Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів, не з вини працівника,  роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Відповідно до наказу Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.06.1998 № 117 затверджені Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, що поширюються на всі підприємства і організації сільськогосподарського виробництва незалежно від форм власності і видів їх діяльності, працівники яких повинні обов’язково застосовувати під час трудового процесу спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Типові норми визначають для власника або уповноваженого ним органу обов’язковий до виконання мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства. Засоби захисту видаються працівникам згідно з установленими нормами й строками носіння.

Типові норми поширюються на ті види виробництва, цехи, дільниці й види основної діяльності та робочі місця працівників сільського й водного господарств, професії й посади, що пов’язані зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також несприятливими температурними умовами або із забрудненням.

Типовими нормами охоплюються основні види діяльності підприємств сільськогосподарського виробництва: рослинництво, тваринництво, птахівництво, ветеринарія, креолінове виробництво, водне господарство, комишитові заводи.

Працівникам можуть видаватися засоби індивідуального захисту понад передбачені норми з врахуванням вимог технологічних процесів і нормативних актів про охорону праці, за погодженням із представниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства.

Більш детально з Типовими нормами можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0449-98#Text.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

Пріоритетним завданням роботодавця є проведення профілактичних та інших заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Основним завданням роботодавця відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» є створення безпечних умов праці, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту. У такій ситуації важливо правильно оцінити ризики, які є на конкретному виробництві, і вжити необхідних заходів щодо їх запобігання або зменшення. Тому вся профілактична робота повинна бути спрямована на першочергове вирішення якраз цього завдання.

У розвинених країнах світу запобігання виробничим небезпекам здійснюється на основі оцінки ризиків. Небезпеки та ризики для життя і здоров’я працівників повинні бути виявлені й оцінені, на основі чого розроблені запобіжні заходи. Проведення такої роботи становить основу охорони праці.

Запобіжні, в окремих випадках регулюючі, заходи повинні здійснюватися за такими пріоритетами:

– усунення небезпеки чи ризику;

– обмеження небезпеки чи ризику в його джерелі шляхом використання технічних засобів колективного захисту;

– мінімізація впливу небезпеки чи ризику шляхом проєктування безпечної технології виробництва, до якої відноситься адміністративне обмеження сумарного часу контактів зі шкідливими виробничими факторами;

– у випадках неможливості усунути небезпеки чи ризики або обмежити їх вплив засобами колективного захисту та адміністративними мірами роботодавець повинен безкоштовно забезпечити працівників засобами індивідуального захисту і вжити заходів щодо гарантованого їхнього використання.

Переважна більшість суб’єктів господарювання не звертає увагу на сучасні принципи управління охороною праці на основі розрахунків та контролю ризиків та не прагне їх впроваджувати. Неусвідомлення необхідності, за сьогоднішніх ринкових умов, перебудови сфери охорони праці відповідно до сучасних міжнародних стандартів та принципів призводить до отримання виробничих травм чи загибелі людей, професійних захворювань, аварій, надмірних економічних витрат, втрати матеріальних ресурсів тощо.

Метою перебудови сфери охорони праці за новітніми принципами є формування робочих місць з безпечними умовами праці, котрі будуть підґрунтям успіху економічного розвитку підприємства. Адже від модернізації умов праці залежить промислова безпека підприємств, надійність захисту здоров’я та життя трудового потенціалу, стабільність роботи, кількість та якість виготовленої продукції, її собівартість.

Запровадження нового підходу до регулювання безпеки на виробництві потребує певних організаційних перебудов й економічних вкладень, а найголовніше – бажання роботодавця покращити ефективність управління охороною праці на своєму підприємстві. Така структурна перебудова повинна ґрунтуватися на усвідомленні власниками суб’єктів господарювання доцільності інноваційних змін та повній відповідальності за їх втілення.

У  відділенні Фонду  діють консультаційні пункти, де посадові особи підприємств, працівники можуть отримати консультації з питань охорони праці, соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та отримати необхідні нормативні документи в т. ч. безвиїзно  з допомогою електронної пошти.

Консультаційні пункти знаходяться за адресою:

– м. Звенигородка, проспект Шевченка, 16;

– м. Шпола вул. Лозуватська,  60,  к. 110;

– смт.  Лисянка, вул. Гетьманський Шлях, 26.

