Регламенти

Регламент Шполянської міської ради
Регламент виконавчого комітету

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням міської ради
№ 1-13 /VIIІ
від 19 травня 2017 року

РЕГЛАМЕНТ ШПОЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Регламент роботи Шполянської міської ради розроблено відповідно до вимог п.14 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який є документом, що регламентує порядок скликання, підготовки, проведення і розгляду міською радою та її органами питань діяльності ради.

Розділ 1. Загальні положення

Стаття 1. Міська рада

1. Шполянська міська рада (далі рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду міста та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування.
2. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями міської ради.

Стаття 2. Предмет регламенту

1. Цим регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, порядок формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, порядок формування виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання та затвердження посадових осіб та інші процедури, які випливають із повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.
2. Регламент, зміни і доповнення до нього приймаються міською радою за пропозицією голови, секретаря ради, постійних комісій, депутатських фракцій та груп, депутатів міської ради.

Стаття 3. Мова роботи ради

1.Засідання ради ведуться виключно українською мовою.
2. У разі, коли промовець (громадянин іншої держави) не володіє мовою, на якій ведеться пленарне засідання міської ради, він має право виступати іншою мовою. При цьому переклад українською або іншою, зрозумілою для депутатів мовою, організовується виступаючим, а у разі, коли виступаючий запрошений на засідання радою – апаратом ради.

Стаття 4. Гласність в роботі ради

1. Засідання ради, постійних, тимчасових та інших комісій є відкритими і гласними.
2. За рішенням ради можуть проводитися закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог законодавства України про інформацію, і стосуються:
а) інформації, щодо приватного життя конкретних громадян, даних персонального характеру;
б) конфіденційної інформації, що визнана такою у встановленому порядку і належить міській раді, установам, підприємствам організаціям і відомствам;
в) інформації, що становить державну таємницю.
3. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації та відповідної таємниці, воно оприлюднюється у встановленому регламентом порядку.
4. Гласність роботи ради забезпечується:
а) доведенням до відома громадськості інформації про план роботи ради;
б) трансляції її засідань всіма можливими засобами телебачення і радіомовлення;
в) публікацією звітів про роботу та рішень ради у пресі;
г) уможливленням громадянам спостерігати (в порядку, обумовленому в частині 7 цієї статті,) роботу ради;
5. На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях. Кількість присутніх обмежується наявною кількістю сидячих місць у відповідному секторі сесійного залу.
6. Місця для депутатів ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання ради особи (за винятком технічних працівників), які не є її депутатами, не повинні знаходитися в місці розміщення депутатів.
7. Організація висвітлення діяльності ради, її органів та посадових осіб покладається на секретаря ради.

Стаття 5. Запрошені на засідання ради

1. На пленарні засідання сесії ради та засідання її органів можуть запрошуватися гості та службові особи.
2. В пленарних засіданнях ради можуть брати участь народні депутати України та депутати обласної ради з правом дорадчого голосу, іх помічники.
3. Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.
4. Комісія ради може запросити службовців органу місцевого самоврядування, експертів, фахівців на засідання ради, де розглядаються питання, що опрацьовуються цією комісією або стосуються предмету діяльності. На вимогу ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території міста підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, зобов’язані прибути на засідання ради або її органів для надання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповідей на запити депутатів.
5. Головуючий на засіданні доводить до відома депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.
6. Особи, присутні на засіданнях ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку їх після попередження головуючого, а у разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

Стаття 6. Встановлення державних та місцевих символів

1. Державний прапор України встановлюється на Будинку ради.
2. На час пленарних засідань ради Державний прапор, Державний герб, прапор міста та герб міста встановлюються в залі, де проходить засідання.

РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ Й ОРГАНИ РАДИ

Підрозділ 1. Депутати

Стаття 7. Діяльність депутатів

1. Діяльність депутата під час сесії включає:
а) участь у засіданнях ради;
б) участь у засіданнях постійних та інших комісій ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;
в) виконання доручень ради та її органів;
г) робота з виборцями;
2. Діяльність депутата, зазначена в пунктах б – г частини 1 цієї статті, здійснюється у період між пленарними засіданнями ради, за винятком випадків виконання невідкладних доручень ради.
3. Участь у засіданнях ради та її органів, виконання доручень ради є підставою для відкладення депутатом усіх інших службових справ.
4. У разі невиконання депутатом своїх обов’язків у раді та її органах, систематичного порушення ним встановленого порядку їх роботи, рада має право звертатися до керівництва міської організації політичної партії, членом якої є депутат, з вимогою прийняття мір реагування.

