Служба у справах дітей та соціального захисту населення Шполянської міської ради ОТГ інформує:

Патронатна сім’я- як альтернатива притулкам

Сімейний патронат – це професійна комплексна послуга, що передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту, в сім’ї патронатного вихователя, та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини для відновлення її здорового функціонування.

ХТО ТАКІ ПАТРОНАТНІ ВИХОВАТЕЛІ

            Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування. Сім’я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов’язки патронатного вихователя.

Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; відповідають іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві.

 

Основні завдання патронатних вихователів:

  • забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;
  • соціально-педагогічна підтримка та сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;
  • створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю й здоров’ю дитини;
  • підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Цілі патронатних вихователів

  • створення безпечного середовища для дитини;
  • попередження потрапляння дитини до інтернатних закладів;
  • задоволення базових потреб дитини в сімейних умовах;
  • забезпечення прав дитини;
  • виховання та розвиток дитини.

Які діти можуть бути влаштовані під патронат?

  • новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я, або яких відмовилися забрати батьки чи інщі родичі;
  • підкинуті, знайдені діти;
  • безпритульні діти;
  • діти з сімей, у яких існує загроза їх життю та здоров’ю;
  • діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
  • діти, батьки (або особи, що їх заміняють) яких померли, безвісно відсутні;
  • діти, переміщені із тимчасово окупованої території або району проведення бойових дій в зоні АТО;
  • інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім’ї або їхні батьки чи особи, що їх заміняють, не можуть піклуватися про них.

Що потрібно, щоб створити патронатну сім’ю?

Кандидати у патронатні батьки подають до Служби у справах дітей  такі документи: – заяву кандидатів у патронатні батьки про утворення патронатної сім’ї; – копії паспортів кандидатів у патронатні батьки; – довідку про склад сім’ї (форма № 3); – копію свідоцтва про шлюб; – довідку про стан здоров’я кандидатів у патронатні батьки та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра); – довідку про доходи потенційної патронатної сім’ї за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку; – довідку про проходження навчання кандидатів у патронатні батьки і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних батьків; – письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у патронатні батьки, на утворення патронатної сім’ї, засвідчену нотаріально.

Яким чином фінансується послуга патронату над дитиною?

За надання послуги патронатний вихователь щомісяця отримує:

  • грошове забезпечення в розмірі 5-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
    при влаштуванні 2-х і більше дітей, віком до 1 року, неповнолітньої вагітної, дитини з ВІЛ, грошове забезпечення збільшується на 10% за кожну дитину та категорію, але сумарно не перевищує 50%;
  • соціальну допомогу на утримання та виховання дитини в розмірі 2,5 прожиткового мінімумувідповідно до віку дитини;
  • сплату єдиного внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя.

Служба у справах дітей та соціального захисту населення запрошує небайдужих громадян стати батьками для дітей-сиріт

Мама і тато — два міцних крила в долі дитини, які обіймуть, захистять від негод, виведуть у повноцінне самостійне життя. Мамою і татом можна стати, народивши малюка. Мамою і татом можна стати для дитини, прийнявши її у сім’ю на виховання.

Служба у справах дітей та соціального захисту населення Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади запрошує  небайдужих громадян стати батьками для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування:

  • Для додаткової інформації можна звернутися у робочий час до Служби у справах дітей та соціального захисту населення Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади за адресою: м.Шпола вул. Лозуватська,60

Опікуном та піклувальником

   Встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного Кодексу України). Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням. Опікуни, піклувальники зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, двічі на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічного.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування — над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом. Опікуном, піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа. При призначенні опікуна, піклувальника враховуються особисті якості особи, її ставлення до дитини (Сімейний кодекс, стаття 244). Однією з умов оформлення опіки є бажання самої дитини щодо призначення певної особи її опікуном, піклувальником.

   Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками щодо однієї й тієї самої дитини, надається:

  • її родичам незалежно від місця їх проживання;
  • особам, у сім’ї яких проживає дитина на момент, коли виникають підстави для встановлення над нею опіки або піклування. Не може бути опікуном, піклувальником особа, яка зловживає алкоголем, наркотичними засобами, позбавлена батьківських прав, а також інтереси якої суперечать інтересам дитини.Якщо дитина постійно проживає в дитячому закладі або закладі охорони здоров’я, то відповідно до статті 245 Сімейного кодексу України функції опікуна та піклувальника щодо неї здійснюються адміністрацією закладу.

Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, передбачені для такої категорії дітей. За такими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, на відшкодування у зв’язку з втратою годувальника. Дитина, яка виховується в сім’ї, має право на захист від зловживань з боку опікуна, піклувальника.
Відповідно до постанови абінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, становить до 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, а для дітей з інвалідністю  до 3,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.