Наостанок, хотілося б висловити побажання роботодавцям не шкодувати коштів на створення безпечних і нешкідливих умов праці для своїх працівників, оскільки це принесе подвійну віддачу у вигляді додатково створених матеріальних і нематеріальних благ, а застрахованим побажати, щоб вони, приймаючи будь-які рішення в процесі трудової діяльності, завжди піклувались про особисту безпеку і безпеку оточуючих та пам’ятали, що вдома їх чекають рідні і близькі люди живими та здоровими.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  

Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Ткаченко Н.В.

 

Дотримання безпеки праці під час проведення осінньо-польових робіт

    Успішне проведення осінньо-польових робіт – це завжди важливий екзамен не тільки для керівників селянських підприємств і трудівників села, а й для усіх відповідальних за охорону праці й техніку безпеки у сільськогосподарському виробництві. Адже ці роботи, крім належного організаційного рівня, повинні виконуватися також достатньо безпечно, тобто без ризику для здоров’я і життя працівників.

      Статистика виробничого травматизму в АПК показує, що найбільше нещасних випадків стається на механізованих процесах у рослинництві, для яких характерна велика кількість небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що є постійним джерелом небезпеки для працівників сільськогосподарського виробництва. Велика кількість небезпек, поєднаних з відсутністю належного нагляду за дотриманням вимог безпеки праці під час експлуатації мобільних сільськогосподарських машин на високоінтенсивних механізованих процесах та незадовільним станом засобів безпеки на техніці, часто не дають змоги відокремити пріоритетні напрями профілактичної роботи з охорони праці на підприємствах АПК, спрямувати зусилля на подолання найбільш невідкладних завдань охорони праці.

       Визначальними видами подій, що призводять до травмування або загибелі працівників, є зіткнення машинно-тракторних агрегатів, їх перекидання, наїзд на осіб, які відпочивають у не відведених для цього місцях, перебування працівників на агрегатах під час їх руху. Всього цього можна уникнути, організувавши:

 – проведення відповідних інструктажів, навчань і перевірки знань у працівників з охорони праці;

– на відведених ділянках, створивши місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і паливо-мастильних матеріалів;

– розроблення схем руху транспорту із зазначенням дозволених напрямків, поворотів, розворотів, зупинок, в’їздів, виїздів.

      Більшість нещасних випадків в тому числі і смертельні стаються з працівниками в стані алкогольного сп’яніння. Звертаємо увагу керівників підприємств на недопущення працівників до виконання своїх обов’язків на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Виявлені під час трудового процесу такі робітники повинні бути відсторонені від роботи згідно з вимогами законодавства, оскільки основна вина за настання з такими працівниками нещасних випадків лягає не тільки на потерпілих, але і на керівника.

       Нагадуємо, що згідно з чинним законодавством для своєчасного і ефективного проведення розслідування нещасних випадків, про травмування працівників – роботодавцям  протягом двох годин з використанням  засобів зв’язку  та не пізніше  наступного  робочого дня  надати  на паперовому носії повідомлення  до Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаської області

(тел. 0968739187).

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  Фонду Ткаченко Н В

 

Документи з охорони праці

Будь-яке підприємство, установа чи організація, що використовують у своїй діяльності найману працю робітників, повинні передбачити порядок та основні правила взаємодії між підприємством і залученими робітниками. Для цього в компаніях розробляють та затверджують локальні нормативні акти з охорони праці. При підготовці будь-якого документа, а особливо документа з ОП, головне — дотриматися юридичних норм та чинного законодавства.

Загалом документи з охорони праці регламентують питання, пов’язані зі збереженням життя, здоров’я і працездатності людини під час трудової діяльності. Серед них можна виділити такі групи документів: положення (наприклад, Положення про службу охорони праці підприємства); інструкції з охорони праці; журнали (наприклад, журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці); затверджені наказами переліки (наприклад, перелік робіт підвищеної небезпеки, для проведення яких необхідна щорічна перевірка знань з охорони праці); приписи служби охорони праці та ін. Відповідальними за розробку та затвердження основних документів з охорони праці є роботодавці. Однак потрібно пам’ятати, що перелік документів з охорони праці для малого підприємства і великого можуть різнитися. Наприклад, на підприємстві, де працює 50 і більше осіб, роботодавець відповідним наказом має створити службу охорони праці. На малому підприємстві виконання функцій служби охорони праці може забезпечити і один працівник. Відповідно, залежно від ситуації на підприємствах будуть розроблятися різні документи з охорони праці.

