупації комуністичним режимом Української Народної Республіки значна частина України на початку 1920-х років опинилась у складі СРСР. Для утримання влади комуністичний режим був змушений погодитись на створення квазідержавного утворення – Української Соціалістичної Радянської Республіки. У 1920-х роках комуністичний режим для зміцнення своїх позицій у національних регіонах і, зокрема, в Україні розпочинає політику «коренізації», тобто «вкорінення» партії у ці регіони, що передбачало й заохочення розвитку місцевих культур. Але в Україні політика коренізації відразу вийшла за партійні рамки. В Україні 1920-х відбувався культурний ренесанс європейського зразка й формувалися відмінні від російських культурні традиції, які орієнтувалися на Європу під гаслом «Геть від Москви» (письменник Микола Хвильовий), створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму (економіст Михайло Волобуєв).

Наприкінці 1920-х років усю повноту влади в СРСР захопив Йосип Сталін, який почав встановлювати тоталітарний контроль над суспільством. Це викликало посилення антивладних настроїв і відкритих протестів у різних регіонах і республіках СРСР. І в Україні, що мала історичний досвід власної державності, цей спротив був найактивніший.

У 1930 році Україною прокочується масштабна хвиля масових протестів і збройних виступів проти насильної колективізації селянських господарств. Того року в УСРР було зафіксовано понад 4 тисячі масових протестних виступів, у яких брало участь до 1,2 мільйона селян.

Цей спротив і суспільні настрої сформували в комуністичного керівництва фобії щодо хисткості становища в Україні й загрози національного виступу. Тож комуністична влада сприймала українських інтелектуалів, економічно незалежне та національно свідоме селянство як реальну загрозу існуванню СРСР.

Нова хвиля масових протестів в Україні почала підійматись у 1932 році. Ці протести були спричинені голодом, який охопив УСРР весною того року внаслідок надмірного вилучення зернових у селянських господарствах. Адже на виконання хлібозаготівель  1931 року в селян забрали майже весь вирощений урожай.

У критичній ситуації, що склалася в Україні навесні 1932 року, цивілізована альтернатива виходу з кризи полягала у кардинальному перегляді надмірних планів хлібозаготівель, оголошенні районів голодування зонами гуманітарного лиха та наданні їм термінової широкомасштабної допомоги. Замість цього тоталітарний режим не тільки не відмовився від реалізації надмірних планів хлібозаготівель, але й застосував до українців безпрецедентні репресії, спрямовані на позбавлення їх харчових продуктів.

Головною причиною критичної ситуації, що склалася в Україні на той час, була неефективна колгоспна система. Селяни, котрі працювали за умовні трудодні, не мали жодного зацікавлення виконувати роботу якісно. А керівництво колгоспів, що рекрутувалось переважно з партійних активістів, часто виявлялось некомпетентним та неефективним. Але в усьому цьому комуністичне керівництво бачило злий умисел і саботаж українців. Отож їх вирішено було покарати та «перевиховати».

Як був вчинений злочин геноциду голодом

Липень 1932 Перший крок до майбутнього вбивства голодом – свідоме встановлення для України нереальних планів хлібопостачання  з нового врожаю.
Осінь 1932 Затверджена операція з покарання українців-«саботажників».
22 жовтня Політбюро ВКП(б) відрядило в Україну спеціальну групу для «посилення хлібозаготівель» на чолі з В’ячеславом Молотовим. На Північний Кавказ відправили іншу групу – на чолі з Лазарем Кагановичем, яка мала основну увагу зосередити на заселеній українцями Кубані.
18 листопада За вказівками Молотова ЦК КП(б)У прийняв постанову про запровадження натуральних штрафів, «чорних дошок», мобілізацію партійних кадрів для хлібозаготівель, а також щодо проведення чекістської операції з ліквідації «куркульських і петлюрівських гнізд».
22 листопада Керівник республіканської ГПУ направив на затвердження план операції «з нанесення оперативного удару по класовому ворогу», яка охоплювала 243 райони України.

Для розправи з українськими селянами влада широко використала спеціальний позасудовий репресивний захід – занесення на «чорну дошку» сіл, колгоспів і цілих районів за «невиконання хлібозаготівель». Це означало оголошення надзвичайного стану й системи примусових заходів в окремих населених пунктах, що призводило до їх ізоляції, вилучення всього продовольства, заборони ввезення товарів та інші репресії, і було рівнозначним смертному вироку їхнім жителям.

Грудень 1932 Режим розпочав повне вилучення харчів у селян. Основним методом хлібозаготівель стають обшуки у дворах. Реальна влада в селах переходить до «уповноважених із хлібозаготівель» – партійних функціонерів, відряджених із районних чи обласних центрів, або ж промислових міст із єдиним завданням – знаходити й конфісковувати збіжжя. Для цього їм надали всю повноту влади. Обшуки ж проводили так звані буксирні бригади, сформовані з комуністів, комсомольців та інших провладних активістів.
14 грудня 1932 ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили таємну постанову «Про хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі та в Західній області». Вона визначала посилення репресій проти «саботажників», ліквідацію українських шкіл на Кубані та масове переслідування української інтелігенції. Документ доводить, що метою штучно організованого голоду було руйнування української національної ідентичності.

