Подологи — воїнам ЗСУ

З нагоди Дня захисників і захисниць Україну, з ініціативи власниці косметичного салону, шполянки Наталії  Грабар у нашій громаді започатковано соціально значущу акцію «Подологи – воїнам ЗСУ». Старший син Наталії на початку повномасштабного вторгнення жив у Польщі, мав роботу творчого характеру, стабільний заробіток, матеріальне благополуччя. Вороже нашестя на рідну землю спонукало молодого чоловіка повернутися в Україну, і його подальший вибір – боротьба за волю рідної землі – був усвідомленим, виваженим та підтриманим родиною. Знаючи про нелегкі будні воїнів, які часто-густо не мають елементарних  побутових умов для догляду за шкірою, змушені тривалий час носити тактичне взуття, Наталія Грабар разом із колегою Вікторією Кучерявою вирішили  надати подологічну підтримку  нашим захисникам, які потерпають від деформації стопи, захворювань нігтів, шкіри на ногах.

«На цю поїздку мене надихнула колега зі Львова. 27 вересня ми вирушили на східну частину України. Упродовж двох днів лікували стопи, спілкувалися з хлопцями. Мені хочеться так багато сказати про очі військових, сповнені надією, про їхню повагу, виявлену до нас, про сильні руки та понівечені стопи, про невимовний сум за сім’ями, рідними. Нам хотілось обійняти кожного й подарувати тепло, щоб вони відчули нашу вдячність, підтримку, піклування та любов. Із кожного взяли обіцянку, що наступного разу ми  хочемо їх знову побачити. Не забуваймо, жителі громади, ані на секунду, завдяки кому ми спимо у м’яких ліжках, пʼємо ранкову каву та робимо свої справи», –  із такими щемкими емоціями згадує першу поїздку Наталія, у серці якої – згусток тривоги за долю сина і його побратимів.

«Хочемо  подякувати  Шполянській міській раді за виділене пальне, приватним підприємцям Людмилі й Володимиру Плохутам за приготування смачних курей на грилі, за мед та антисептичні засоби, надані центром турботи Звенигородської районної ради  та Центром гуманітарної допомоги міської ради, куди жителі громади  приносять для захисників продукти харчування, ліки. Завдяки єднанню багатьох людей, які поділилися добром своїх сердець, відбулася наша поїздка. Віримо, що  попереду – нові маршрути підтримки наших  захисників-земляків», – ділиться словами подяки подолог Вікторія Кучерява.

Жорстока війна триває. Наші захисники постійно потребують вагомої і вчасної підтримки. Штурмовій бригаді, де воює син Наталії Грабар, для виконання бойових операцій необхідні тепловізор, бінокль, прилад нічного бачення, маскувальні сітки, каремати, навушники, газові балончики, свічки. Родина захисника просить підтримати благодійний збір коштів на карту Приватбанку  4149499809833674 чи Монобанку 5375411510521912. Бережімо воїнів! Борімося разом!

Понад 44 тисячі гривень для війська зібрали на благодійному Дні села Васильків

За народними переказами назву села пов’язують з іменем першого поселенця Василя Яда, який викопав криницю з дуже чистою водою, біля якої невдовзі й оселився. Старожили кажуть, що ця криниця нібито збереглась до наших днів.
Селяни цінують самобутність традицій, які є невід’ємною частиною життя. Серед наявних прикладів – вправні господині знають рецепти смачних страв, які уміють так приготувати лише у Василькові, а деякі обрядові дійства своєрідні лише васильківцям, і про це знають на мальовничій Шполянщині.
1 жовтня, у День Покрови Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України відзначали День народження села Васильків благодійністю під назвою «Наша воля, наша слава не вмре, не загине!». Збирали кошти на підтримку армії у скриньку Благодійного фонду «Крила». Упродовж двох годин люди задонатили 44 075 грривень. Це, дійсно, щирий вияв поваги до воїнів, якими пишаємося понад усе. Зібрані кошти волонтери долучать до загального збору на квадрокоптер Mavic та спеціальні антени літального апарату, на який чекають земляки на фронті.