2020-21 рік вніс свої корективи у створення безпечних умов праці та оформлення взаємовідносин між роботодавцем та працівниками. У зв’язку з поширенням COVID-19 та запровадженням в Україні карантину на багатьох підприємствах відбулися зміни в організації роботи. Скорочення, переведення на дистанційну форму роботи, оформлення відпустки за власний рахунок — все це потребує належного документального супроводу.

Центральним документом, що встановлює виробничі та соціальні взаємовідносини між роботодавцем та персоналом, є колективний договір. Питання охорони праці у колективному договорі унормовують Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356‑XII та  Закон про охорону праці. Предметом регулювання колективного договору є визначення соціальних і трудових прав та обов’язків між роботодавцями і працівниками. Сторони можуть на власний розсуд передбачити в колективному договорі ті питання, які вважають необхідними. Зокрема, у колдоговорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі ОП на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їхні обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Для отримання консультацій з питань охорони праці звертайтесь до страхового експерта з питань ОП Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області за адресою: м.Шпола вул..Лозуватська, 60 к.110

Щороку Фонд фіксує смертельні нещасні випадки через отруєння газами в каналізаційних колодязях

Роботи у водопровідних та каналізаційних мережах, колекторах, колодязях щороку стають причиною смертельних нещасних випадків через отруєння газами. Такі нещасні випадки є наслідком невикористання або відсутності засобів індивідуального захисту.

Метан, який утворюється при гнитті органічних решток, при високій концентрації викликає втрату свідомості вже після декількох вдихів. Відсутність запаху, кольору і смаку робить цей газ особливо небезпечним під час експлуатації чи ремонту колодязів та системно призводить до смертельних наслідків.

Велика частина таких нещасних випадків, які фіксуються Фондом соціального страхування України, – групові, а аналіз обставин їх настання засвідчує, що головними причинами отруєння є невикористання або відсутність засобів індивідуального захисту, запобіжного та захисного інвентаря; незадовільний стан вентиляційних систем у каналізаційних насосних станціях; допуск до виконання роботи працівників без проведення відповідного навчання з питань охорони праці, без оформлення наряду-допуску; грубі порушення вимог безпеки праці.

Так, у червні керівник агропідприємства в Тернопільській області при огляді території виявив у каналізаційному колодязі без ознак життя двох різноробочих підприємства. За попередньою інформацією чоловіки загинули від отруєння газом під час виконання робіт, пов’язаних із промиванням стічної труби септика, розташованого на території підприємства. Розслідування цього нещасного випадку триває.

У липні двоє працівників комунального підприємства на Черкащині під час планового обстеження каналізаційного колодязя відчули раптове погіршення стану здоров’я та втратили свідомість. Лікарі констатували смерть чоловіків. Наразі створена комісія для проведення спеціального розслідування цього групового нещасного випадку зі смертельним наслідком.

Фонд соціального страхування України звертається до роботодавців і працівників, залучених до роботи в каналізаційних колодязях, з вимогою не допускати спуск у водопровідні чи каналізаційні мережі без справних засобів індивідуально захисту – протигазів, газоаналізаторів, страхувальних мотузок, поясів.

Навіть короткотривале перебування під впливом комбінації каналізаційних газів, зокрема метану, без засобів індивідуального захисту може мати смертельні наслідки.

Кожен роботодавець чи підприємець, який використовує найману працю, зобов’язаний:

  • забезпечити організацію безпечного виконання робіт з ремонту і експлуатації;
  • встановити жорсткий контроль за станом виробничої та трудової дисципліни під час проведення газонебезпечних робіт, виконанням робіт у колодязях за нарядами-допусками, безумовним застосуванням засобів індивідуально захисту (ЗІЗ) та аналізом повітряного середовища;
  • забезпечити працівників сучасними ЗІЗ (ізолюючі протигази, газоаналізатори, саморятівники);
  • забезпечити належні умови утримання припливних та витяжних вентиляцій в КНС;
  • забезпечити якісне проведення інструктажів з охорони праці працівників.