Наприкінці місяця під прикриттям хлібозаготівель з українських сіл вивезли всі зернові запаси, навіть посівний матеріал.

1 січня 1933 Прийнято постанову ВКП(б) про застосування найжорстокіших репресій до тих, хто не здасть хліб. Фактично, українцям оголошено ультиматум. Упродовж січня – початку лютого українськими селами прокотилася хвиля масових подвірних обшуків. Забирали все, позбавляючи останніх залишків їжі. Людей прирекли на голодну смерть.
22 січня 1933 Директивою Сталіна заборонено виїзд селян з території УСРР і Кубані в інші регіони Радянського Союзу. Українським селянам припинили продавати квитки на залізничний і водний транспорт. Дороги блокували підрозділи ГПУ. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували та силоміць повертали в села. Тільки за перші півтора місяця дії цієї директиви затримали майже 220 тисяч селян, і з них понад 186 тисяч повернули додому. Пізніше заблокували дороги до міст.
Лютий 1933 Україні починають виділяти допомогу – вибіркову й недостатню, спрямовану не так на порятунок людей, як на забезпечення посівної кампанії. Продовольча допомога ж призначалася партійному та комсомольському керівництву, активістам, а на селі її використовували для громадського харчування тих колгоспників, котрі виходили на роботу. Знесилені, старі, а також селяни-одноосібники її не отримували.

Смертність в Україні у першій половині 1933 року невпинно зростала.

Червень 1933 Смертність досягла піка – за підрахунками вчених-демографів, померло 800 тисяч чоловіків, жінок та дітей.

В той самий  час в УСРР набирає обертів кампанія з «очищення» від «петлюрівців» і «українських націоналістів». За офіційними даними, в Україні у 1933-му було заарештовано більше людей, ніж у 1938-му. Українізацію зупинили, в республіці розпочалася русифікація.

Приховування правди про Голодомор

Комуністична влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було. Навіть у власному діловому листуванні державні й партійні функціонери, описуючи опухання десятків і сотень тисяч сімей, не згадують голод, а лише «продовольчі труднощі». У книгах реєстрації смертності на позначення смерті з голоду з’являються нові терміни, як, наприклад, «безбілковий набряк».

Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Сталінський тоталітарний режим заперечував голод в Україні та відмовлявся від допомоги, пропонованої численними неурядовими організаціями й закордонними українськими спільнотами. Її отримання сприяло б якщо не запобіганню трагедії, то серйозному зменшенню її масштабів.

До того ж у державних резервах Недоторканого і Мобілізаційного фондів накопичили великі обсяги зерна та інших продуктів, але не використали їх для допомоги голодній Україні, а вивозили в інші регіони СРСР і за кордон. У 1932 році Радянський Союз експортував 1,6 мільйона тонн зерна, а в 1933-му – 1,8 мільйона.

Тож комуністична влада мала достатньо можливостей для запобігання голоду в Україні, проте не використала  їх. Замість цього здійснила продуману систему репресивних заходів із позбавлення селян їжі та припинення доступу до харчів.

Голодомор приховували не лише від зовнішнього світу, а й від нащадків жертв. У 1933-му сільрадам наказано під час реєстрації смерті не вказувати причину. А в наступному році вийшла нова вказівка: книги РАЦС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (там  більшість із них знищили). У Радянському Союзі заборона на інформацію про голод діяла до 1987 року.

Антиукраїнське спрямування Голодомору

Вибіркову антиукраїнську спрямованість Голодомору підтверджують жорстокі репресивні заходи, що призвели до штучного голоду, застосовані режимом в Україні й на Кубані, яка входила до складу РРФСР, але за мовою, традиціями й культурою була українською.

Хлібозаготівлі в Україні та на Північному Кавказі сталінський тоталітарний режим пов’язував безпосередньо з питаннями українізації, про що свідчить постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 14 грудня 1932 року «Про хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі та в Західній області». У цьому документі, попри назву, значна увага приділяється питанням «правильного проведення українізації». Це означало, зокрема, ліквідацію українських шкіл на Кубані та масове переслідування української інтелігенції. Ухвала підтверджує, що штучно організований голод в Україні та на Північному Кавказі використовували не лише як знаряддя знищення селян, а і як інструмент руйнування української національної ідентичності та ліквідації носіїв цієї ідентичності за їхню приналежність до української національної групи.

Підтвердженням антиукраїнської спрямованості політики комуністичного режиму стала й розгорнута у 1933-му кампанія з «очищення» від «петлюрівців» та «українських націоналістів». Розмах репресій в Україні в той час порівнянний із Великим терором 1937–1938 років. Фактичний керівник УСРР Павло Постишев у січні 1934 року звітував, що «минулий рік в Україні став роком розгрому націоналістичної контрреволюції».

Інколи опоненти визнання Голодомору геноцидом стверджують, що він не мав виключно українського національного виміру – з голоду гинули не лише українці, а й представники національних меншин, які жили в Україні. Проте це твердження не є підставою для заперечення антиукраїнської спрямованості Голодомору. Представники національних меншин України стали мимовільними жертвами українського голоду не тому, що були поляками, євреями, німцями або болгарами, а тому, що жили серед української нації, проти якої й було спрямовано злочин.

