Девіз Дня охорони праці у 2021 році – «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР»

Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці. За рекомендацією Міжнародної організації праці девіз зазначеного заходу у 2021 році «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР».

Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому стикнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), спрямованим на посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.

З того часу, як на початку 2020 року пандемія COVID-19 перетворилася на кризу світового масштабу, вона спричинила глибокий вплив на всі сфери життя. Пандемія торкнулася майже кожного аспекту світу праці – від ризику передачі вірусу на робочих місцях до ризиків щодо безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), що виникли внаслідок ужиття заходів з ослаблення поширення вірусу. Зміщення в бік нових форм організації праці, зокрема масштабний перехід на дистанційну роботу, наприклад, створило багато можливостей для працівників, але викликало потенційні ризики щодо БЗР, зокрема психосоціальні ризики та ризики насильства.

У 2021 році Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі присвячений залученню потенціалу елементів системи БЗР, визначених у Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі (№ 187) . У доповіді до Всесвітнього дня висвітлено питання про те, як нинішня криза демонструє важливість зміцнення систем БЗР, включно зі службами безпеки та охрони здоров՚я на роботі, як на національному рівні, так і на рівні підприємств.

МОП скористається цією можливістю для покращення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення стійких систем БЗР та інвестування коштів у них, для чого будуть висвітлені як регіональні, так і національні приклади зменшення і попередження поширення COVID-19 на робочому місці.

Звенигородське відділення управління виконавчої дирекції

 Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Дотримання вимог охорони праці при проведені весняно-польових робіт

З початком проведення весняно-польових робіт значно зростають обсяги та інтенсивність виконання відповідних технологічних операцій, пов’язаних із посівною компанією. Зокрема, зростає кількість осіб, що беруть участь у виробництві, у тому числі за рахунок тимчасово залучених, збільшується кількість задіяної техніки, тривалість сільськогосподарських робіт протягом доби тощо. Цей травмонебезпечний період в сільськогосподарському виробництві зумовлений максимальним напруженням, перенасиченістю праці, що призводить до помилкових дій, нехтування безпекою та відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу.

Основними шкідливими та небезпечними факторами при проведені весняно-польових робіт є:
— технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин;
— виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередач;
— виконання робіт на відкритому повітрі, при підвищеній або низькій температурі повітря;
— підвищений рівень шуму та вібрацій;
— підвищена забрудненість повітря пилом;
— наявність отрутохімікатів;
— ризик контакту з отруйними рослинами, небезпечними комахами та тваринами;
— схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів;
— рухомі агрегати;
— пожежна небезпека;
— нервово-психічні перевантаження.

Керівникам і спеціалістам підприємств напередодні весняно-польових робіт слід посилити профілактичну роботу у запобіганні виробничого травматизму, організувати роботу згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18).

З метою забезпечення безпеки праці, профілактики травматизму при підготовці і в період проведення весняно-польових робіт, рекомендуємо сільськогосподарським товаровиробникам:

1) розробити організаційно-технічні заходи щодо забезпечення безпеки праці на період підготовки і проведення весняно-польових робіт;

2) забезпечити безумовне дотримання вимог Правил з охорони праці;

3) перед початком весняно-польових робіт проводити з працівниками цільовий інструктаж з охорони праці за професіями і всіма видами виконуваних ними робіт. Не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

4) провести комісійне приймання підготовленої для проведення весняно-польових робіт техніки, у тому числі на її відповідність вимогам безпеки праці. Не допускати до експлуатації трактори, сільськогосподарські машини й агрегати, що не відповідають вимогам безпеки, не пройшли відповідні технічні огляди;

5) сівалки та садильні машини повинні бути обладнані підніжками, перилами із сторони спини сівача, захисними огорожами на зубчатих та ланцюгових передачах, пристосуваннями для очистки робочих органів і вирівнювання насіння та міндобрив в насіннєвому та туковисіваючому ящиках;

6) посівні агрегати необхідно обладнати двосторонньою сигналізацією, не допускати одночасного обслуговування одним працівником двох або більше сівалок під час руху агрегату;

7) працюючих у польових умовах механізаторів необхідно забезпечити аптечками, питною водою, гарячим харчуванням;

8) заміну, очищення та регулювання робочих органів навісних машин та знарядь, які знаходяться в піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

9) скласти маршрути пересування техніки з однієї ділянки виробництва на іншу. Виключити випадки використання тракторів і автомобілів не за призначенням, встановити контроль за їх пересуванням до місць виконання робіт;