 

Охорона праці при дії високих температур у літній період

 

Останніми днями майже на всій території Україні температура повітря сягає понад +30 °С. Зрозуміло, що за таких умов продуктивність праці істотно знижується, а ймовірність нещасних випадків зростає. Аби зменшити вплив підвищеної температури повітря на своїх працівників, роботодавцям необхідно організувати оптимальний режим праці та відпочинку, а також вжити певних заходів безпеки, щоб не допустити перегріву працівників у спекотні дні.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, а саме:

– перевірити забезпечення (забезпечити) працівників спеціальним одягом відповідних розмірів (у т.ч. головними уборами – бажано з натуральних тканин), здійснювати контроль за їх використанням;

– обмежити допуск до роботи в умовах підвищеної температури осіб молодше 25 і старше 50 років;

– не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;

– доукомплектувати медичні аптечки та забезпечити ними робочі місця;

– провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару;

– по можливості не проводити роботи на відкритому повітрі при температурі повітря вище 37°С;

– скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в охолоджуваних приміщеннях або у тіні, при виконанні важких робіт збільшувати перерви, їх кількість, регулювати графік роботи, зміщуючи час роботи у більш прохолодний період доби;

– зменшити фізичне навантаження працівників, за можливості механізувати виробничий процес або залучати додаткових робітників;

– забезпечити працівників на робочих місцях охолодженою питною водою, вітамінізованими напоями (разом із потом з організму людини виводяться солі та мікроелементи, тому слід дотримуватися питного режиму,  пити часто і невеликими порціями;

– проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи, що віднесені до робіт із підвищеною небезпекою;

– проводити постійний моніторинг погодних умов і при їх погіршенні негайно вживати відповідних заходів для поліпшення умов праці працюючих на відкритому повітрі.

Згідно із підпунктом 8 пункту 3 розділу 4 «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240, відпочинок працівників у полі дозволено тільки в спеціально відведених місцях, які обладнуються добре помітними віхами вдень і освітленими ліхтарями в темний період доби. Не дозволено відпочивати під машинами, в кабіні машини під час роботи двигуна, серед поля, у копицях тощо.

При отриманні теплового або сонячного удару слід вчасно і правильно надати долікарську допомогу.

Тепловий удар – це перегрів організму, пов’язаний із високою температурою, підвищеною вологістю повітря, дуже теплим одягом. Ознаки: шкіра обличчя червоніє, слизові оболонки стають сухими, настає різка слабкість, погіршується дихання, слабшає пульс.

Сонячний удар – прямий вплив на тіло людини сонячного проміння. Ознаки: загальна слабкість, головний біль, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.

Долікарська допомога: розстібнути одяг, покласти людину в тіні з трохи піднятими ногами, на голову і ділянку серця покласти холодний компрес, дати склянку холодного напою, краще чаю. При порушенні дихання – зробити штучне дихання.

Наголошуємо, що виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

 

Дотримання вимог охорони праці при проведенні земляних робіт

Правильне, а головне –  безпечне виконання земляних робіт описано в багатьох нормативно-правових актах про охорону праці. І це не випадково, адже доволі часто в результаті порушень норм охорони праці під час виконання таких робіт виникають небезпечні ситуації, що тягнуть за собою трагічні наслідки.

Земляні роботи, в основному, виконуються під час будівництва або при ремонтно-відновлювальних операціях. Вони можуть проводитися ручним методом, а можуть –  із застосуванням засобів механізації: екскаватора, бурильної установки, засобів гідромеханізації. Основна вимога до підприємства – це виконання  земляних робіт на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, яка видається територіальним  органом Держпраці.

