Запрошуємо шполян, жителів та гостей громади на творчу зустріч із письменницею та волонтеркою Людмилою Охріменко, яка розповість і презентує авторські книги, нариси з історій українських героїв, учасників війни, полонених.Місце проведення: Шполянська міська центральна бібліотека ЦКД (читальна зала), м. Шпола, вул. Лозуватська, 62
Дата та час: 22 червня 2023 року, початок об 14:00 год.
Вхід вільний.
Також, можна придбати книги:
«Муха в окропі» – 150 грн.
«Волонтерські історії 2014-2022» – 250 грн.
«Оскар» – 280 грн.
Прибуток від проданих друкованих видань, письменниця збирає на допомогу ЗСУ!
Біографічна довідка
Охріменко Людмила Леонідівна, має три освіти, дві – з відзнакою. Кримчанка. Писати почала ще у дитинстві. Вважала свою творчість аматорством. Займалася бізнесом. Багато років пропрацювала на державній службі.
З 2014 року займається волонтерською діяльністю. До 2017 їздила на передову, а потім почала писати книжки про війну. На тепер віддає прибуток від книжок на допомогу фронту.
Невиправна оптимістка, яка вважає, що дива трапляються там, де їх ретельно і наполегливо створюють працьовиті люди!
У 2018 році оповідання «Заїда» увійшло у збірку найкращих оповідань на інклюзивну тематику на конкурсі «Коронація слова».
У 2021 році роман «Оскар» названий найкращим романом на воєнну тематику членами журі міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова 2021», за що отримала відповідну спеціальну відзнаку.
На сьогодні видано 6 книжок авторства Людмили Охріменко:
«Пригоди дорослого Буратіни жіночої статі» (видавництво «ДІПА» 2018 р. )
Оповідання «Заїда» 2018 року увійшло в збірку «Терра Інклюзія», де надруковані кращі оповідання на інклюзивну тематику за версією конкурсу «Коронація слова 2018».
«Пригоди мухи в окропі на окупованій території» (видавництво «ДІПА» Київ, 2018 рік, перевидання «Муха в окропі на окупованій території» видавництво «Бук Друк», Житомир, 2022 рік, перевидання «Муха в окропі на окупованій території», видавництво «Відкриття», Харків, 2023 рік)
«Волонтерські історії» (видавництво Іванченко, Харків, 2019 рік.)
«Легка поведінка» (видавництво «Бук Друк», Житомир, 2020 р.)
«Оскар» (видавництво «Бук Друк», Житомир, 2021 р., перевидання у видавництві «Відкриття», Харків, 2023 рік) – нагороджений спеціальною відзнакою «За найкращий роман на воєнну тематику» на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова – 2021»
«Волонтерські історії 2014-2022» (видавництво «Відкриття», Харків, 2023 рік).
Творча робота триває. До друку готується 3 книжки.
Про історію створення роману «Оскар»
«До мене, як до волонтерки, часто звертаються військові. Так трапилося і цього разу, відкрила фейсбук і побачила під своїм старим постом коментар людини у однострої: «МЕНІ ДУЖЕ ПОТРІБНА ВАША ДОПОМОГА!».
Згодом з’ясувалося, що військовий звернувся до мене з проханням написати про нього книжку, про його долю, службу, полон.
Я прочитала його розповідь, запропонувала пробну главу, і ми дійшли згоди,бо мене зацікавила ця історія, а йому сподобався мій стиль і відчуття слова.
Книжка розповідає про історію полону і втечі українського офіцера – спецпризначенця, який ціною неймовірних зусиль, через страх і біль перемагає сильного і підступного ворога. Він справжній український солдат – кримський татарин, мусульманин, офіцер розвідки.Ніколи ще не писала я книжок про людину, яка так не схожа на мене! Ніколи мій світ не перетинався з таким іншим світом: далеким і незрозумілим для мене, жорстким, солдатським, сповненим важкої чоловічої роботи.
Це роман, який не могла написати жінка, принаймні так висловився Олександр Вільчинський, засновник спеціальної відзнаки «за найкращий роман на воєнну тематику» міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Пропрацювали разом два місяці, а потім, майже наприкінці написання першої частини нашого спільного твору він зник. Ні повідомлень, ні телефонних дзвінків, ні відповідей на мої звернення… Що сталося з ним, не знаю. Лише один раз він вийшов на зв’язок, коли прочитав уже повністю закінчений роман. Його відповідь шокувала і обурила мене.
Другу частину роботи я написала сама. Звичайно, використовуючи ті його розповіді, які не увійшли у першу частину книжки, а також розповіді українських розвідників, які допомагали написати цю книжку. Зустрічалася з людьми, які теж перенесли нелюдські муки в полоні, з солдатами і офіцерами, з цивільними людьми, чоловіками і жінками, що погодилися відкрити частинку свого життя і поділитися своєю історією з читачами.
Чи вигадані ці історії? Чи зрозуміла я прагнення мого героя до вищої справедливості? А може помилилася? Чим для нього була ця спільна праця – бажанням виговоритися, сповіддю, спокутою, реабілітацією? Не знаю. Знаю лише, що герой мого твору – справжня людина, справжній чоловік, справжній українець, справжній син свого народу і що він втілення багатьох історій війни, великої війни за новий, кращій світ.Сподіваюся, що я виконала свою місію.
Книжка написана і видана, і я планомірно виконую завдання мого героя, а може і усіх героїв, які повернулися з полону – українці повинні знати про їхній подвиг, вони повинні прочитати цю книжку для того, щоб ніколи не забувати тих, хто віддав своє життя за волю свого народу.
У 2021 році роман «Оскар» визнано найкращим твором на воєнну тематику за версією міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Людмила Охріменко
В музеї зібрано сотні експонатів із зони здійснення бойових дій з початку війни 2014 року й донині. Кожен експонат перевірено Головним управлянням національної поліції В Черкаській області.