Демографічні втрати

Жертви Голодомору обчислюються мільйонами. Страшні обставини злочину роблять неможливим встановлення і точної кількості викликаних голодом смертей невинних людей, і вичерпного поіменного списку.

Проблема підрахунків кількості жертв Голодомору має тривалу історію, і спричинена недостатньою базою даних, на основі яких здійснювалися та здійснюються такі підрахунки (через загальну слабкість статистичної роботи в СРСР, недооблік і численні маніпуляції статистичними даними у той період). Унаслідок застосування різних методологій, врахування чи неврахування певних чинників і даних, дослідники, які займалися такими підрахунками, приходили до різних висновків. Оцінки втрат коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються й більші цифри.

У другій половині 2000-х в Інституті демографії та соціальних відносин імені Михайла Птухи Національної академії наук України спільно з університетами США створили спеціальну групу вчених для підрахунку демографічних втрат від Голодомору (О.Гладун, Н.Левчук, О.Рудницький. О.Воловина та інші). Група дійшла висновку, що надсмертність, спричинена Голодомором в Україні, становили понад 3,9 мільйона осіб. Втрати ненароджених оцінюють у 0,6 мільйона. Тож сукупні демографічні втрати внаслідок Голодомору 1932–1933 років в Україні фахівці оцінюють у 4,5 мільйона людських життів.

Утім, попри різні оцінки вчених, безперечним залишається одне – Голодомором винищено мільйони людських життів. Долі мільйонів були скалічені. Пережиті жахіття залишили глибоку травму  в кількох поколіннях українців. Активний і тим більше масовий спротив режиму на більшості територій України був припинений.

Але система не досягла головного – не зламала Україну. Серед мільйонів сплюндрованих доль були й мільйони тих, хто не втратив людської гідності та віри. Завдяки незламності Українського народу Україна у 1991 році відновила незалежність. А нинішній всенародний опір російській агресії показує, що українці остаточно позбулися страхів, що насаджувалися тоталітарним режимом із Кремля не одне десятиліття.

Відновлення пам’яті про Голодомор

Після здобуття незалежності Україна пройшла великий шлях відновлення національної пам’яті про Голодомор 1932–1933 років як геноцид Українського народу. У вересні 1993 року, на 60-ті роковини трагедії, в Україні вперше жертв Голодоморів вшанували на державному рівні.

У 1998 році Президент встановив указом День пам’яті жертв голодоморів. 2003-го Верховна Рада у Постанові та зверненні до Українського народу визнала Голодомор актом геноциду. 28 листопада 2006-го парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким визнано Голодомор геноцидом Українського народу.

2008 року видано Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні загальним обсягом понад 22 тисячі сторінок та споруджено Меморіал жертв Голодомору.

2010-го Апеляційний суд міста Києва розглянув порушену Службою безпеки України кримінальну справу і визнав Голодомор 1932–1933 років актом геноциду, а Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича – винними в організації злочину.

Оцінки Голодомору 1932–1933 років в Україні як геноциду ґрунтуються на великій кількості наукових досліджень і міжнародних правових документів, сотнях тисяч архівних документів і спогадів тих, хто вижив. Бібліографія, присвячена вбивству голодом в Україні у 1932–1933 роках, налічує понад 15 тисяч позицій. Записано більше як 200 тисяч свідчень очевидців. У містах і селах України споруджено понад 7 тисяч пам’ятників і меморіалів на вшанування жертв геноциду.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує загиблих від Голодомору. Українці запалюють свічки біля меморіалів і в оселях. Ці вогники символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців та одночасно віру, що подібне ніколи й ніде не має повторитися.

Наразі актом геноциду Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали парламенти 17 держав-членів ООН, а саме Естонії, Австралії, Канади, Угорщини, Литви, Грузії, Польщі, Перу, Парагваю, Еквадору, Колумбії, Мексики, Латвії, Португалії, США, Чехії, Бразилії.

Корисні тематичні посилання

Відео

Відео із закликом 26 листопада 2022 року вшанувати пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання та акцією «Свічка у вікні» (серія «Де б ти не був – вшануй» і ролик «Ти приніс мені яблуко»)

Завантажити у високій якості

Ролик «Голодомор 1932–1933. Помста за нашу свободу» англійською мовою

Дивитися за посиланням [to watch follow the link]

Відеролик «Голодомор як відповідь на селянські повстання». Ролик розповідає про передумови та причини Голодомору 1932–1933 років.

Переглянути українською

Переглянути з субтитрами російською мовою

Переглянути з субтитрами англійською мовою

Завантажити ролики у високій якості

Розширене інтерв’ю з дослідником Голодомору Володимиром Тиліщаком про спротив українських селян колективізації на початку 1930-х років.

Дивіться за посиланням

Серія роликів «Незламні» про людей, які пережили Голодомор чи були його свідками і не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно.

Дивіться за посиланням

Серія роликів «Голодомор – помста за свободу»

Дивіться за посиланням

Відеоісторія «Чому Голодомор став можливим?»