У робочій зоні будівельно-дорожніх машин, які можуть використовуватися під час земляних робіт, не допускається виконання інших робіт і перебування працівників. Кордон небезпечної зони рухомого робочого органу складає 5 м. Ґрунт із виїмки (траншеї, канави), робочий інструмент та матеріали розміщують на відстані не ближче 0,5 м від бровки (зовнішнього краю) виїмки, при цьому не дозволяється відвалювання ґрунту на розташовані поруч зони, де проходять інші інженерні комунікації. Розміщення та переміщення будівельно-дорожніх машин повинно проводитися за межами призми можливого обвалення ґрунту виїмки. Не допускається розробляння ґрунту шляхом підкопування. Навіси або відшарування ґрунту, що виникає при розробці виїмки, своєчасно руйнують зверху (попередньо звільнивши зону обвалення від людей та інструменту), а виявлені в стінках виїмки валуни, велике каміння або великогабаритні залишки будівельних матеріалів видаляють. Під час розробки виїмки працюючі повинні розташовуватися таким чином, щоб не травмувати один одного робочим інструментом. Виїмку необхідно захищати від впливу поверхневих вод, розміщуючи відвали ґрунту з одного боку і облаштовуючи водовідвідні канали – з іншого. Швидкий приплив ґрунтових вод у виїмку вимагає штучного водозниження або примусового водовідведення, а для мулистих ґрунтів або в разі можливого винесення ґрунту підземними водами – шпунтового кріплення. Не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних, насипних (неущільнених) ґрунтів, а також допуск людей у траншею до встановлення кріплень у таких ґрунтах. При виконанні земляних робіт необхідно здійснювати постійний контроль за станом схилів або кріплень виїмки, проводити відповідні заходи проти обвалення ґрунту, особливо після зволоження атмосферними опадами (наприклад, зменшуючи крутизну схилів, посилюючи кріплення). Прохід у виїмку здійснюється через влаштований на рівну поверхню трап шириною не менше 0,6 м з перильною огорожею висотою 1,1 м (для вузької виїмки допускається використання приставних сходів). Не допускається пересування по елементах кріплення виїмки, а також перебування у ній без виробничої необхідності.

У разі виявлення під час проведення земляних робіт не зазначених на планах і схемах кабелів, трубопроводів, підземних споруд, незнайомих предметів тощо потрітно негайно припинити роботи, довести до відома керівника робіт. Роботи розпочинати тільки після з’ясування характеру виявлених споруд чи предметів та отримання відповідного дозволу.

За появи шкідливих газів треба негайно припинити роботу, покинути місце роботи та  повідомити керівника робіт.

Якщо трапився нещасний випадок потрібно надати потерпілому долікарську допомогу (самодопомогу) та  повідомити керівника робіт, за необхідності викликати лікаря.

Пам’ятайте: дотримання всіх вимог є запорукою уникнення нещасних випадків при виконанні земляних робіт.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції

 Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

 

28 квітня – Всесвітній день охорони праці

ПЛАН ЗАХОДІВ

із відзначення Дня охорони праці в Україні у 2021 році

під девізом

«Передбачати, готуватися та реагувати на кризи –

ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР»

 

 

Зміст заходів Строк

виконання

Виконавці
1 Доведення до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій Плану заходів із відзначення у 2021 році Дня охорони праці в Україні під девізом «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР» (далі – План заходів) Березень Центральні органи виконавчої влади, обласні державні адміністрації, Київська міська державна адміністрація, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
2 Розробка та затвердження власних Заходів із відзначення у 2021 році Дня охорони праці в Україні під девізом «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР» з урахуванням запропонованого Плану заходів Квітень –грудень Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації профспілок, Фонд соціального страхування України
3 Розміщення на офіційних сайтах, сторінках соціальних мереж, оприлюднення через інші засоби масової інформації, в тому числі друкованих ЗМІ анонсів про підготовку до відзначення у 2021 році Дня охорони праці в Україні, постеру за посиланням на сайті МОП  (https://www.ilo.org/global/topics/safety-and-health-at-work/events-training/events-meetings/world-day-safety-health-at-work/WCMS_771472/lang–uk/index.htm), інформаційних матеріалів про хід акції та її результати Квітень –грудень Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Держпраці та її територіальні органи, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України, ЗМІ
4 Організація та проведення на галузевих, регіональних, виробничих рівнях Заходів з відзначення у 2021 році Дня охорони праці в Україні під девізом «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР» Квітень –грудень Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації профспілок, Фонд соціального страхування України
5 Розробка та реалізація спеціальних інформаційних заходів (коучингових сесій, марафонів, тренінгів, семінарів, нарад, засідань за круглим столом, дебатів, конференцій, форумів) для покращення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення стійких систем БЗР та інвестування коштів у них

 