10) проводити передрейсові медичні огляди водіїв і механізаторів. Організувати зберігання транспортних засобів в спеціально відведених місцях;

11) обладнати спеціальні місця для короткочасного відпочинку та прийому їжі тих, які працюють в полі;

12)перевезення працівників до місця роботи і назад проводити тільки на спеціально обладнаних автомобілях;

13) завантаження агрегатів мінеральними добривами робити при вимкненому двигуні;

14) забезпечити завантаження мінеральних добрив у машини й агрегати механізованим способом при масі однієї упаковки добрив більше 10 кг;

15) приготування, розведення і змішування рідких мінеральних добрив проводити з використанням спеціальної апаратури і засобів індивідуального захисту;

16) усі місця роботи з пестицидами і мінеральними добривами забезпечити медичними аптечками;

17) вжити заходів щодо забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, справним інструментом і інвентарем. Усувати від роботи працівників, що не використовують виданих засобів індивідуального захисту при виконанні робіт з підвищеною небезпекою;

18) виключити випадки допуску до виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами осіб молодших 18 років, а також працівників, що мають медичні протипоказання, вагітних і годуючих грудьми жінок;

19) виключити випадки застосування праці жінок при транспортуванні, навантаженні і розвантаженні пестицидів;

20) забезпечити контроль за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці, безпечних прийомів і методів робіт, трудової і виробничої дисципліни;

21) припиняти роботи у випадках виникнення загрози життю і здоров’ю працівників. Не допускати до роботи (усувати від роботи) працівників, що з’явилися на роботі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

Більшість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань трапляються через особисту необережність і невиконання працівниками елементарних норм охорони праці. Тому закликаємо як працівників, так і роботодавців не допустити на робочих місцях нехтування нормами охорони праці при виконанні весняно-польових робіт.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

Особливості охорони праці під час виконання робіт у зимовий період

Звенигородське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області звертається до керівників установ та організаторів робіт вжити всіх необхідних заходів із попередження нещасних випадків під час виконання робіт у зимовий період

Взимку різке зниження температури, велика кількість опадів призводять не лише до переохолодження організму, а й до травмування працівників, тому кожен повинен відповідально ставитися до свого здоров’я і до  здоров’я оточуючих людей під час виконання робіт.

Головними травмонебезпечними факторами, що призводять до нещасних випадків та травм у зимовий період, є незадовільний стан доріг та тротуарів (ожеледиця, неприбраний злежаний сніг, приховані снігом вибоїни та ями), падіння на працівників бурульок, льодових та снігових наростів, крижаних брил під час пересування біля будівель, знижена температура повітря, охолоджені елементи обладнання, матеріалів, несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чергування відлиг і заморозків, сильний вітер), що призводить до обморожень та захворювань, пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям. Крім того, значна частина травм пов’язана з транспортом під час входу/ виходу працівників із нього.

Найбільш залежать від впливу сезонних погодних умов такі види діяльності працівників: робота на відкритих майданчиках,  робота у приміщеннях, які не обігріваються,  робота, пов’язана з пересуванням до об’єкта (між об’єктами) обслуговування, або до будь-якого об’єкта,  робота на транспортних засобах,  охоронна діяльність.

Аналізуючи причини нещасних випадків при виконанні робіт в зимовий період на підприємствах, більшості з них можна було б запобігти, якби вчасно було проведено профілактичну роботу. Профілактична робота повинна проводитися щоденно, із кожним працівником окремо з урахуванням особливостей його робочого місця. Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів.

Один з найефективніших організаційних заходів є регулярне своєчасне проведення інструктажів з охорони праці, навчання працівників безпечних методів виконання робіт в зимовий період.

На підприємствах району давно поширена практика розроблення планів заходів з підготовки підприємств і організацій, житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період, що є дієвим засобом запобігання травматизму під час роботи в холодний період року. Основні з них: своєчасне очищення територій від снігу та льоду, посипання доріг, пішохідних доріжок піском, сіллю, іншими реагентами, очищення покрівель від снігу та бурульок, особливо в період танення льоду та снігу, а у разі неможливості обмеження доступу працівників, громадян до небезпечних ділянок, забезпечення виконання заходів протипожежної безпеки під час користування обігрівальними приладами та при використанні відкритого полум’я,  перевірка наявності та безперебійної роботи приміщень для обігріву та приймання гарячої їжі та напоїв, виконання комплексу заходів щодо утеплення приміщень.