Дивіться за посиланням

Книги та брошури

Брошура «Голодомор. Комуністичний геноцид в Україні»

Завантажити

Брошура «Голодомор не зламав» [brochure “The Holodomor failed to break us”]

Завантажити

Download

 Книга «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні»

Це збірка щоденників та нотаток семи очевидців Голодомору, які зафіксували побачене, почуте та пережите.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Книга «Людяність у нелюдяний час» (2-ге видання) розповідає про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Збірка спогадів Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя» [Testimony of the Holodomor by Anastasia Lysyvets “Speak of the Happy Life”]

Переглянути і завантажити електронну версію українською

Download

Книга Ірини Реви «По той бік себе» – про соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Книга «Пам’ять роду» – 16 історій родин, які пережили Голодомор 1932–1933 років.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Інтернет-банери

Проєкт «Пам’ять, що рятує: голоси правди» розповідає про людей, які не мовчали про Голодомор.

Переглянути і завантажити

Проєкт «Голодомор не зламав» розповідає про людей, які пережили Голодомор і не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно. Вони зуміли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932–1933 роках і всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років. Вони стали художниками, письменниками, досягли успіхів у науці тощо.

Переглянути і завантажити

Виставкові проєкти

Виставка «Спротив геноциду»

Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору 1932–1933 років. Виставка спростовує цей міф та розповідає про форми і методи спротиву, його розмах на основі архівних документів.

Стенди виставки для перегляду і завантаження

Каталог

Виставка «Україна 1932–1933. Геноцид голодом» розповідає для світової аудиторії історію Голодомору 1932–1933 років та чому він є геноцидом.

Стенди виставки доступні за посиланням українською, англійською, французькою, іспанською, португальською та німецькою мовами.

Брошура українською, англійською, іспанською, французькою, німецькою, арабською, грецькою

 

За матеріалами:

Українського інституту  національної пам’яті

Внаслідок бойових дій постраждали 702 працівники, 214 з них загинули

З початку війни на підприємствах України зафіксовано 702 постраждалих внаслідок бойових дій працівників (+10 за останній тиждень).

З них під час виконання трудових обов’язків через збройну агресію росії загинуло 214 українців.

Найбільша кількість потерпілих серед працівників підприємств, зареєстрованих:

  • у Києві – 139 постраждалих, 39 з яких травмовані смертельно;
  • у Дніпропетровській області – 93 постраждалих, 32 смертельно;
  • Миколаївській області – 76 постраждалих, 29 смертельно;
  • на Донеччині – 63 постраждалих, 11 смертельно;
  • у Харківській області – 65 постраждалих, 14 смертельно;
  • Запорізькій області – 52 постраждалих, 10 смертельно;
  • Вінницькій області – 39 постраждалих, 12 смертельно;
  • Чернігівській області – 28 постраждалих, 8 смертельно;
  • Сумській області – 27 постраждалих, 12 смертельно;
  • Кіровоградській області – 23 постраждалих, 11 смертельно;
  • а також у Київській області – 22 постраждалих, 11 смертельно.

 

Висловлюємо співчуття близьким і рідним.

Щодо кожного випадку поранень або смерті українських працівників внаслідок російського вторгнення організовується робота з розслідування.

Усі працівники, постраждалі під час роботи внаслідок бойових дій, забезпечуються Фондом соціального страхування України страховими виплатами і медико-соціальними послугами.

Потерпілі зі стійкою втратою працездатності упродовж усього життя або до повного відновлення здоров’я крім одноразових допомог також забезпечуються Фондом щомісячними страховими виплатами, які у повному обсязі компенсують їм втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності. Також одноразові грошові допомоги і щомісячні страхові виплати призначаються для членів сімей загиблих працівників.

Зверніть увагу, до відомостей про кількість постраждалих не включаються військовослужбовці, поліцейські, рядовий та начальницький склад органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту ДСНС та ін.

За час окупації Херсонщини ФССУ виплатив 100 мільйонів грн лікарняних, декретних і страхових виплат мешканцям області

Упродовж усього періоду, доки Херсон очікував звільнення від окупантів, мешканці області продовжували отримувати лікарняні та декретні допомоги від Фонду соціального страхування України. Навіть в періоди активних бойових дій вчасно та в повному обсязі фінансувались щомісячні страхові виплати для потерпілих на виробництві.

Попри чисельні складнощі фінансування, потребу ручного опрацювання кожної заяви та особистої комунікації з кожним роботодавцем, аби впевнитись, що отримані кошти будуть виплачені застрахованим українцям, ФССУ продовжував здійснювати всі види виплат для працівників Херсонщини.

Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення і по сьогоднішній день Фонд перерахував для мешканців області:

  • 25,9 мільйона гривень лікарняних;
  • 8,8 мільйона гривень допомог по вагітності та пологах;
  • 60,6 мільйона гривень щомісячних страхових виплат – в умовах окупації було проведено перерахунок їх розміру та збільшено його на 14%, починаючи з березня.

Вітаємо вдома та дякуємо ЗСУ!

Квитанції від ФССУ можуть надходити довше через перевантаження електромережі

Внаслідок стабілізаційних та екстрених відключень електроенергії друга та третя квитанції щодо стану прийняття поданих страхувальниками заяв-розрахунків можуть надходити пізніше, ніж зазвичай.

Усі отримані заяви обробляються системою та фахівцями Фонду соціального страхування України у найкоротші терміни після відновлення електропостачання. Аби фінансування лікарняних і декретних допомог не сповільнювалось, наші фахівці опрацьовують заяви, щойно це стає можливим – зокрема, поза робочим часом.