Квітень – червень Фонд соціального страхування України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Держпраці та її територіальні органи,  СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Конфедерація роботодавців України,
6 Залучення заінтересованих громадських організацій, спілок та інших об’єднань до процесу формування політики щодо покращення безпеки та здоров’я працівників на роботі Квітень – грудень Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Держпраці та її територіальні органи, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
7 Проведення онлайн конференції присвяченої Дню охорони праці в Україні, який у 2021 році відзначається під девізом «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР» 23 квітня Держпраці, представництво МОП в Україні,  науково-виробничий Журнал «Охорона праці» та інші заінтересовані ЗМІ, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України, науковці та фахівці сфери охорони праці
8 Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з суб’єктами господарювання щодо безпеки праці на робочих місцях неповнолітніх у сферах:

– сільського господарства;

– торгівлі

– сфери послуг (служба доставки,  автомийки, станції технічного обслуговування тощо);

– будівництва та промисловості будматеріалів.

Квітень – грудень Держпраці та її територіальні органи, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
9 Проведення відкритих уроків, лекцій, брифінгів, семінарів «28 квітня – День охорони праці» для здобувачів освіти закладів освіти усіх рівнів Квітень – червень МОН, Держпраці та її територіальні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України, ЗМІ
10 Організація та проведення на підприємствах конкурсів на безпечне робоче місце, виробничу дільницю (бригаду) Квітень – червень СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, робочі органи Фонду соціального страхування України
11 Проведення консультацій та надання роз’яснень роботодавцям та працівникам щодо важливості застосування нових форм організації праці, зокрема масштабного переходу на дистанційну роботу під час карантину і пов’язаним з цими змінами розширенням можливостей для працівників, а також про виникнення потенційних ризиків щодо БЗР, зокрема психосоціальних ризиків та ризиків насильства

 

 

Квітень –грудень Держпраці, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
12 Забезпечення роботи «гарячих телефонних ліній» з питань охорони праці Квітень Держпраці та її територіальні органи, Фонд соціального страхування України
13 Підготовка та поширення в закладах соціально-культурної сфери брошур, буклетів інших наочних матеріалів щодо прав працівників в сфері безпеки та гігієни праці Квітень – грудень Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
14 Надання роботодавцям та іншим заінтересованим особам інформаційної допомоги щодо організації безпечної роботи працівників під час карантину, не допускаючи при цьому порушень трудового законодавства

 

Квітень –грудень Держпраці та її територіальні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
15 Розробка та впровадження на підприємствах програм навчання з питань охорони праці з урахуванням наявних та виникаючих потенційних виробничих ризиків пов’язаних з застосуванням нових форм організації праці Квітень – грудень СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, робочі органи Фонду соціального страхування України
16 Проведення постійної роботи із залучення працівників до процесу формування системи безпеки та здоров’я працівників на роботі Квітень – грудень СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, робочі органи Фонду соціального страхування України
17 Забезпечення працівникам вільного доступу до належних засобів правового захисту і справедливих та дієвих механізмів повідомлення та урегулювання спорів у разі настання випадків порушення законодавства з питань охорони праці Квітень – грудень Держпраці та її територіальні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України
18 Участь у проведенні фіналу конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» у 2021 році, відборі кращих робіт, визначенні та нагородженні переможців і лауреатів фіналу конкурсу Березень-квітень Держпраці, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні,  Фонд соціального страхування України, ЗМІ
19 Ушанування пам’яті загиблих на виробництві: проведення панахид, поминальних заходів, надання родичам загиблих на виробництві допомоги в облаштуванні могил, надання матеріальної допомоги сім’ям загиблих та інвалідам праці

 

Квітень Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, СПО профспілок і роботодавців на національному рівні, Фонд соціального страхування України

 

Девіз Дня охорони праці у 2021 році – «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР»

Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці. За рекомендацією Міжнародної організації праці девіз зазначеного заходу у 2021 році «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР».

Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому стикнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), спрямованим на посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.

З того часу, як на початку 2020 року пандемія COVID-19 перетворилася на кризу світового масштабу, вона спричинила глибокий вплив на всі сфери життя. Пандемія торкнулася майже кожного аспекту світу праці – від ризику передачі вірусу на робочих місцях до ризиків щодо безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), що виникли внаслідок ужиття заходів з ослаблення поширення вірусу. Зміщення в бік нових форм організації праці, зокрема масштабний перехід на дистанційну роботу, наприклад, створило багато можливостей для працівників, але викликало потенційні ризики щодо БЗР, зокрема психосоціальні ризики та ризики насильства.