Стаття 8. Права депутата в раді

1. Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
2. Депутат місцевої ради має право:
1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;
2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;
3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;
4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю;
6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;
7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;
8) порушувати питання про недовіру міському голові, розпуск органів, утворених радою;
9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;
10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;
11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;
12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;
14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення;
15) об’єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради;
16) депутат має право знайомитися з будь якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах, робити виписки, копіювання цих документів;
3. Депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.
4. Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається Законом України про місцеве самоврядування в Україні, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.
Підрозділ 2. Депутатські групи та фракції ради

Стаття 9. Добровільні об’єднання депутатів

1. Депутати міської ради мають право на об’єднання, відповідно до норм цього регламенту, у депутатські групи та фракції.
2. Депутати ради на основі партійного членства можуть об’єднуватися в депутатські фракції (з чисельністю не менше трьох депутатів ради), а також на основі спільних ідеоологічних поглядів, з метою більш ефективної діяльності у депутатські групи (з чисельністю не менше п’яти депутатів ради).
3. Порядок роботи депутатської групи/фракції, умови вступу депутата до них, його виходу чи виключення з них визначаються відповідною депутатською групою/фракцією.
4. Реорганізація та формування нових депутатських груп/фракцій можуть проводитися протягом повноважень ради.

Стаття 10. Утворення депутатських груп та фракцій

1. Депутатські групи/фракції утворюються на засіданні депутатів, що виявили бажання створити групу/фракцію.
2. Рішення про утворення групи/фракції, обрання особи, що уповноважена представляти групу/фракцію, оформляється письмовим повідомленням про сформування депутатської групи/фракції із зазначенням персонального складу та партійної належності членів групи/фракції, та депутата, який вповноважений представляти групу/фракцію. До цього додається протокол зборів членів групи/ фракції, підписаний всіма депутатами, що її утворили.
3. Порядок вступу до групи/фракції та виходу з неї визначається самою групою/фракцією. Депутат міської ради може входити до складу лише однієї групи/фракції.

Стаття 11. Реєстрація депутатських груп та фракцій

1. З метою реєстрації депутатської групи/фракції, уповноважена особа від групи/фракції, подає головуючому на пленарному засіданні ради подання (заяву) про утворення депутатської групи/фракції з особистими підписами всіх членів групи/фракції. В поданні містяться: назва групи/фракції, відомості про персональний склад, партійну належність депутатів-членів групи/фракції, прізвища особи уповноваженої представляти групу/фракцію.
2. Рішення про об’єднання депутатів у групу/фракцію доводиться до відома депутатів міської ради головуючим на пленарному засіданні ради.
3. 3 моменту оголошення депутатська група/фракція вважається зареєстрованою.
4. Інформаційні матеріали про депутатську групу/фракцію після її реєстрації поширюються серед депутатів; в тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських груп.
5. Про зміни в складі депутатської групи/фракції її уповноважений представник повідомляє письмово секретаря ради.
6. У разі, коли склад депутатської групи/фракції стає меншим від встановленої, вона припиняє свою діяльність, про що секретар ради інформує депутатів на найближчому засіданні ради.
7. Розпуск (саморозпуск) депутатської групи/фракції не є підставою для перегляду персонального складу органів ради.