Сподіваємось, що проведені заходи допоможуть зберегти життя і здоров’я працівників у непростих зимових умовах.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області  Ткаченко Н.В.

Охорона праці під час проведення суботників

Звенигородське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області звертається до керівників установ та організаторів робіт вжити всіх необхідних заходів із попередження нещасних випадків при прибиранні приміщень і території під час проведення суботників

 

Наступила осіння пора, час проведення заходів із благоустрою та прибирання територій  населених пунктів, установ, організацій, шкіл.

Нехтування безпекою та відсутність належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку керівників та організаторів нерідко призводить до настання нещасних випадків під час проведення суботників.

До робіт з прибирання  території під час проведення суботників допускаються працівники, які не мають медичних протипоказань, пройшли у встановленому порядку цільовий інструктаж з питань охорони праці та забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з характером виконуваних робіт.

Цільовий інструктаж працівники проходять у безпосереднього керівника робіт на суботнику.

Слід не забувати про необхідність наявності аптечки першої допомоги на місці виконання робіт.

Під час прибирання території на працівників можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

– рухомі транспортні засоби та механізми, що переміщуються;

– знижена –  підвищена  температура повітря робочої зони;

– підвищена запиленість повітря робочої зони;

– підвищена рухливість повітря;

– підвищене значення напруги в електричній мережі;

– гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інвентарю та інструменту;

– фізичні перевантаження.

 

Для запобігання травматизму під час проведення суботника необхідно дотримуватись вимог безпеки.

  1. Прибирання пішохідних доріжок, тротуарів здійснювати, по можливості, пересуваючись назустріч пішоходам.
  2. Проводити прибирання території, перебуваючи обличчям до зустрічного транспорту.
  3. Встановити в місцях прибирання, в зоні руху транспорту з боку руху транспортних засобів, на відстані 5 – 7м від робочого місця переносні огорожі, пофарбовані у сигнальний колір.
  4. При появі транспорту на ділянці території, що прибирається, припинити роботу на час його проїзду або маневрування. Стежити за переміщенням транспорту, перебуваючи в безпечному місці.
  5. Не залазити в кузов автомобіля, на який навантажується сміття. Не кидати сміття в кузов під час руху. При навантаженні сміття на автомобілі або при складанні його у відведене місце знаходитися з навітряного боку.
  6. Збирати бите скло за допомогою совка і щітки.
  7. Роботи з дезінфікуючими та миючими речовинами проводити з використанням засобів індивідуального захисту.
  8. При виконанні робіт на висоті, митті вікон, забороняється ставати на підвіконня або використовувати столи, стільці, інші випадкові предмети. Для цієї мети слід використовувати драбини (драбинки), а для миття вікон застосовувати щітки та інший інструмент з довгою ручкою.
  9. Працівники повинні виконувати тільки ту роботу, яку їм доручили і з якої вони проінструктовані з охорони праці.
  10. Працівники повинні застосовувати видані їм засоби індивідуального захисту.

 

Під час проведення суботників заборонено:

– залишати інструмент та інвентар на тротуарах і проїжджій частині;

– виконувати чистку електроосвітлювальної арматури і світильників –  ця робота

виконується електротехнічним персоналом;

– працювати в умовах недостатньої видимості;

– розводити багаття і спалювати побутові відходи, листя, гілки дерев і сміття;

– перебувати на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або

токсичного сп’яніння, курити у невстановлених місцях.

 

При появі небезпеки, яка може призвести до аварії або нещасного випадку, необхідно:

– припинити роботу і повідомити про подію керівника робіт (структурного підрозділу) або іншій вищій посадовій особі;

– вжити заходів щодо запобігання впливу травмуючих чинників на потерпілого;

– надати потерпілому першу (долікарську) допомогу;

– викликати медичних працівників або доставити потерпілого до приймального відділення стаціонару;

 

При виявленні пожежі чи загоряння необхідно:

– негайно повідомити про це в пожежну службу, при цьому чітко назвати

адресу, місце пожежі, свою посаду і прізвище;

– вжити заходів щодо евакуації людей та майна;

– приступити до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежегасіння;

– сповістити про пожежу керівника робіт (структурного підрозділу) або іншій

вищій посадовій особі;

– організувати зустріч пожежних підрозділів;

 