У 2021 році Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі присвячений залученню потенціалу елементів системи БЗР, визначених у Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі (№ 187) . У доповіді до Всесвітнього дня висвітлено питання про те, як нинішня криза демонструє важливість зміцнення систем БЗР, включно зі службами безпеки та охрони здоров՚я на роботі, як на національному рівні, так і на рівні підприємств.

МОП скористається цією можливістю для покращення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення стійких систем БЗР та інвестування коштів у них, для чого будуть висвітлені як регіональні, так і національні приклади зменшення і попередження поширення COVID-19 на робочому місці.

Звенигородське відділення управління виконавчої дирекції

 Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Дотримання вимог охорони праці при проведені весняно-польових робіт

З початком проведення весняно-польових робіт значно зростають обсяги та інтенсивність виконання відповідних технологічних операцій, пов’язаних із посівною компанією. Зокрема, зростає кількість осіб, що беруть участь у виробництві, у тому числі за рахунок тимчасово залучених, збільшується кількість задіяної техніки, тривалість сільськогосподарських робіт протягом доби тощо. Цей травмонебезпечний період в сільськогосподарському виробництві зумовлений максимальним напруженням, перенасиченістю праці, що призводить до помилкових дій, нехтування безпекою та відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу.

Основними шкідливими та небезпечними факторами при проведені весняно-польових робіт є:
— технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин;
— виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередач;
— виконання робіт на відкритому повітрі, при підвищеній або низькій температурі повітря;
— підвищений рівень шуму та вібрацій;
— підвищена забрудненість повітря пилом;
— наявність отрутохімікатів;
— ризик контакту з отруйними рослинами, небезпечними комахами та тваринами;
— схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів;
— рухомі агрегати;
— пожежна небезпека;
— нервово-психічні перевантаження.

Керівникам і спеціалістам підприємств напередодні весняно-польових робіт слід посилити профілактичну роботу у запобіганні виробничого травматизму, організувати роботу згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18).

З метою забезпечення безпеки праці, профілактики травматизму при підготовці і в період проведення весняно-польових робіт, рекомендуємо сільськогосподарським товаровиробникам:

1) розробити організаційно-технічні заходи щодо забезпечення безпеки праці на період підготовки і проведення весняно-польових робіт;

2) забезпечити безумовне дотримання вимог Правил з охорони праці;

3) перед початком весняно-польових робіт проводити з працівниками цільовий інструктаж з охорони праці за професіями і всіма видами виконуваних ними робіт. Не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

4) провести комісійне приймання підготовленої для проведення весняно-польових робіт техніки, у тому числі на її відповідність вимогам безпеки праці. Не допускати до експлуатації трактори, сільськогосподарські машини й агрегати, що не відповідають вимогам безпеки, не пройшли відповідні технічні огляди;

5) сівалки та садильні машини повинні бути обладнані підніжками, перилами із сторони спини сівача, захисними огорожами на зубчатих та ланцюгових передачах, пристосуваннями для очистки робочих органів і вирівнювання насіння та міндобрив в насіннєвому та туковисіваючому ящиках;

6) посівні агрегати необхідно обладнати двосторонньою сигналізацією, не допускати одночасного обслуговування одним працівником двох або більше сівалок під час руху агрегату;

7) працюючих у польових умовах механізаторів необхідно забезпечити аптечками, питною водою, гарячим харчуванням;

8) заміну, очищення та регулювання робочих органів навісних машин та знарядь, які знаходяться в піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

9) скласти маршрути пересування техніки з однієї ділянки виробництва на іншу. Виключити випадки використання тракторів і автомобілів не за призначенням, встановити контроль за їх пересуванням до місць виконання робіт;

10) проводити передрейсові медичні огляди водіїв і механізаторів. Організувати зберігання транспортних засобів в спеціально відведених місцях;

11) обладнати спеціальні місця для короткочасного відпочинку та прийому їжі тих, які працюють в полі;

12)перевезення працівників до місця роботи і назад проводити тільки на спеціально обладнаних автомобілях;