Стаття 12. Права депутатських груп та фракцій

1. Депутатські групи/фракції мають право на пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях ради, якщо вони були утворені до формування цих органів. Перегляд складу комісій, у зв’язку з утворенням нових груп/фракцій в раді, можливий лише у випадку, якщо така пропозиція підтримується більшістю складу ради.
2. Депутатські групи/фракції можуть попередньо обговорювати кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження радою із запрошенням цих осіб на засідання відповідної групи/фракції.
3. Депутатські групи/фракції мають право виступу представника з будь-якого питання, що розглядається радою.
4. Жодна депутатська група/фракція не має права виступати від імені територіальної громади.
5. Депутати і депутатські групи/фракції можуть вільно співпрацювати між собою шляхом утворення депутатських об’єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим регламентом.
Підрозділ 3. Посадові особи ради

Стаття 13. Міський голова

1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади.
2. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення відповідною міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і, закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до законодавства України особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
3. Повноваження міського голови визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.
4. При здійсненні наданих повноважень міський голова є відповідальним перед радою.
5. Щорічно міський голова зобов’язаний прозвітувати перед територіальною громадою міста про свою роботу.
6. Міський голова має право протягом п’яти днів з дня прийняття рішення зупинити набрання чинності рішення і внести на повторний розгляд ради з обґрунтуванням зауважень.

Стаття 14. Секретар ради

1. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів та працює в раді на постійній основі. Повноваження секретаря ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.
2. Секретар ради:
1) у випадках, передбачених чинним законодавством та регламентом:
а) скликає сесії ради;
б) веде засідання ради;
в) підписує протоколи сесії та її рішення;
2) організовує підготовку сесій ради, питань, що виносяться на розгляд ради;
3) повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
4) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;
5) за дорученням міського голови координує та контролює діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
6) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
7) організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням референдумів і виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;
8) забезпечує зберігання у раді офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
9) вирішує за дорученням міського голови або ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів;
10) здійснює інші повноваження, що випливають із Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цього регламенту.
3. Секретар ради за пропозиціями відповідних комісій ради організовує планування роботи з підготовки проектів рішень ради і враховуючи висновки профільних комісій про готовність проектів рішень та інших актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд міського голови згідно з положеннями цього регламенту.

Підрозділ 4. Постійні комісії ради

Стаття 15. Постійні комісії

1. Постійні комісії ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів ради у сфері компетенції комісії.
2. Кількість членів комісії не може бути більшою ¼ складу ради та меншою трьох депутатів ради. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством, цим регламентом та положенням про постійні комісії ради.
Підрозділ 5. Тимчасові контрольні комісії ради
Стаття 16. Тимчасова контрольна комісія ради
1. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії ради для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.
2. Питання про створення тимчасової контрольної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії ради за ініціативою міського голови або не менш як третиною депутатів від складу ради, якщо інше не встановлено цим регламентом.
3. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій ради.

Стаття 17. Створення тимчасової контрольної комісії ради

1. Тимчасова контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.
2. Рішення ради про створення тимчасової спеціальної комісії повинно визначати:
а) назву комісії;
б) завдання комісії;
в) кількісний склад комісії;
г) обраного радою голову (співголів) комісії:
д) персональний склад членів комісії;
е) додаткові права у межах чинного законодавства (якщо це необхідно), надані радою цій комісії;
є) обсяг коштів (та їх джерела), попередньо виділених у розпорядження комісії для оплати робіт чи послуг, виконаних або наданих юридичними і фізичними особами, залученими комісією для виконання завдання;
ж) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.
3. Головою або членом тимчасової контрольної комісії ради не може бути депутат, щодо якого може мати місце конфлікт інтересів, а саме: комісія розглядає питання, що стосується діяльності депутата, пов’язаних з ним осіб в розумінні українського законодавства або юридичних осіб, до керівництва якими чи щодо власності над якими він або пов’язані з ним особи, мають безпосереднє відношення.
4. Тимчасова контрольна комісія обирається з числа депутатів ради, які дали на це згоду і які відповідають вимогам ч.3 цієї статті. У складі тимчасової контрольної комісії мають бути представлені за їх бажанням усі депутатські фракції і групи рад.
5. Голосування щодо утворення та персонального складу кожної тимчасової контрольної комісії здійснюється окремо.
6. На підставі заяви депутата, який входить до складу тимчасової контрольної комісії, він звільняється секретарем ради від обов’язку бути присутнім на засіданнях постійної комісії ради, членом якої він є, і його відсутність з цієї причини не впливає на кворум у постійній комісії.
7. В разі необхідності на час роботи в тимчасовій контрольній комісії депутат може тимчасово звільнятись від виконання своїх обов’язків за основним місцем праці з відповідною компенсацією, передбаченою законодавством за участь у роботі ради та її органах.