Зверніть увагу! Свідченням того, що заява-розрахунок була відправлена успішно та буде опрацьована, є надходження першої квитанції. Якщо перша квитанція не надійшла, це може вказувати на неможливість системи отримати електронний документ, зокрема, через відсутність електропостачання. У такому випадку заяву-розрахунок необхідно направити повторно через деякий час.

Нагадаємо, прийняття заяв-розрахунків відбувається у декілька етапів: усі заяви проходять автоматизований контроль, ручну перевірку фахівцями ФССУ та верифікацію. Третина заяв-розрахунків містять помилки та можуть призвести до необґрунтованих видатків – фахівці Фонду виправляють кожну із них спільно із роботодавцями та дозволяють системі соціального страхування працювати ефективно.

ФССУ призначив 19,3 мільйона гривень страхових виплат постраждалим внаслідок бойових дій і сім’ям загиблих

Поранення чи смерть внаслідок бойових дій під час виконання посадових обов’язків є страховим випадком – Фонд соціального страхування України гарантує виплати і медико-соціальні послуги для всіх українських працівників, які постраждали на роботі через російську агресію.

З початку повномасштабного вторгнення Фонд соціального страхування України вже призначив такі страхові виплати, пов’язані із травмами або смертю через бойові дії, на суму 19,3 мільйона гривень. Серед них одноразові допомоги сім’ям і утриманцям померлих внаслідок бойових дій, одноразові допомоги постраждалим працівникам, допомоги по тимчасовій втраті працездатності та щомісячні страхові виплати, які Фонд виплачуватиме потерпілим до повного відновлення здоров’я або пожиттєво.

Нагадаємо, також потерпілі мають право на забезпечення медико-соціальними послугами за кошти Фонду – від санаторно-курортного лікування до оплати необхідного медичного чи постійного стороннього догляду, побутового обслуговування тощо.

Щодо кожного випадку поранень або смерті українських працівників внаслідок російського вторгнення організовується робота з розслідування, після завершення якого призначаються страхові виплати.

Фонд соціального страхування України наголошує на потребі чіткого і безумовного дотримання інструкцій з охорони праці, слідування в укриття в разі повітряних тривог і інформування про них на підприємствах, розробленні і впровадженні алгоритмів дій працівників у випадку небезпеки.

Номер е-лікарняного сумісника потрібно вносити у заяву до знаку крапки

Застраховані особи, які працевлаштовані у кількох роботодавців, мають право на отримання допомог за лікарняними від Фонду соціального страхування України за кожним місцем роботи.

Однак, якщо працівник є сумісником, оформлення роботодавцем заяви-розрахунку за його електронним лікарняним має специфіку. Зокрема, внесення до заяви номеру е-лікарняного сумісника із врахуванням номеру його копії (крапка та цифра після неї) призведе до помилки – таку заяву буде автоматично відхилено.

Номер копії не є складовою частиною унікального номеру е-лікарняного – тож при формуванні заяви-розрахунку для працівників за сумісництвом необхідно вказувати номер їх лікарняного до знаку крапки.

Нагадаємо, особливістю е-лікарняних сумісників є те, що в роботодавців за сумісництвом відображається не е-лікарняний безпосередньо, а його цифрова копія. Вона відрізняється від оригінального документу порядковим номером копії, який додається до унікального номеру е-лікарняного після знаку крапки: ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х.1. Якщо в працівника декілька роботодавців за сумісництвом, цифра після крапки буде зростати за порядком (.2 і далі).

Зазначена цифра є технічною інформацією про те, що це копія електронного лікарняного, а застрахована особа працює в роботодавця за сумісництвом.

Детальніше про номер е-лікарняного та його складові: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/978473.

Слідкувати за станом фінансування декретних допомог можна онлайн у телеграм-каналі ФССУ: https://t.me/socialfund (для цього необхідно знати точну дату отримання Фондом заяви-розрахунку, поданої роботодавцем за відповідним лікарняним).

Внаслідок бойових дій постраждали 728 працівників, 214 з них загинули

З початку війни на підприємствах України зафіксовано 728 постраждалих внаслідок бойових дій працівників (+26 за останній тиждень).

З них під час виконання трудових обов’язків через збройну агресію росії загинуло 214 українців.

Найбільша кількість потерпілих серед працівників підприємств, зареєстрованих:

  • у Києві – 148 постраждалих, 39 з яких травмовані смертельно;
  • у Дніпропетровській області – 94 постраждалих, 32 смертельно;
  • Миколаївській області – 76 постраждалих, 28 смертельно;
  • Харківській області – 74 постраждалих, 15 смертельно;
  • Донецькій області – 63 постраждалих, 11 смертельно;
  • Запорізькій області – 52 постраждалих, 10 смертельно;
  • Вінницькій області – 40 постраждалих, 12 смертельно;
  • Чернігівській області – 28 постраждалих, 8 смертельно;
  • Сумській області – 27 постраждалих, 12 смертельно;
  • Кіровоградській області – 23 постраждалих, 11 смертельно;
  • а також у Київській області – 22 постраждалих, 11 смертельно.

 

Висловлюємо співчуття близьким і рідним.

Щодо кожного випадку поранень або смерті українських працівників внаслідок російського вторгнення організовується робота з розслідування.

