ПРОЦЕДУРА ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ЗА ПРОГУЛ

Шполянське бюро  безоплатної правової допомоги інформує!

Кодекс законів про працю України у ст. 40 визначає прогул як підставу для розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому в Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 року № 9 розкривається зміст поняття «прогул» як відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або більше ніж три години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Отже, відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення – догану або звільнення, з дотриманням правил, встановлених статтями 147–149 КЗпП України.

Прогул є порушенням трудової дисципліни, за що ст. 147 КЗпП України передбачено притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у т.ч. накладання такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення і повинно здійснюватися за додержанням правил встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір з працівником у разі вчинення ним прогулу без поважних причин, у т.ч. у разі відсутності працівника на роботі понад три години протягом робочого дня.

Основні правила звільнення за прогул:

– звільнити працівника за прогул має право тільки орган, якому надано право приймати цього працівника на роботу;

– звільнити працівника за прогул можна лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу;

– звільнити працівника за прогул можна безпосередньо після здійснення прогулу, але:

не пізніше місяця після виявлення цього прогулу;

не пізніше шести місяців з дати здійснення прогулу;

не пізніше одного місяця з дня отримання згоди профспілкового органу на звільнення;

– якщо прийнято рішення про звільнення працівника за прогул, то до цього працівника за цей же самий прогул уже не може бути застосовано інше дисциплінарне стягнення — догана.

Відсутність працівника має бути зафіксована. Наприклад, автоматизованою пропускною системою. При цьому слід пам’ятати, що «відсутністю працівника на роботі» вважається перебування працівника поза територією підприємства або об’єкта, де він відповідно до трудових обов’язків повинен виконувати доручену йому роботу.

Тому відсутність працівника на робочому місці, але не на підприємстві, не вважається прогулом і його не можна буде звільнити.

Звільнення за прогул є одним із видів дисциплінарного стягнення, отже перед тим як накладати таке стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень (частина перша ст. 149 КЗпП України). Одразу після появи працівника на роботі уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі.У разі відмови працівника від надання письмових пояснень щодо причин прогулу, необхідно скласти відповідний акт.

Оскільки, згідно з частиною другою статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, то керівник підприємства має право оголосити порушнику догану, або звільнити його.

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору за пунктом 4 статті 40 КЗпП України має відбуватися лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, якщо працівник єїї  членом.

Рішення виборного профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим.

Не можна звільнити працівника за прогул у період його відсутності, враховуючи, що такий працівник не з’явився на роботі протягом тривалого часу (наприклад, понад два тижні), та жодних відомостей про місце його перебування та причини прогулу роботодавець не має.

З огляду на ст. 149 КЗпП України отримання письмових пояснень є обов’язковою передумовою застосування дисциплінарного стягнення. У зв’язку із неможливістю доведення відсутності працівника без поважних причин, звільнити його за пунктом 4 ст. 40 КЗпП України неможливо.

Отже, для недопущення роботодавцем безпідставного звільнення працівника, при звільненні працівника у зв’язку з прогулом важливим є дотримання всієї процедури звільнення. Роботодавець має доводити до відома працівників документи, які встановлюють трудові обов’язки, режим робочого часу тощо, під особистий підпис, складати проміжні документи відповідно до вимог законодавства, дотримуватись строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

 

  Для отримання консультацій юристів також звертайтеся за адресою:

м. Шпола, вул. Соборна,36Б (вхід з двору будівлі суду).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

Шполянське бюро безоплатної правової допомоги інформує!

❓ Виїхали за кордон та потребуєте консультації юриста?
❗ Зверніться до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги.

Ми підкажемо:
– що робити, якщо колишній чоловік перестав сплачувати аліменти на дитину;
–  як діяти, якщо на ваш банківський рахунок в Україні накладено арешт;

–  куди звертатися, якщо втратили паспорт за кордоном;
– чи можна, будучи закордоном, отримати компенсацію за житло, пошкоджене внаслідок збройної агресії рф;
– також проконсультуємо з інших правових питань.

Телефонуйте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка за тарифами вашого оператора).

Для дзвінків по Україні: 0-800-213-103 (дзвінки безкоштовні).

Із початку широкомасштабної агресії рф проти України мільйони людей, рятуючись від війни, виїхали за кордон. За оцінками ООН у справах біженців, за останні півроку Україну залишили понад 11,1 мільйонів людей. Водночас 4,7 мільйона українців вже повернулися додому, ще значна частина чекає на закінчення бойових дій.

  Для отримання консультацій юристів також звертайтеся за адресою:

м. Шпола, вул. Соборна,36Б (вхід з двору будівлі суду).

 

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Військовослужбовцям-позичальникам

Особливості врегулювання простроченої заборгованості споживачів-військовослужбовців та їхніх родичів на період дії воєнного стану.

На період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.

До категорії захищених осіб віднесено:

  • військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
  • військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після їхнього звільнення із військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби;
  • члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
  • особи, які перебувають у полоні або з якими втрачено зв’язок, зниклих безвісти.

Відмова від нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом

Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та упродовж 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) варто:

  • повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію;
  • надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.