Стаття 18. Термін діяльності тимчасової контрольної комісії

1. Тимчасова контрольна комісія у визначений радою термін подає раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проекти рішень, інші матеріали, які поширюються серед депутатів.
2. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії в постійних комісіях ради та на пленарному засіданні, рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
3. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняється з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

РОЗДІЛ III. СЕСІЇ РАДИ

Підрозділ 1. Скликання, відкриття і закриття сесії

Стаття 19. Сесія ради

1. Рада проводить свою роботу сесійно.
2. Сесія – форма роботи ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради, що відбуваються тільки під час сесії.

Стаття 20. Скликання та порядок проведення першої сесії

Перша сесію новообраної ради скликається міською територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після рєєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради шляхом публічного оголошення в засобах масової інформації, іншими способами, що забезпечують публічність оголошення.
Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова міської територіальної виборчої комісії, який інформує раду про результати і підсумки виборів депутатів і міського голови, визнання їх повноважень.
Результати виборів депутатів і міського голови затверджуються шляхом голосування депутатами ради.
Після оголошення та затвердження результатів виборів депутатів міської ради та міського голови, голова міської територіальної виборчої комісії приводить до присяги новообраного міського голову та депутатів. Міський голова та депутати, які склали присягу, підписують її текст.
З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного міського голови головує на пленарних засіданнях першої сесії новообраний голова.

Стаття 21. Присяга

1. Новообраний міський голова складає присягу такого змісту:
«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки».
2. Міський голова приносить присягу, тримаючи Конституцію України, Статут територіальної громади.
3. Новообрані депутати міської ради складають таку присягу:
«Присягаю на вірність Україні. Присягаю діяти згідно з Конституцією та Законами України, виконувати обов’язки депутата в інтересах громади міста. І нехай у цьому мені допомагає Господь!».
4. Від імені депутатів міської ради текст присяги зачитує найстарший за віком депутат міської ради, тримаючи руку на Конституції України, Статуті територіальної громади. Інші депутати вголос повторюють текст присяги.
Стаття 22. Порядок проведення першої сесії
Міський голова інформує депутатів ради про порядок денний сесії, який після голосування затверджується та формується з таких питань:
а) обрання секретаря ради;
б) утворення постійних комісій ради;
в) обрання голів та членів комісій;
г) затвердження кількісного та поіменного складу виконавчого комітету;
д) обрання та затвердження заступників міського голови;
е) інші питання;
Розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший період роботи ради здійснюється відповідно до вимог цього регламенту.

Стаття 23. Скликання наступних сесій ради

1. Сесії, наступні після першої, скликаються міським головою відповідно до плану роботи міської ради, затвердженого радою, з його ініціативи, а також у двотижневий термін, за пропозицією більшості членів виконавчого комітету ради або не менш як третини депутатів від загального складу ради. У цьому випадку сесію відкриває та веде міський голова.
2. При порушені зазначених термінів скликання сесії або за дорученням міського голови сесію скликає, відкриває та веде секретар ради.
3. При відмові чи неможливості скликання сесії міським головою та секретарем ради сесія скликається:
а) з ініціативи виконавчого комітету – постійною комісією ради;
б) з ініціативи третини депутатів від загального складу ради – цими депутатами.
4. У випадку, передбаченому пункту а ч. 3, подання за підписами не менше половини членів виконкому ради з поясненням причин скликання сесії ради, проектами порядку денного сесії ради та проектами необхідних рішень реєструється в секретаріаті ради та невідкладно подається голові комісії ради з питань регламенту, який зобов’язаний протягом не пізніше трьох днів від дати отримання подання, скликати засідання комісії, на якому розглянути дане подання та здійснити всі необхідні кроки щодо скликання сесії не пізніше, як за два тижні від дати подання. Головує на сесійному засіданні у цьому випадку голова комісії чи інший депутат, визначений комісією.
5. У випадку, передбаченому пункту б. ч.3, подання за підписами не менше третини депутатів від складу ради з поясненням причин скликання сесії ради, визначеною датою скликання сесії, проектами порядку денного сесії ради та проектами необхідних рішень реєструється в секретаріаті ради. Секретаріат зобов’язаний протягом не пізніше трьох днів від моменту отримання подання повідомити усіх депутатів ради про скликання сесії за ініціативою групи депутатів. У цьому випадку сесію відкриває за дорученням групи депутатів, якими була скликана сесія, депутат, що входить до її складу, а веде сесію за рішенням ради один із депутатів ради.
6. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії.
7. Інформація про місце і час проведення та про планований порядок денний засідань ради доводиться секретарем ради до відома кожного депутата, а також оприлюднюється через засоби масової інформації або іншим публічним способом не пізніше як за 10 днів до сесії.