  Опіка припиняється у разі:

  • передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
    • досягнення підопічним 14 років У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

   Піклування припиняється у разі:

  • досягнення фізичною особою повноліття;
  • реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
  • надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

Прийомною сім’єю

       Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно бере на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у свою сім’ю, для того щоб надати можливість дітям, які з різних причин позбавлені можливості проживати в рідній родині, жити в безпечному та люблячому сімейному оточенні нової родини, де вони зможуть реалізувати свій потенціал.

  Функціонування прийомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України           № 565 від 26.04.2002 року (із змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини». Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації – до його закінчення, але не довше ніж до досягнення 23 років.
Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені. Вихованці прийомної сім’ї, якщо це не суперечить інтересам дитини, і не заборонено рішенням суду мають право підтримувати стосунки з біологічними родичами. Дитина у прийомній сім’ї зберігає за собою усі пільги і державні гарантії, її утримання і виховання забезпечує держава. Також за прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування у прийомну сім’ю.

 Відповідно до постанови кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» розмір грошового забезпечення прийомним батькам, батькам вихователям: із 70% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку за кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину до 100%  прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину.

     ЯК СТВОРИТИ ПРИЙОМНУ СІМ’Ю?

       Для прийняття відповідного рішення, особа або особи, які виявили бажання створити таку сім’ю звертаються із заявою до  служби у справах дітей Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади та подає наступні документи:

  • заяву ;
  • довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  • копію свідоцтва про шлюб ( для осіб, які перебувають у шлюбі);
  • копії паспортів;
  • висновки про стан здоров’я;
  • довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявником;
    •довідку про наявність або відсутність судимості;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину–сироту або дитину позбавлену батьківського піклування у прийомну сім’ю, засвідчену нотаріально або написану власноруч у присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

(Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі)

Та створити дитячий будинок сімейного типу

    Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається  виконавчим комітетом Шполянської міської ради обєднаної територальної громади на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.

   Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?
        До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює  служба у справах дітей Шполянської міської ради.

Хто може стати батьками-вихователями?

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване в Черкаському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою. Слід враховувати, що коли хоча б один із кандидатів у батьки-вихователі не пройшов курс підготовки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних повноважень за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення дитячого будинку сімейного типу. Не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів. Існують також обмеження для кандидатів у батьки-вихователі за віком. Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу (18 років). Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.Також на заваді створенню дитячого будинку сімейного типу можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних батьків-вихователів (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства). Відповідні вимоги висуваються і до членів родини батьків-вихователів.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.
Вам потрібно підготувати і подати наступні документи:
•заяву про створення дитячого будинку сімейного типу (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

  • копії своїх паспортів;
  • довідку про склад сім’ї (форма №3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
  • довідку про стан здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
  • довідку про проходження курсу навчання кандидатів у батьки-вихователі і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разоми, на створення дитячого будинку сімейного типу або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
    • довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості;

Віримо, що спільними зусиллями  ми доб’ємося того, щоб кожна дитина мала сім’ю. Чужих дітей не буває, і кожен, хто має змогу, повинен зробити все необхідне для того, щоб діти зростали у любові.    

 

 

Шановні батьки та діти багатодітних сімей!

У зв’язку з ліквідацією Шполянської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів повноваження стосовно видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї  передаються відділу у справах сім’ї, молоді та спорту, культури й туризму Шполянської міської ради ОТГ.

       Додаткову інформацію  багатодітні родини можуть отримати зателефонувавши на номер: 050 98 41 698  (Оксана Володимирівна Хапатько).

Також за адресою: 20603, Черкаська область,  місто Шпола, вул. Соборна, 11, кабінет № 1 (приміщення ДЮСШ Шполянської ОТГ).

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВО В СІМЇ ОЗНАКИ ТОГО, ЩО ПРОТИ ВАС ВЧИНЯЮТЬ НАСИЛЬСТВО

Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

Розрізняють наступні види насильства.

Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, це можна вважати економічним насильством. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства. 

 Фізичне насильство  проявляється в побиттях, обмеженні вашої свободи, коли вас не випускають із власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку експерти також називають виявами домашнього насильства.

Пам’ятайте, що не слід чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство.

Ви можете убезпечити себе ще до фізичних проявів та розпізнати агресора/ку. Сигналом для вас можуть слугувати: спроби задушити вас, вчинення невдалих спроб суїциду (як один з різновидів маніпуляції), вбивство домашніх тварин, насильство щодо дітей.

Також слід бути обережними з тими, хто мав досвід застосування зброї проти інших та наразі має доступ до будь-якого виду зброї, а також з тими, хто ґвалтував когось або має потребу завдавати біль та ображати інших.

ЯК БЕЗПЕЧНО ПІТИ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО

Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!

Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд.