Звертаюсь до всіх, хто організовує суботники та виконує роботи з благоустрою територій, прибирання приміщень! Бережіть своє життя і здоров’я! Тільки виконання вимог прави охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести визначені роботи без травм та аварій.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

Охорона праці при збиранні врожаю

Розпочинається збирання ранніх зернових культур сільськогосподарськими підприємствами. Землі сільськогосподарського призначення знаходяться в обробітку у великих сільгосппідприємствах, фермерських господарствах та приватних підприємців. Виконання сільськогосподарських робіт проводиться і новітньою технікою, і тією, що була в експлуатації у країнах Європи, так і технікою, яка була на експлуатації у колгоспах і яка застаріла як морально, так і фізично. Питання безпеки праці часто залишаються поза увагою роботодавців. Крім того необхідно враховувати і обмолот городів громадян, під час якого комбайнери знаходяться на самоконтролі.

При цьому хочеться наголосити, що найбільш травмонебезпечним періодом в сільськогосподарському виробництві є проведення зернозбиральних робіт. Це зумовлено максимальним напруженням, перенасиченістю праці, що приводить до помилкових дій, нехтуванням безпекою та відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку керівників сільгосппідприємств та інженерно-технічного персоналу, де вони є. Оскільки, на жаль, у реаліях нашого сьогодення утримання інженерно-технічного персоналу не може дозволити собі кожне підприємство.

Перед початком зернозбиральних робіт керівниками господарств, фермерами повинні бути проведені певні організаційно-профілактичні заходи для недопущення випадків травмування працюючих на жнивах. Тому хочеться наголосити роботодавцям, що для цього в першу чергу необхідно забезпечити:

— проведення інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки з усіма працівниками, які будуть брати участь у збиранні врожаю. Проведення інструктажів фіксується в журналах з охорони праці, інструктажі проводять інженерно-технічні працівники або керівники сільгосппідприємств, які пройшли відповідне навчання (1 раз на три роки) і мають відповідне посвідчення;

— до роботи на тракторах та комбайнах допускати механізаторів віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління даною сільськогосподарською технікою;

— зернозбиральні комбайни та інша техніка, яка залучається до роботи має бути зареєстрована та пройти відповідний обов’язковий технічний контроль з боку відповідних державних органів;

— розробити схеми руху транспорту по території з визначенням дозволених та заборонених напрямків руху;

— ознайомлення, під розписку, всіх водіїв та механізаторів із безпечними маршрутами руху транспортних засобів по території господарств;

— виділити, позначити табличками та обладнати спеціальні місця для відпочинку та харчування працюючих, забезпечити їх умивальниками, миючими засобами та рушниками;

— до початку робіт всіх працівників забезпечити спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, респіратори і т.д.), укомплектувати всю зернозбиральну техніку необхідним протипожежним устаткуванням та вогнегасниками, поповнити медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги; забезпечити комбайнерів чистками, різаками, щітками, спеціальними крючками для очищення різального апарату, решіт, молотарки та інших робочих органів зернозбиральних комбайнів;

— на всіх небезпечних вузлах зернозбиральної техніки необхідно відновити або обладнати захисні кожухи, робота без яких категорично забороняється;

— при колективній роботі на жнивах слід обов’язково призначити старшого в колективі, який буде координувати роботу підлеглих;

— при роботі в полі та під час перегонів комбайнів забороняється знаходження на комбайні сторонніх осіб;

— всі види регулювальних, ремонтних, налагоджувальних робіт та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки проводять тільки після повної зупинки всіх агрегатів;

— всі трактори та автомобілі, які беруть участь у жнивах, повинні бути обладнані справними іскрогасниками;

— всі трактори, які відвозять солому від комбайнів або виконують інші транспортні роботи, повинні бути переведені на широку колію;

— перевезення людей дозволяється лише автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями;

— до скиртування сіна або соломи допускаються особи, що мають дозвіл до робіт на висоті;

— скиртування дозволяється проводити тільки у світлий час доби і при швидкості вітру не більше 6 м/с. Не дозволяється скиртувати під час грози.

— до робіт з підвищеною небезпекою допускаються працівники з 18 років (при наявності відповідних посвідчень), на інші роботи — з 16 років, а при письмовій згоді одного із батьків-з 15 років.

— закінчити підготовку токів, зерноочисних комплексів, збирально-транспортних агрегатів, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки, не допускати до роботи несправні машини, що не відповідають правилам охорони праці, і закріпити техніку за працівниками.