Стаття 24. Особливості ведення першої та наступних сесій за умов не обрання міського голови

1. У разі, коли обрано повноважний склад ради, але не обрано міського голову, про що на першій сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох-п`яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради, він головує на пленарних засіданнях ради.
Стаття 25. Відкриття та закриття сесії ради
1. Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання.
2. Відкриваючи сесію, головуючий повідомляє номер сесії, скликання ради та оголошує підставу її скликання відповідно до цього регламенту.
3. Пропозиції щодо призупинення роботи сесії виносяться головуючим, постійною комісією ради, депутатськими групами, фракціями, депутатами.
4. Рішення про час поновлення сесії приймається разом з прийняттям рішення про її призупинення більшістю від присутніх на сесії депутатів ради.
5. Закриття сесії оголошується головуючим на засіданні після завершення розгляду усіх питань, що були включені до порядку денного.
6. Сесія не може бути закрита, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.
7. Постійні комісії ради можуть продовжувати роботу після закінчення сесії згідно свого плану роботи та у інших випадках.
Підрозділ 2. Робочі органи сесії ради

Стаття 26. Лічильна комісія

1. Лічильною комісією є робочий орган сесії ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів при голосуваннях.
2. Лічильна комісія формується, як правило, з двох депутатів за алфавітним списком.
3. Лічильна комісія обирається радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Лічильна комісія не може складатись тільки з членів однієї депутатської групи/фракції та не може бути включено більше одного представника депутатської фракції/групи. Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
4. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.
5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.
6. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
7. Протоколи лічильної комісії за результатами голосування затверджуються радою.
Підрозділ 3. Порядок денний сесії

Стаття 27. Формування проекту порядку денного сесії ради

1. Проект порядку денного сесії ради, не пізніше як за два тижні до дати початку сесії ради, формує міський голова на основі:
а) затвердженого радою перспективного плану роботи ради;
б) пропозицій секретаря ради;
в) пропозицій депутатів ради, депутатських груп чи фракцій;
г) пропозицій постійних комісій ради;
д) пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи;
е) пропозицій виконавчого комітету.
2. Не рідше одного разу в квартал до порядку денного вноситься питання про заслуховування інформації:
а) про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах;
б) про роботу постійних комісій, про виконання рішень ради, депутатських звернень та запитів;
в) про виконання доручень виборців, що були включені радою в перелік доручень, що підлягають виконанню.
3. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами регламенту.
4. Пропозиції з порядку денного можуть офіційно вноситься міським головою, секретарем ради, постійними комісіями, депутатами ради не пізніше, ніж за п’ять днів до сесії.

Стаття 28. Затвердження порядку денного

Проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради, для чого головуючий оголошує розгляд питання “про порядок денний сесії ради” у такій послідовності:
1) внесення та обговорення пропозицій про вилучення окремих питань з розгляду;
2) внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту;
3) голосування проекту порядку денного за основу – більшістю голосів від загального складу ради;
4) вилучення окремих питань з розгляду – більшістю голосів від загального складу ради;
5) включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту – більшістю голосів від загального складу ради;
6) затвердження порядку денного в цілому – більшістю голосів від загального складу ради;