13) завантаження агрегатів мінеральними добривами робити при вимкненому двигуні;

14) забезпечити завантаження мінеральних добрив у машини й агрегати механізованим способом при масі однієї упаковки добрив більше 10 кг;

15) приготування, розведення і змішування рідких мінеральних добрив проводити з використанням спеціальної апаратури і засобів індивідуального захисту;

16) усі місця роботи з пестицидами і мінеральними добривами забезпечити медичними аптечками;

17) вжити заходів щодо забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, справним інструментом і інвентарем. Усувати від роботи працівників, що не використовують виданих засобів індивідуального захисту при виконанні робіт з підвищеною небезпекою;

18) виключити випадки допуску до виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами осіб молодших 18 років, а також працівників, що мають медичні протипоказання, вагітних і годуючих грудьми жінок;

19) виключити випадки застосування праці жінок при транспортуванні, навантаженні і розвантаженні пестицидів;

20) забезпечити контроль за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці, безпечних прийомів і методів робіт, трудової і виробничої дисципліни;

21) припиняти роботи у випадках виникнення загрози життю і здоров’ю працівників. Не допускати до роботи (усувати від роботи) працівників, що з’явилися на роботі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

Більшість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань трапляються через особисту необережність і невиконання працівниками елементарних норм охорони праці. Тому закликаємо як працівників, так і роботодавців не допустити на робочих місцях нехтування нормами охорони праці при виконанні весняно-польових робіт.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

Особливості охорони праці під час виконання робіт у зимовий період

Звенигородське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області звертається до керівників установ та організаторів робіт вжити всіх необхідних заходів із попередження нещасних випадків під час виконання робіт у зимовий період

Взимку різке зниження температури, велика кількість опадів призводять не лише до переохолодження організму, а й до травмування працівників, тому кожен повинен відповідально ставитися до свого здоров’я і до  здоров’я оточуючих людей під час виконання робіт.

Головними травмонебезпечними факторами, що призводять до нещасних випадків та травм у зимовий період, є незадовільний стан доріг та тротуарів (ожеледиця, неприбраний злежаний сніг, приховані снігом вибоїни та ями), падіння на працівників бурульок, льодових та снігових наростів, крижаних брил під час пересування біля будівель, знижена температура повітря, охолоджені елементи обладнання, матеріалів, несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чергування відлиг і заморозків, сильний вітер), що призводить до обморожень та захворювань, пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям. Крім того, значна частина травм пов’язана з транспортом під час входу/ виходу працівників із нього.

Найбільш залежать від впливу сезонних погодних умов такі види діяльності працівників: робота на відкритих майданчиках,  робота у приміщеннях, які не обігріваються,  робота, пов’язана з пересуванням до об’єкта (між об’єктами) обслуговування, або до будь-якого об’єкта,  робота на транспортних засобах,  охоронна діяльність.

Аналізуючи причини нещасних випадків при виконанні робіт в зимовий період на підприємствах, більшості з них можна було б запобігти, якби вчасно було проведено профілактичну роботу. Профілактична робота повинна проводитися щоденно, із кожним працівником окремо з урахуванням особливостей його робочого місця. Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів.

Один з найефективніших організаційних заходів є регулярне своєчасне проведення інструктажів з охорони праці, навчання працівників безпечних методів виконання робіт в зимовий період.

На підприємствах району давно поширена практика розроблення планів заходів з підготовки підприємств і організацій, житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період, що є дієвим засобом запобігання травматизму під час роботи в холодний період року. Основні з них: своєчасне очищення територій від снігу та льоду, посипання доріг, пішохідних доріжок піском, сіллю, іншими реагентами, очищення покрівель від снігу та бурульок, особливо в період танення льоду та снігу, а у разі неможливості обмеження доступу працівників, громадян до небезпечних ділянок, забезпечення виконання заходів протипожежної безпеки під час користування обігрівальними приладами та при використанні відкритого полум’я,  перевірка наявності та безперебійної роботи приміщень для обігріву та приймання гарячої їжі та напоїв, виконання комплексу заходів щодо утеплення приміщень.

Сподіваємось, що проведені заходи допоможуть зберегти життя і здоров’я працівників у непростих зимових умовах.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області  Ткаченко Н.В.