Усі працівники, постраждалі під час роботи внаслідок бойових дій, забезпечуються Фондом соціального страхування України страховими виплатами і медико-соціальними послугами.

Потерпілі зі стійкою втратою працездатності упродовж усього життя або до повного відновлення здоров’я крім одноразових допомог також забезпечуються Фондом щомісячними страховими виплатами, які у повному обсязі компенсують їм втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності. Також одноразові грошові допомоги і щомісячні страхові виплати призначаються для членів сімей загиблих працівників.

Зверніть увагу, до відомостей про кількість постраждалих не включаються військовослужбовці, поліцейські, рядовий та начальницький склад органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту ДСНС та ін.

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

ОБГРУНТУВАННЯ відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710 до процедури закупівлі № UA-2022-11-15-004439-a

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет об’єктів Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади розміщених в с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області» визначено з урахуванням –  Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших нормативно-правових актів України у сфері телекомунікацій та забезпечують цілодобове надання у користування та обслуговування каналів передачі даних на всіх вузлах мережі, а також типових вимог до надання таких послуг що склалися на ринку даного виду надання послуг.

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет» визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275, та з урахуванням цін (на 2023 рік на відповідну послугу) провайдерів до мереж яких підключені об’єкти Шполянської міської ради.

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-15-004439-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-15-004685-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет об’єктів Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади розміщених в селах Васильків, Журавка Звенигородського району Черкаської області» визначено з урахуванням –  Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших нормативно-правових актів України у сфері телекомунікацій та забезпечують цілодобове надання у користування та обслуговування каналів передачі даних на всіх вузлах мережі, а також типових вимог до надання таких послуг що склалися на ринку даного виду надання послуг.

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет» визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275, та з урахуванням цін (на 2023 рік на відповідну послугу) провайдерів до мереж яких підключені об’єкти Шполянської міської ради.

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-15-004685-aвиникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

 

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-15-004595-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет об’єктів Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади розміщених в селах Лозуватка, Топильна, Капустине, Іскрене Звенигородського району Черкаської області» визначено з урахуванням –  Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших нормативно-правових актів України у сфері телекомунікацій та забезпечують цілодобове надання у користування та обслуговування каналів передачі даних на всіх вузлах мережі, а також типових вимог до надання таких послуг що склалися на ринку даного виду надання послуг.

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет» визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275, та з урахуванням цін (на 2023 рік на відповідну послугу) провайдерів до мереж яких підключені об’єкти Шполянської міської ради.

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-15-004595-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-15-004513-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет об’єктів Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади розміщених в селах Кримки, Скотареве, Сигнаївка, Мар’янівка, Надточаївка, Бурти, Водяне, Товмач, Соболівка, Терешки, Сердегівка, Журавка Звенигородського району Черкаської області» визначено з урахуванням –  Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших нормативно-правових актів України у сфері телекомунікацій та забезпечують цілодобове надання у користування та обслуговування каналів передачі даних на всіх вузлах мережі, а також типових вимог до надання таких послуг що склалися на ринку даного виду надання послуг.

  1.    Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Послуги доступу до мережі Інтернет» визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275, та з урахуванням цін (на 2023 рік на відповідну послугу) провайдерів до мереж яких підключені об’єкти Шполянської міської ради.

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-15-004513-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

 

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-18-011129-a

 

        Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Овочі, фрукти в асортименті» (повторно) визначено з урахуванням – ДСТУ,ТУ, ГОСТ зокрема: ДСТУ ISO 931-2019 « Банани зелені. Настанови щодо зберігання та транспортування» (  ISO 931:1980, IDT), ДСТУ 8133 -2015 « Яблука свіжі середніх та пізніх термінів достигання. Технічні умови», ДСТУ 7653  Суниця свіжа. Технічні умови, ДСТУ 8153 -2015 «Черешня свіжа. Технічні умови» , ДСТУ 7033-2009  «Буряк столовий свіжий. Технічні умови»   , ДСТУ 7035:2009  «Морква свіжа. Технічні умови», ДСТУ 3234-95  «Цибуля ріпчаста свіжа. Технічні умови», ДСТУ 6009:2008 « Редиска свіжа. Технічні умови» умовам діючим в Україні, ДСТУ 2659-94 « Перець солодкий свіжий. Технічні умови», ДСТУ 3246-95 « Томати свіжі. Технічні умови», ДСТУ 3247-94 « Огірки свіжі. Технічні умови», ДСТУ 318-91 « Кабачки свіжі. Технічні умови», ДСТУ 7037:2009 «Капуста білоголова свіжа. Технічні умови», ДСТУ 7037:200 «Капуста білоголова свіжа. Технічні умови», ДСТУ 3280-95Капуста цвітна свіжа. Технічні умови, ДСТУ 4154:2003 Капуста червоноголова свіжа. Технічні умови, ДСТУ 2660-94 «Баклажани свіжі. Технічні умови», ДСТУ 3805-98 Кавуни продовольчі свіжі. Технічні умови, ДСТУ 3233-95 «Часник свіжий. Технічні умови», а також типових вимог до товару що склалися на ринку даного виду продукції.

 

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик
  2. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Овочі, фрукти в асортименті» визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275 шляхом використання методу «порівняння ринкових цін» (товарів з технічними та якісними характеристиками що відповідають предмету закупівлі) та застосування очікуваного індексу росту цін в 2023 році.