Виконуючий обов’язки міського голови Олег Кошовий, звертаючись у вітальному виступі до присутніх, висловив щиру вдячність усім, хто об’єднався під час заходу з метою підтримки армії. Виявом української згуртованості в ході Дня села стала єдність соціальних партнерів, які підтримали донатами благодійні збори коштів, а також допомогли в організації приготування козацької каші та інших смаколиків, якими частували всіх охочих. Це

– Група компаній LNZ,
– місцеві фермери Василь Фуркало, Василь Тертичний, Аркадій Фесун, Олександр Фесун,
– приватні підприємці, одноосібники, орендарі земель, ставків на території сіл Васильків, Капустине,
– торгівельні заклади підприємців Рисака Віктора, Василенко Ольги, Різник Надії, Тарарак Тетяни, а також дружні жителі села.
Приготували смачні частування, чарівні осінні фотозони працівники Васильківського ліцею, амбулаторії. Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області забезпечив овочами й фруктами, вирощеними на власних полях. Керівники гуртків КЗ”Шполянський центр дитячої та юнацької творчості учнівської молоді” організувати творчі локації для дітей, а представники БФ «Крила» карбували монети, розмальовували симпатичні обличчя найменших васильківців. Приватний підприємець Ремез Юрій пригощав солодкою ватою дітлахів. Змістовний концерт підготували працівники галузі культури Філія с.Васильків КЗ “Центр культури та дозвілля ” Шполянської міської ОТГ та учасники творчих колективів КЗ «Центр культури й дозвілля» Шполянської міської ради.
«Така щоденна праця жителів села, відданість та любов до рідної землі заслуговують на глибоку повагу», – ці слова стали лейтмотивом виступів Івана Дубини, старости села, місцевого священника, отця Миколи. Про непереможну Україну високо в блакитне небо злітати слова глибоких за змістом українських пісень. З вірою в перемогу!

З Днем села Бурти!

Раніше Буртами називали великі насипи, таких в селі було два — звідси і назва Бурти — 1 жовтня відзначається історична згадка села, яке було  засноване на початку 18 століття.

Щиро бажаємо жителям села Бурти у  мальовничому куточку Шполянщини миру та злагоди, хай процвітає  рідне село, у родинах живе повага і щирість, хай невтомна праця згуртованих буртівців принесе омріяну перемогу!

Поглянувши у минувшину, дізнаємося:

У 1862 році в одному із насипів місцевий селянин викопав 25 гарматних ядер, що свідчить про те, що в давніші часи насипи служили фортечними валами. У XIX столітті Бурти були містечком, яке належало родині Орлових. У 1829 році генерал-майор Олексій Орлов збудував тут кам’яну церкву з дзвіницею. Дзвіницю зруйнували у радянські часи, а типова класицистична хрестоподібна в плані будівля церкви збереглася. За сучасності у храмі проведено реставраційні роботи та відновлено богослужіння.

Коли жив  Тарас Шевченко,  Бурти було  містечком Черкаського повіту Київської губернії. За спогадами Ф. Лебединцева, Тарас Шевченко ще у дитинстві їздив на базар у це містечко, як працював наймитом у священика села Кирилівки  Г. Кошиця. Кілька разів Бурти згадано у повісті «Наймичка».

Під час Другої світової війни 213 мешканців села воювали на фронтах, з них загинули  166 чоловік, 151 нагороджені бойовими орденами і медалями.

На території села є дві братські могили де поховано 85 воїнів, учасників Другої світової війни, що загинули визволяючи  село.

Жителями села є  учасники ліквідації наслідків атомної катастрофи на ЧАЕС — Бобошко Віктор Миколайович, Черевко Микола Федорович, Царинник Микола Андрійович.        Також, воїни-учасники бойових дій на території інших держав (Аліпов Анатолій Олексійович, Мамітько Володимир Михайлович, Вдовицький Володимир Іванович, Кузуб Василь Іванович).

У селі Бурти  похований мужній захисник України, сержант Анатолій Вікторович Поліщук, 13.06.1974 року народження, який 19 травня 2022 загинув у бою поблизу Попасної на Луганщині.

У селі народилися:

  • народний артист В.С. Василько (Василько-Миляєв);
  • громадський та  політичний діяч, публіцист і педагог  Никифор Якович Григоріїв.

Тематична виставка «Ефективні рішення для відбудови»

Виклики, перед якими сьогодні постає українське суспільство потребують ефективних та зважених рішень як з боку держави так і зі сторони бізнес спільноти, адже саме взаємодія та співпраця влади та бізнесу, науки та промислових підприємств надасть можливість для розбудови економічного розвитку України, сприятимуть створенню інвестиційного клімату країни та зростання добробуту громадян нашої держави.

Продовжуючи серію тематичних заходів, спрямованих на відкритий діалог та демонстрацію матеріалів, рішень та технологій щодо відновлення та відбудови інфраструктури України, ми анонсуємо проведення тематичної виставки «Ефективні рішення для відбудови».

7-8 листопада 2023 року на єдиному майданчику у ВЦ «АККО Інтернейшнл» (Київ, проспект Берестейський, 40-Б) зберуться стейкхолдери відновлення інфраструктури – вітчизняні та міжнародні компанії, представники законодавчої та виконавчої влади, фонди та фінансові інституції та експертне середовище.