 

Якщо у вас не має можливості розповісти про насильство знайомим, то ви завжди можете звернутися на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер) з будь-якого телефону по всій території України. Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною. Тут вам порадять, що робити у вашій конкретній ситуації в конкретний момент. Якщо насильство відбувається безпосередньо в момент дзвінка, вас одразу перемкнуть на поліцію.

 

Можна зателефонувати на 102 або залишити заяву у дільничного інспектора.

Якщо тривалий час проти вас здійснювалося фізичне насильство, необхідно зняти побиття. На судмедекспертизу вас може направити дільничний інспектор або інший співробітник міліції районного відділення, до якого ви звернетесь із заявою про насильство.

 

Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву до служби у справах дітей.

Ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначено способу його участі у вихованні дітей та призначено дні, години та визначено умови побачень. Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, суд має право вирішити, що побачення з дітьми може відбуватися лише в присутності третіх осіб, зокрема психолога, соціального працівника тощо.

За новим законом потерпілі від насильства можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги. Зокрема, юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.

    

     ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НАСИЛЛЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ РАПТОВО

Не завжди вдається уникнути насильства, а тому слід підготувати себе до того, що в один момент вам доведеться екстрено виходити з кризової ситуації.

Перше, що слід пам’ятати, – не варто відповідати агресією на агресію. Особливо цього не слід робити з людиною, яка перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Спробуйте повідомити про ситуацію знайомим, друзям, родичам. Якщо у вас є можливість викликати поліцію – зробіть це! Коли правоохоронці прибудуть на місце, то чітко поясніть їм що сталося та напишіть заяву. Якщо у вас є тілесні ушкодження, то зафіксуйте їх. Висновки лікарів можуть стати одним з доказів на суді.

Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника максимум на 3 години. Тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Наприклад, ви можете покинути житло, якщо маєте таку можливість, або можете вжити заходів, щоб не допустити кривдника до житла.

За законом кривдника у триденний термін мають взяти на профілактичний облік. Тобто заповнити спеціальну картку обліку про скоєння злочину і надіслати її до управління в справах сім’ї та молоді, а також до служби справ неповнолітніх. Зняття з обліку можливе, лише якщо протягом року від останнього вчинку дії насильства випадок не повторився.

Якщо кривдник уже перебуває на обліку, то йому виноситься захисний припис, відповідно до якого йому буде заборонено: чинити акти насильства в сім’ї, розшукувати жертву; отримувати інформацію про місцеперебування жертви; відвідувати або вести телефонні розмови з жертвою. Обмеження встановлюються на термін до 90 діб з моменту винесення захисного припису.

У разі вчинення щодо вас сексуального насильства зателефонуйте на 102 і повідомте про зґвалтування. Важливо, щоб ви дочекалися поліції, не милися та нічого не рухали у квартирі до моменту прибуття поліції, оскільки необхідно буде пройти медичну експертизу.

 

Насильство в сім’ї – це тема яка несе страх, сором, відчай. На превеликий  жаль, проблема насильства, а особливо домашнього насильства є актуальною в нашому суспільстві. Але говорити та вирішити проблему не так просто. Жертви, що потерпають від насильства в сім’ї настільки емоційно скуті, та залякані, що «виносити сміття з хати» вони просто бояться… Випадки коли члени сім’ї потерпають від насильства дуже багато і перш за все що повинна зробити жертва – перестати звинувачувати себе, думати що це норма, а головне звернутися по допомогу.

Що таке насильство в сім’ї?

Насильство в сім’ї – це перш за все, дія фізичного, психологічного, сексуального, економічного характеру одного члена сім’ї по відношенню до іншого.

Види насильства:

Психологічним насильством вважають дію на психіку члена сім’ї, до них відноситься:

  • Погрози, образи,
  • Приниження вдома, на публіці
  • Критика
  • Ігнорування (почуттів, особи)
  • Насміхання (над релігійними переконаннями, особистими поглядами )
  • Заборона (користуватись телефоном, виходити на роботу, спілкуватися з родичами)

Шляхом таких дій завдається шкода психологічному здоров’ю, спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе.

До фізичного насильства відносять:

– побої

– тілесні ушкодження

– штовхання

– ляпаси

– удари та кидання предметами в жертву

– погроза зброєю, поранення

– перешкода у вільному пересуванні (дому, вулиці)

– перешкода або відмова у допомозі при потребі в медичній допомозі (хворий, поранений, вагітна)

– псування майна

– образа дітей

– відмова у забезпеченні сім’ї необхідними товарами (харчі, речі першої необхідності)

– умисне перешкоджання відпочинку вночі, позбавлення сну

Ще одним видом насильства являється економічне насильство, яке характеризується позбавленням житла, одягу, майна, коштів, це жорстокий і принизливий фінансовий контроль одного члена сім’ї іншим.

Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» визначено ще один вид насильства, такий як сексуальне насильство, а саме посягання на сексуальну недоторканість членів сім’ї.

І так, до сексуального насильства відносять:

  • Примушення до сексу, навіть якщо ви чоловік та жінка (проти волі)
  • Секс з жорстокістю, садистськими нахилами
  • Примус партнера до сексуального зв’язку з іншими партнерами
  • Примушення спостерігати за сексуальними зносинами інших людей

Відповідно до Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-111, поняття сім’я та члени сім’ї – це особи які перебувають у шлюбі; не перебувають у шлюбі, але живуть разом як сім’я; їхні діти; особи що перебувають під опікою; родичі прямої чи не прямої лінії споріднення що живуть разом.

 

Відповідно до цього, суб’єктами вчинення насильства в сім’ї можуть виступати:

  • Чоловік та жінка (одруженні, неодружені, але живуть разом)
  • Батьки (щодо рідних дітей, чи дітей під їхньою опікою)
  • Дід, баба
  • Вітчим, мачуха
  • Опікун, піклувальник, усиновитель, всиновлена особа
  • Родичі прямої і не прямої лінії що проживають разом

Закон про насильство в сім’ї не поширюється на колишнє подружжя, навіть якщо розлученні чоловік та жінка живуть на одній території.

Проте насильство з боку розлучених батьків щодо дітей (рідних чи всиновлених) розглядається як насильство в сім’ї.

Що робити У ВИПАДКУ  насильства в сім’ї?

  1. Звернутися в 102.
  2. Скласти письмову заяву на ім’я представників правоохоронних органів, де коротко потрібно вказати обставини справи та вимогу щодо притягнення до відповідальності конкретну особу.
  3. Підтвердити факти документальними доказами.

 

Контакти служб, куди слід  звертатися за допомогою:

Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних). Цілодобово, анонімно та конфіденційно.

 

Контакти мобільних бригад соціально-психологічної допомоги:

На сайті rozirvykolo.org або на “гарячій лінії”

До уваги батьків дітей шкільного віку!

    Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації надає інформацію про дитячі оздоровчі заклади в яких можуть відпочити ваші діти.

  1. Вишкільно-патріотичний табір «Гайдамацьке Коло-2018», (м. Черкаси).

І зміна – з 18 по 28 липня;

ІІ зміна з 3 по 13 серпня.

До участі запрошуються діти віком  від 14 років.

За детальною інформацією звертатись за телефоном: 093 414 00 83 (Оксана).

  1. Санаторій «Придніпровський» (Золотонішський район, на березі річки Дніпро).

Графіки заїздів відбуватимуться в три зміни: червень, липень, серпень.

За детальною інформацією звертатись за телефонами: 096 127 01 39, 067 468 29 65, 093 975 57 92, 099 623 44 76 (Хоменко Наталія Володимирівна).

  1. Санаторій «Україна» (м. Черкаси).

Графіки заїздів відбуватимуться в три зміни: червень, липень, серпень.

За детальною інформацією звертатись за телефоном: 096 624 43 75 (Шевченко Наталія Борисівна).

Вітаю вас, наші дорогі, незамінні, турботливі і жертовні матері!

«Вона усе тоді робити вміла,

Вона усе тоді робить могла,

Вона усім нам щедро уділила

І ласки, і сердечного тепла,

Їй не шкодуй синівської любові,

Її мозолі й зморшки –  все шануй,

Вклонися їй, скажи привітне слово

І руки працьовиті поцілуй.»

В. Симоненко

Continue reading “Вітаю вас, наші дорогі, незамінні, турботливі і жертовні матері!”

Рекомендуємо бути обережними на льоду!

Всі повинні розуміти, яку небезпеку криє у собі лід. Особливо з наближенням весни і наступаючим потеплінням він тоншає. Закликаємо громадян бути обачними та не виходити на тонку кригу водойм. Це надзвичайно небезпечно! Дане застереження особливо стосується рибалок, яких у ці дні можна найчастіше побачити посеред замерзлих водойм.

Для того аби не трапилося нещастя, слід пам’ятати: виходити на лід можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см; масова пішохідна переправа може бути організована лише при товщині льоду понад 15 см, відстань між людьми повинна бути не менше 5 м.

Міцний лід має зазвичай синюватий або зеленкуватий відтінок. Лід білого або жовтуватого кольору не такий міцний. Тонкий лід трапляється біля берега, заростей очерету та під снігом. Будьте обережні, у таких місцях можна провалитися! Міцність льоду слід перевіряти палицею, але ні в якому разі не ногою.

Пам’ятайте, дотримання елементарних правил безпечної поведінки допоможе вам зберегти своє життя і життя людей, які знаходяться поруч з вами. Не забувайте роз’яснювати ці правила дітям.

Відділ містобудування, архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та цивільного захисту населення.