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-18-011129-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі №UA-2022-11-15-001581-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Борошно та крупи в асортименті»  (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 15610000-7: Продукція борошномельно-круп’яної промисловості) – Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” (зі змінами), ДСТУ 4111.1-2002, 4111.2-2002, 4111.3-2002, 4111.4-2002 Борошно пшеничне,  ДСТУ 7699:2015 Крупа пшенична. Технічні умови, ДСТУ 1055:2006 Крупи що швидко розварюються. Технічні умови, ДСТУ 4524:2006 Гречка. Технічні умови, ДСТУ 7700:2015 Крупи ячмінні. Технічні умови, ДСТУ 7698:2015 Крупи вівсяні. Технічні умови, ДСТУ 4965:2008 Рис.Технічні умови, та іншим ТУ, ГОСТ, ДСТУ діючим в Україні,  Закону України  «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 р. №142-16 (зі змінами), спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» (зі змінами), «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15.08.2006р.

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Борошно та крупи в асортименті»  визначено з урахуванням коду за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 15610000-7: Продукція борошномельно-круп’яної промисловості визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275 шляхом використання методу «порівняння ринкових цін» (товарів з технічними та якісними характеристиками що відповідають предмету закупівлі), а також інформації про середньостатистичні ціни за даними Державної служби статистики України.

 

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю №UA-2022-11-15-001581-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-17-000608-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Експлуатація складових газорозподільної системи»  (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 50530000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки) визначено з урахуванням:

– Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494;

– Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285;

– Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 640 від 24.10.2011 р. «Про затвердження Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання»;

– ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»;

– паспортів експлуатації газового обладнання.

 

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Експлуатація складових газорозподільної системи»  визначено з урахуванням коду за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 50530000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275 шляхом використання методу «Розрахунок очікуваної вартості товару/послуг на підставі закупівельних цін минулих періодів» (вартість визначено на підставі цін діючих в 2021 року в Договорі на надання аналогічних послуг з урахуванням інфляції).

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-17-000608-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-17-000808-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Послуги з технічного обслуговування системи газопостачання»  (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 50530000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки) визначено з урахуванням:

– Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494;

– Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285;

– Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 640 від 24.10.2011 р. «Про затвердження Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання»;

– ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»;

– паспортів експлуатації газового обладнання.

 

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі: «Послуги з технічного обслуговування системи газопостачання»  визначено з урахуванням коду за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 50530000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки визначено з урахуванням «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі» затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275 шляхом використання методу «Розрахунок очікуваної вартості товару/послуг на підставі закупівельних цін минулих періодів» (вартість визначено на підставі цін діючих в 2022 року в Договорі на надання аналогічних послуг з урахуванням інфляції).

 

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-17-000808-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

 

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-15-004986-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Вивезення твердих побутових відходів» (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям) визначено з урахуванням:

  1. Закон України “Про відходи”.
  2. Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.
  3. Постанова КМУ від 10 грудня .2008 р. № 1070 “Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів” (зі змінами).

 

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі «Вивезення твердих побутових відходів»  (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям) визначено з урахуванням Рішення Виконавчого комітету Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади від 17.12.2014 року №187 «Про затвердження тарифу на послуги з вивезення твердих побутових відходів комунальним підприємством «Комунальник – сервіс» Шполянської міської ради».

 

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-15-004986-a виникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

 

ОБГРУНТУВАННЯ

відповідно до вимог п. 4¹ Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №710

до процедури закупівлі № UA-2022-11-15-004831-a

 

  1. Обґрунтування технічних та якісних характеристик

Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі: «Вивезення рідких побутових відходів» (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям) визначено з урахуванням:

  1. Закон України “Про відходи”.
  2. Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.
  3. Постанова КМУ від 10 грудня .2008 р. № 1070 “Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів” (зі змінами).

 

  1. Обґрунтування очікуваної вартості предмету закупівлі

Очікувану вартість предмету закупівлі «Вивезення рідких побутових відходів»  (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 – 90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям) визначено з урахуванням Рішення Виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області від 25.03.2016 року №66 «Про затвердження тарифу на послуги з вивезення рідких побутових відходів комунальним підприємством «Комунальник – сервіс» Шполянської міської ради.

 

  1. Обґрунтування розміру бюджетного призначення

Бюджетні призначення на закупівлю № UA-2022-11-15-004831-aвиникнуть після прийняття рішення про бюджет Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади на 2023 рік.

Україна – країна нескорених!

Вистояли Майдан – вистаємо і переможемо у війні!
Вже не вперше в історії України прагнення українського народу жити у своїй вільній незалежній державі наштовхується на лютий опір з боку росії, яка упродовж століть знищувала нашу країну, заперечуючи нашу незалежність, історію, мову, традиції. Українці змушені брати в руки зброю, щоб чинити опір оскаженілому північному сусідові.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України.
Помаранчева революція стала першим рішучим «Ні» всім, хто хоче перетворити незалежну Україну на свою колонію, наш народ став на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, відновлюючи своє право на гідне життя за принципами демократичного, правового, цивілізованого світу.
Завдяки Революції Гідності Україна отримала новий шанс для цивілізаційного вибору, руху до демократії, очищення від рудиментів тоталітарного й людиноненависницького комуністичного минулого.
Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, у тому числі міжнародних.
2022 року День Гідності та Свободи набуває ще більш символічного значення під час повномасштабного вторгнення російської федерації. Українці продовжують демонструвати, що готові відстоювати свою свободу не лише у боротьбі із деспотичною владою, але й у війні із безпринципним загарбником.