Всі ці вимоги нормативно-правових актів відомі, але не буде зайвий раз ще раз звернути увагу працівників на те, що невиконання їх може призвести до непоправного. Печальні факти минулих років можуть нагадати про це. Керівникам підприємств потрібно слідкувати за усуненням наявних порушень і з усією відповідальністю поставитися до безпеки працівників на жнивах. Адже головною метою жнив є не тільки своєчасність та якість збирання врожаю, а й збереження життя та здоров’я людей, які працюють на жнивах.

Звертаюсь до всіх, хто працює на жнивному полі у цьому році! Бережіть своє життя і здоров’я, тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести збирання зернових врожаю 2020 року без травм та аварій.

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення

УВД ФСС Украіни у Черкаській області                                                                Н.Ткаченко

Фонд затвердив форми заяв на отримання одноразових виплат за кошти державного бюджету в разі інвалідності або смерті медика від COVID-19

Для отримання одноразової страхової допомоги за Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, яким буде встановлено інвалідність внаслідок захворювання на COVID-19, а також члени родини, батьки та утриманці в разі смерті медичного працівника мають подати до робочого органу Фонду соціального страхування України відповідну заяву. Форми заяв про призначення страхових виплат затверджено наказом виконавчої дирекції Фонду.

У разі смерті медичного працівника від COVID-19 внаслідок виконання професійних обов’язків, відповідно до рішення Уряду за кошти державного бюджету ФССУ здійснить виплату одноразової допомоги у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, що становить 1,576 млн гривень. Зазначені кошти будуть пропорційно розподілені між членами сім’ї, батьками і утриманцями.

Родичі та утриманці померлого через коронавірусну інфекцію медичного працівника мають подати заяву до робочого органу Фонду за місцем проживання медика на момент смерті. У заяві необхідно вказати власні персональні дані, інформацію щодо всіх членів родини, утриманців і батьків померлого, про яких відомо заявнику, та особовий рахунок в банку, на який необхідно здійснити виплату.

До заяви додаються копії паспорта, ідентифікаційного коду заявника, а також копії документів, що підтверджують право на одноразову допомогу (свідоцтво про шлюб у разі виплати допомоги чоловіку/дружині медика, свідоцтво про народження медика в разі виплати батькам тощо), примірник акту розслідування гострого професійного захворювання медичного працівника та ін.

У випадку встановлення медичному працівнику інвалідності протягом одного календарного року після захворювання на COVID-19 внаслідок виконання професійних обов’язків, медик має подати заяву до робочого органу Фонду за місцем свого проживання. Залежно від встановленої групи інвалідності виплати складуть від 630,6 тис. грн (ІІІ група інвалідності), до 735,7 тис. грн (ІІ група) і 840,8 тис. грн (І група).

До заяви додаються копії паспорта та ідентифікаційного коду, висновок МСЕК про групу інвалідності та ступінь втрати працездатності, примірник акта розслідування гострого професійного захворювання та ін.

Виплата одноразової допомоги здійснюється Фондом соціального страхування України за кошти державного бюджету упродовж місяця з моменту прийняття заяви.

 Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

23,9% потерпілих на виробництві є внутрішньо переміщеними особами

Понад 48,7 тисяч, або 23,9% потерпілих на виробництві та членів їх сімей, які отримують від Фонду соціального страхування України страхові виплати і медико-соціальні послуги, є внутрішньо переміщеними особами.

Загалом Фонд фінансує щомісячні страхові виплати для 204,1 тисяч внаслідок потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які мають право на виплати в разі смерті потерпілого.

Кількість потерпілих на виробництві та членів їх родин, які є внутрішньо переміщеними особами, за підсумками перших п’яти місяців 2020 року порівняно з тим же періодом минулого року збільшилась на 0,9 тисяч осіб, або 2%.

Сума виплачених страхових коштів для внутрішньо переміщених осіб за оперативними підсумками січня–травня 2020 року склала 848,7 млн гривень.

 

 

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Кількість нещасних випадків у січні-лютому зменшилась на 30%

За перші два місяці 2020 року Фонд соціального страхування України зареєстрував 596 потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві. З них 66 – зі смертельним наслідком.

Кількість страхових нещасних випадків за цей період порівняно з січнем–лютим минулого року зменшилась на 30%, або 255 потерпілих (з 851 у 2019 році до 596 у 2020 році). Кількість смертельно травмованих осіб зменшилась на 2,9%, або 2 особи (з 68 у 2019-му до 66 у 2020 році).