Робота виставки передбачає дводенну роботу експозиції, тематичні форуми від організаторів та семінари від партнерів.

Тематичні напрямки:

1. Демонтаж. Очищення територій. Управління відходами від руйнувань.

2. Енергозберігаючі технології. Альтернативна енергетика. Гарантоване електроживлення.

Враховуючи вищенаведене, а також Ваш досвід ефективного управлінця, запрошуємо Вас долучитися до участі у виставці «Ефективні рішення для відбудови», а також у роботі тематичних форумів:

07.11.2023 Форум управління відходами від руйнувань

08.11.2023 Форум енергоефективних рішень

Детальна інформація за посиланням : https://erv2023.ticketforevent.com/?draft_mode=on

 

З Днем села дорогі скотарівці!

Скотареве, село за іменем осадчого козака Скотаря, вперше в літописах згадується у 1550 році і сьогодні його жителі відзначають 473-річницю народження села.
Хочемо відзначити працелюбних скотарівців мальовничої Шполянщини, які водночас є вірними синами і доньками своєї країни. Селяни славляться високими званнями Героїв Праці і хоробрими іменами Воїнів, які зараз захищають Україну. На жаль, троє жителів села Скотареве полягли у боях за свій народ, вічна їм пам’ять.
Бажаємо працьовитим щирим людям, які творять добро — невичерпної сили і незламності. Майбутнього процвітання і стабільності, хай достаток і тепло живуть у кожному домі, а свої Герої повернуться додому переможцями в обійми рідних.
З Днем села дорогі скотарівці! Слава Україні!

ЗА СПРИЯННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ ВАУЧЕР НА НАВЧАННЯ

  • Особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), які мають вислугу не менше 10 років;
  • Особам, які звільнені з військової служби після участі у проведенні АТО, які звернулися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби після участі у проведенні АТО (ООС);
  • Особам, які позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;
  • Внутрішньо переміщеним особам, за відсутності підходящої роботи;
  • Особам з інвалідністю, за відсутності підходящої роботи;
  • Особам старше 45 років, які мають страховий стаж не менше 15 років.

Більш детальну інформацію ви можете отримати за посиланням:

https://www.dcz.gov.ua/storinka/vauchery

Листівка МГ ветеранам Листівка МГ

Листівка МГ

 

Для отримання інформації щодо допомоги родинам захисників Міністерство оборони України розробило спеціальну брошуру

Порадник для тих, чий герой у війську. Коли дзвонити? До кого звертатись? Інформаційна брошура Міноборони „Родинам захисників” містить довідкову інформацію та номери телефонів для отримання відповідної допомоги.

«Важливо, щоб рідні та близькі наших воїнів були впевнені у їх безпеці та не перебували в невідомості. Тому, аби уникнути зайвих хвилювань, ми підготували для вас кілька важливих порад», – йдеться в інформаційній брошурі.

 

Вітаємо кримківців із Днем села!

Там, де колись був густий непрохідний ліс, нині розташоване село Кримки, яке сьогодні відзначає храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці і День народження села!

Хай його жителі завжди милуються його красою, безкраї ниви приносять щедрі врожаї. Хай працелюбні кримківці будуть здорові і щасливі, невдовзі зустрінуть перемогу  України і мрії  дітей про майбутнє здійснюються у рідному селі!

Із переказів про  минуле села, дізнаємося:

Кажуть, що густим  лісом їхав козак Михайло і зупинився на відпочинок. І так йому сподобалася місцевість, що вирішив він тут оселитися. Збудував хутір і назвав його Михайлівка.

У кінці XVI – на початку XVII ст. через село проходив чумацький шлях, по якому проїжджали чумаки в Крим по сіль і тут зупинялися на відпочинок. Це місце й донині зберігається під назвою «Зимівець». Крім чумаків, у Зимівці зупинялися гайдамаки, які часто бували в лісах, розташованих навколо Кримок.

За переказами, одним із власників села був поміщик Лізанде (Лісанде). Після нього селом володів Балевич. Його дружина славилася своєю жорстокістю. Біля панського будинку в той час була алея, обсаджена трояндами. Дівчина-кріпачка, яка доглядала за цими квітами, зірвала одну й прикріпила собі в коси. Пані Балкевичка, побачивши троянду в дівочих косах, наказала кріпакам, серед яких був у і наречений дівчини, відшмагати її різками – 25 різок на голе тіло. Дівчина, втікаючи, стрибнула в ставок і втопилась. А взимку на ставку, на тому самому місці, каталася на ковзанах панська дочка. Лід провалився, і панна теж втопилася.