День Гідності та Свободи

    Гідність і Свобода — національна риса і свідомість українців, які століттями здобували волю не лише мечем, а й своїм словом, ділом і вибором. Дві останні революції: Помаранчева (2004 р.) та революція Гідності (2013 р.) показали непереборну жагу українців до вільного життя, самостійно розпоряджатися власною долею. Сьогодні ми всі тримаємося разом і продовжуємо боротися далі за власний вибір, знищуючи  ворога-терориста.

       У День Гідності та Свободи згадуємо подвиги Героїв Небесної Сотні і всіх борців за волю Української держави — від козаків до сучасних захисників України.

       У Шполі вшанували Героїв покладанням квітів і хвилиною мовчання представники місцевої влади, а саме: міський голова Сергій Кравченко, перший заступник голови Віталій Плетінь і заступник міського голови Дмитро Коваль біля пам’ятних знаків Героям Небесної Сотні та пам’ятника учасникам бойових в боротьбі з російським окупантом.

Український народ вистояв на двох революціях – переможемо й російську навалу. Слава Україні! Героям Слава!

 

Разом до ПЕРЕМОГИ! Все буде Україна!, — Андрій Стріхарський

Ми хочемо жити в успішній країні. І ми будемо жити в сильній, благополучній та щасливій державі. Саме для здійснення такої мети, я вирішив, що повинен допомагати не лише мешканцям свого виборчого округу в Черкаській області, а й людям деокупованих територій, щоб якомога швидше українці повернулися до нормального життя, так як країну визначають люди. Коли кожен небайдуже ставиться до свого оточення і вирішує проблеми, які турбують, країна розвивається. Робити добрі справи можуть усі, головне бажання.
Так, після нічної тривалої дороги, поспішаючи до мешканців звільнених від російських військ населених пунктів Херсонської області, щоб доставити гуманітарну допомогу населенню та військовим – продуктові набори, медикаменти, засоби гігієни, дитяче харчування та багато іншого на загальну суму понад 300 000 грн.
В перервах між постійними повітряними тривогами, оскільки ракетні обстріли тривали кожні дві години, роздавав допомогу людям на центральній площі міста Херсон. Перше, що я побачив, це сльози на очах Херсонців, які отримували допомогу з дітьми. На цій центральній площі, з ранку до вечора, були присутні біля 5-10 тис. людей, які потребують допомоги. В місті ще немає води та електрики, але як обіцяє місцева влада, незабаром комунікації будуть налагоджені.
Будувати плани зараз вкрай важко, але точно важливо нотувати історію, що відбувається тут і зараз. Історію як український народ переживає складні часи, історію незламних, сильних та рішучих українців та українок.
Разом до ПЕРЕМОГИ! Все буде Україна!

21 листопада — День Гідності та Свободи

Дві новітні революції в Україні – Помаранчева революція і Революція Гідності – показали прагнення українського народу жити вільно у сучасній цивілізованій європейській країні!
Революція Гідності стала початком для нашого незалежного суспільства, коли за власну свободу і переконання українці заплатили своїм життям і здоров’ям.
Зараз ми продовжуємо боротьбу, криваву і нестерпну, але мужньо виборюємо Перемогу у рашистів!
Сьогодні з вдячністю згадуємо і схиляємо голови перед Небесною сотнею і тисячами героїв, які боронять Україну від ворога. Дякуємо за кожен світанок нашим військовим.
Наша спільна хоробрість пройде всі випробування і ми відродимо свою країну, красиву і вольову, сильну і непереможну!
Слава Україні!
Героям слава!🇺🇦
З повагою, 
міський голова Сергій Кравченко

Андрій Стріхарський: На пленарному засіданні Верховна Рада прийняла у першому читанні 14 законопроєктів

Серед них чотири євроінтеграційні законопроєкти:
● про посилення адміністративної відповідальності у сфері аудиторської
діяльності;
● про внесення змін до Закону України «Про міжнародне приватне право»;
● про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний
контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично
модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки;
● про впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи,
утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Частина законопроєктів пов’язана з викликами, які зараз стоять перед державою у
сфері оборони:
● про дострокове присвоєння чергових військових звань нашим воїнам;
● про проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без
громадянства;
● про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей
організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час
дії воєнного стану;
Екологічний законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля.
❗Та низка важливих господарських та інших законопроєктів:
● про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну
діяльність» щодо Національного фонду досліджень України;
● про внесення змін в прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про
судоустрій і статус суддів»;
● скасування необґрунтованих пільг для суб’єктів господарювання, які здійснюють
діяльність з організації, проведення азартних ігор;
● внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів
України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради
Європи про запобігання тероризму;
● проєкт Закону про службу в органах місцевого самоврядування.
Верховна Рада продовжує законотворчу діяльність попри терор країни-агресора.
Дякуємо нашим воїнам за цю можливість! Okay