Для зазначених потерпілих за час тимчасової непрацездатності, пов’язаної з виробництвом, Фонд компенсує втрачений заробіток (оплата за лікарняними).

У разі встановлення їм стійкої часткової чи повної втрати працездатності, Фондом буде призначено одноразову допомогу, максимальний розмір якої на сьогодні становить 35,7 тис. грн. А також щомісячні страхові виплати, розмір яких залежить від ступеня втрати працездатності та середньої заробітної плати постраждалого. Середній розмір такої виплати у січні-лютому 2020 року склав 3,46 тис. проти 3,2 тис. за той же період 2019 року, що більше на 8,5%.

Крім того, у разі смерті потерпілого Фонд профінансує надання одноразової допомоги та щомісячних виплат для родин померлих та осіб, які перебували на їх утриманні. Для членів сімей розмір одноразової допомоги з 01 січня 2020 року складає 210,2 тис. гривень, для утриманців – 42,04 тис. гривень (станом на 01 січня 2019 року ці виплати складали 192,1 тис. грн та 38,4 тис. грн відповідно).

Також потерпілі на виробництві мають право на: лікування за рахунок коштів Фонду в закладі охорони здоров’я, враховуючи оперативні втручання; забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення упродовж усього періоду до відновлення працездатності; подальшу медичну реабілітацію; санаторно-курортне лікування; медичний і постійний сторонній догляд тощо.

 

 

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

В Управлінні Держпраці триває прийом робіт на ІX Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2020

З метою привернення уваги суспільства до наявних проблем у сфері охорони праці, а також з нагоди відзначення у 2020 році Всесвітнього дня охорони праці в Управлінні Держпраці у Черкаській області триває прийом робіт на регіональний тур ІХ Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей».

Організатори конкурсу – ДП «Редакція журналу «Охорона праці» за підтримки Державної служби України з питань праці.

Конкурс проводиться щороку в два етапи:

– І етап – відбіркові регіональні тури (жовтень 2019р. – лютий 2020р.);

– ІІ етап – фінал та оголошення переможців (березень – квітень 2020р.).

Учасниками конкурсу є учні, вихованці, слухачі середніх загальноосвітніх шкіл, коледжів, училищ, зокрема й художніх, позашкільних навчальних закладів, у трьох вікових групах:

– перша група – віком від 6 до 10 років;

– друга група – віком від 11 до 14 років;

– третя група – віком від 15 до 17 років.

Теми конкурсних робіт: охорона праці та промислова безпека. Роботи учасників можуть висвітлювати безпечне ведення робіт у вугільній, деревообробній промисловості, сільському, лісовому та ліфтовому господарствах, медичній сфері, будівництві, на транспорті тощо.

Приймаються на розгляд лише індивідуальні оригінальні авторські малюнки. На зворотному боці кожної конкурсної роботи потрібно зазначити розбірливо українською мовою:

– назву роботи;

– прізвище, ім’я, по батькові та дату народження автора;

– місце проживання (повну адресу) автора, контактний телефон, електронну адресу;

– сферу діяльності батьків;

– назву навчального закладу;

– прізвище, ім’я, по батькові методичного керівника.

Конкурсні роботи для підбиття підсумків відбіркового регіонального туру можна надсилати не пізніше 15 лютого 2020 року до Управління Держпраці у Черкаській області за адресою: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, б-р Т. Шевченка, 205, 3 поверх, каб. 309.

4 394 працівники постраждали на виробництві у минулому році

За підсумками 2019 року Фондом соціального страхування України зареєстровано 4 394 потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві. Це на 411 осіб або 8,6% менше, ніж за підсумками 2018 року.

Водночас, кількість смертельно травмованих працівників зросла порівняно з 2018 роком на 60 осіб та становить 410 випадків.

Фонд здійснює для потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання такі виплати:

1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу;

5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

6) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням.

Крім того, у разі настання страхового випадку за кошти Фонду здійснюється надання медичних і соціальних послуг. Зокрема, фінансується лікування всіх прямих наслідків страхового випадку до відновлення здоров’я або упродовж усього життя потерпілого у разі визначеної в цьому потреби, проходження курсу оперативної реабілітації на базі санаторно-курортних закладів, проведення досліджень, здійснення оперативних втручань, ендопротезування, протезування, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення тощо.

 

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України