Водночас споживач, який втратив належність до захищеної категорії, зобов’язаний повідомити про це кредитодавця, нового кредитора упродовж 30 календарних днів із дня втрати належності до цієї категорії.

Щоб процес комунікацій був максимально зручним і простим для споживачів, кредитодавці зобов’язані розмістити на головній сторінці свого вебсайту адресу електронної пошти, місцеперебування та номер телефону (гарячої лінії, контакт-центру), за якими приймаються повідомлення від захищених категорій споживачів.

У разі порушення фінансовою установою ваших прав, звертайтеся до Національного банку України.

 

Шполянське бюро правової допомоги

 м. Шпола, вул. Соборна, 36Б.

Контактний центр системи з надання

безоплатної правової допомоги 0800 213 103.

 

Що потрібно зробити здавачам житла щоб отримати компенсацію за тимчасове розміщення ВПО

Здавачі житла можуть отримати компенсацію витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, що потрібно зробити здавачам житла щоб отримати компенсацію за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Крок № 1

Щоб запропонувати своє житло для проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО) і отримати компенсацію витрат за розміщення таких осіб, необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування за місцем проживання або через вебсайт «Прихисток» (https://prykhystok.gov.ua/) про готовність прийняти у себе переселенців.

Не пізніше наступного дня з дня розміщення ВПО звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет міської/селищної ради) за місцем розташування жилого приміщення з заявою (заповнюється на місці), у якій зазначаються прізвище, ім’я та по батькові кожної з розміщених осіб та до якої додаються копії документів, що посвідчують їх особу.

З собою необхідно мати:

  • паспорт громадянина України;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • реквізити банківського рахунку для перерахування суми компенсації;
  • документ, що підтверджує право власності на житло;
  • довідки про відсутність заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги (газ, електроенергія, водопостачання, теплопостачання, вивіз сміття, обслуговування прибудинкової території тощо).

Увага! Компенсація надається щодо ВПО, які перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.

Крок № 2

Для отримання компенсації власник житлового приміщення не пізніше п’яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування житлового приміщення заяву на отримання компенсації за тимчасове розміщення ВПО із зазначенням кількість днів та переселенців, які проживали протягом звітного періоду.

Власник житлового приміщення також зобов’язаний в день припинення розміщення ВПО або зміни їх кількості подати заяву з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні.

Крок № 3

Протягом строку розгляду заяви уповноважені особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради проводять перевірку (верифікацію) наведених у заяві власником житлового приміщення відомостей з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення ВПО, зокрема з метою перевірки факту такого розміщення, його безоплатності, кількості розміщених осіб та умов їх проживання, документів, що встановлюють особу (паспорта громадянина України або свідоцтва про народження ВПО, зокрема електронних документів), а також перевіряють дані про відсутність або наявність у заяві інформації про осіб, які отримують щомісячну адресну допомогу ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Компенсація здійснюється виключно у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами до 20-го числа місяця з дня закінчення звітного місяця за умови відсутності заборгованості власника житлового приміщення за житлово-комунальні послуги.

Сума компенсації розраховується з урахуванням кількості днів, протягом яких житлове приміщення надавалося для розміщення ВПО (далі – людино-день), з дня розміщення таких осіб, але не раніше дати включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про розміщення ВПО у відповідному житловому приміщенні.

Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості ВПО, які проживали у житловому приміщенні власника, в кожний день місяця.

Сума компенсації за кожен людино-день визначається на рівні 14,77 гривні.

Загальна сума компенсації власнику житлового приміщення визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день.

Внутрішньо переміщені особи мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (складення документів процесуального характеру та представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами).

Необхідні документи: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановленого зразка; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Нормативно-правова база

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 333 «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України 6 березня 2022 року № 204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»

Надіслано заяву до газети «Шполянські вісті» про спростування недостовірної інформації

У газеті «Шполянські вісті» № 13-14 від 15 лютого 2018 року опубліковано статтю під назвою «У Шполянській ОТГ ще й програми не розробили» викладено недостовірну інформацію, яка згідно статті 2 Закону України «Про інформацію» та статті 26, 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації» підлягає спростуванню.

   Так, у матеріалі стверджується, що Шполянською міською радою до цього часу не прийнята «Програма підтримки учасників АТО в Шполянській ОТГ”, у зв’язку з чим військовослужбовці не можуть вирішити проблеми, пов’язані з відсутністю власної житлової площі, що є неправдою та порушує ділову репутацію органів місцевого самоврядування.
Перед публікацією статті редакція газети «Шполянські вісті» мала всі правові підстави і можливості перевірити достовірність інформації, надіславши запит до міської ради або скориставшись публічною інформацією, розміщеною на офіційному сайті. Чого ні автором матеріалу, ні редактором газети зроблено не було.
У зв’язку з вищевикладеним, керівнику ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» Вікторуку А.Ф., надіслано заяву з вимогою від редакції газети «Шполянські вісті» опублікувати спростування статті «У Шполянській ОТГ ще й програми не розробили»Детально ознайомитися з листом.

Перейти до вмісту