У селі, у якому запорізькі козаки вирощували багато капусти, а в запеклих боях сікли ворога, немов цю рослину, відзначили 415-у річницю славетної історії

17 вересня мальовнича місцина Шполянщини з неймовірною природою і самобутньою історією згуртувалася людьми, аби відзначити день появи історичної згадки про рідне села Капустине. У центр населеного пункту зійшлися довгожителі, сивочолі капустинці, молодь із дітками, завітали гості й представники влади міської об’єднаної громади.
Люди пригадали минувшину, сакральні традиції ідентичної української культури й побуту, які протягом чотирьох століть зуміли зберегти й примножити в рідному селі. А зараз, коли Україна покликала до поєдинку за свободу, продовжують наполегливо працювати, щоб допомогти Збройним силам зупинити поширення російської плісняви Батьківщиною.
Директор СПОП «Агро-Прогрес» Василь Колісник за підтримки комунальних закладів Шполянської міської ради ініціював та організував у День села благодійні заходи патріотичного спрямування. Поруч зі сценою, із якої лунали українські пісні, поезії, адресувалися виступи працьовитим жителям села, розташувалися творчі майстерні КЗ «Шполянський центр дитячої та юнацької творчості учнівської молоді». Креативний український фейс-арт, значки «Моє рідне село», стрічки на руки, звірята із природніх матеріалів, прикраси з бісеру та для волосся – такі дитячі майстер-класи проводили керівники гуртків для наймолодших мешканців села. Колектив вихованців і педагогів Шполянської дитячої мистецької школи у якій навчаються юні капустяни, працює викладачем відділу духових та ударних інструментів житель села Микола Гах, вражали присутніх неймовірним виконанням мелодій. До речі, ініціатором створення колективу духових інструментів у селі Капустине є Василь Колісник. Сильними голосами, вдумливими піснями про Україну захоплювали глядачів солісти гурту “Сузір’я” Геннадій Бунзило, Дмитро Вовк та інші виконавці, запрошені на захід з ініціативи керівника СПОП “Агро-Прогрес”.
Усім учасникам заходу, а особливо дітям, запам’яталися безкоштовні солодощі дитинства – солодка вата, морозиво, квас, а ще – безкоштовне катання на батуті, смачна козацька каша просто неба, про які подбали господарники Наталія і Василь Колісники, працівники сільськогосподарського підприємства. І не лише про гостинці, а й про якісне дорожнє покриття в селі, яке нещодавно відремонтували власним коштом.
Під час заходу люди донатили кошти в скриньку громадської організації «Національно-патріотична організація «Наш шлях», гуртом зібрали 29 819 гривень. Їх місцеві волонтери спрямують на закупівлю дронів для Третьої штурмової бригади ЗСУ, які ведуть надважкі бойові операції на Бахмутському напрямку. Завдяки проведеному Дню села з’явилася можливість придбати ще один дрон на передову, а це ж іще одне врятоване життя українського воїна.

Підсумовуючи зроблене, в.о.міського голови Олег Кошовий, цінуючи соціально значущий намір організаторів благодійного заходу — СПОП “Агро-Прогрес” в особі Василя Колісника до єднання людей у громаді, говорить: «Триває війна, важко жити українцям. Те, що відчуваємо, те, що бачимо, у що віримо й на що надіємося, передали в програмі заходів. Не забуваймо свою історію, яка складається з кожного маленького українського села, дбаймо про працелюбних людей. Вони крізь тернистий шлях продовжують зберігати пошматовану Україну».

Дякуємо всім, хто долучився до організації заходу, який дав можливість пригадати історію рідного краю, згуртуватися, щоб з новим натхненням продовжувати боротьбу за мир, щоб художнім словом, феєрією ліричних звуків, мистецькими дивовижами підтримувати тих, хто сьогодні зі зброєю здобуває мир Україні.
Поринувши в минуле, дізнаємося:
· За однією з легенд, першим поселенцем у цій місцевості став запорізький козак, який збудував хатину на краю лісу, почав вирощувати на розчищеній ділянці землі дуже багато капусти. Частину капусти козак квасив у дерев’яних бочках, які сам виготовляв з лісної деревини. Потім квашеною капустою пригощав нових поселенців, які згодом почали оселятися поруч. За однією із версій саме ці люди дали прізвище першому поселенцю – Капуста, від якого згодом пішла назва села.
· За іншою легендою, назва Капустине пов’язана з битвою, яка відбулася в урочищі за селом між козаками і поляками. У ній козаки здобули велику перемогу над ворогам, посікши у запеклій боротьбі ворожих вояків, як посічену капусту. Після битви понівечені тіла ворогів ніхто не шукав. Чорні ворони дзьобали їх кілька тижнів, а місцевий народ назвав цю місцину Капустине.
Фото: Катерина Вальчиковська
Перейти до вмісту