Стаття 29. Розгляд питань порядку денного

1. Питання затвердженого порядку денного сесії ради, як правило, розглядаються у тій черговості, у якій вони були затверджені.
2. В окремих випадках черговість розгляду питань може бути змінено за рішенням ради, прийнятим процедурним рішенням ради після обговорення за скороченою процедурою.
3. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонента пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання секретаря ради і представника відповідної комісії.
4. Виключення питання із затвердженого порядку денного приймається радою більшістю голосів від загального складу ради.
5. Під час роботи сесії пропозиції про зміни її порядку денного можуть вноситись:
а) міським головою;
б) секретарем ради;
в) постійною комісією;
г) депутатською фракцією/групою;
д) за поданням депутатів.
6. Для внесення до порядку денного сесії питань про відміну рішення ради, прийнятого на поточній сесії, внесення доповнень та поправкою до нього, а також до регламенту, необхідна більшість голосів депутатів від загального складу ради.
Підрозділ 4. Підготовка питань на розгляд сесії

Стаття 30. Підготовка матеріалів на пленарне засідання

1. За підготовку матеріалів на пленарне засідання ради несуть відповідальність секретар ради та заступники міського голови у відповідності з функціональним розподілом повноважень.
2. Підготовка питань на пленарне засідання ради (довідки, інформації, висновки, проекти рішень тощо) здійснюється керівниками відділів, управлінь, установ, інших виконавчих органів міської ради, а також постійними комісіями, депутатськими фракціями і групами ради.

Стаття 31. Попередній розгляд проекту рішення

1. Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради для прийняття не процедурного рішення, передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях ради відповідного профілю, до сфери повноважень яких належать ці питання.
2. Попередній розгляд питань до проекту порядку денного (після розгляду його у постійній комісії відповідного профілю) проводиться за участю голів фракцій (заступників, секретарів або інших представників фракцій), голів постійних комісій (заступників, секретарів або інших представників постійних комісій) та депутатів (за бажанням) не пізніше як за сім календарних днів.
3. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу міського голови за погодженням не менше двох третин зареєстрованих на засіданні депутатів, засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого головою питання може бути проведене під час пленарного засідання.
4. Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар ради.

Стаття 32. Вимога до проекту рішення ради

1. Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формі.
2. На проекті рішення ради, яке надійшло до відділу по забезпеченню роботи ради, обов’язково повинні бути візи:
– секретаря міської ради;
– начальника юридичного відділу виконавчого комітету ради, або особи, яка його заміщує;
– заступника міського голови у відповідності з функціональним розподілом повноважень;
– керівника підрозділу міськвиконкому, який безпосередньо здійснював його підготовку.
3.Текст проекту ухвали повинен складатися з таких частин:
а) мотивуючої, в якій містяться посилання на закон, інший акт або документ, обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;
б) вирішальної, в якій конкретно і чітко формулюються рішення, виконавці поставленого завдання;
в) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення.
4. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки в оригіналі.
Підрозділ 5. Пленарні засідання

Стаття 33. Встановлення правоспроможності / кворуму засідання
1. Пленарне засідання є правоспроможним за умови участі у ньому більше половини від загального складу ради.
2. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
3. У разі відсутності необхідної кількості депутатів, головуючий, за погодженням більшістю від присутніх депутатів, може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.

Стаття 34. Депутатський запит
1. Депутатський запит – це заявлена попередньо або на пленарному засіданні ради і підтримана радою вимога депутата до міського голови, секретаря ради, заступника міського голови, керівників виконавчих органів ради, а також до керівників розташованих на території ради підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, вирішити питання, дати офіційне роз’яснення або викласти позицію з питань, що мають суспільне значення і належать до відання ради.
2. Депутатський запит може бути внесений депутатом міської ради чи групою депутатів попередньо чи на пленарному засіданні ради у письмовій формі або усній формі. Запит підлягає включенню у порядок денний пленарного засідання ради.
3. Депутатський запит обговорюється, при необхідності, на пленарному засіданні ради.
4. Рада може зобов’язати відповідний орган надати в установлений нею термін, звіт про виконання рішення по запиту депутата.
5. Орган або посадова особа, до яких звернено депутатський запит, зобов’язані в установлений радою термін надати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді та депутату міської ради. Якщо запит по об’єктивним причинам не може бути розглянуто в установлений термін, то орган або виконавча особа зобов’язані повідомити у письмовій формі раду або депутата, який подав запит, і запропонувати інший термін, який не повинен перевищувати один місяць з дня отримання запиту. Відповідь на запит при необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

Стаття 35. Депутатське запитання

1. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми.
2. Запитання до керівних осіб ради, її виконавчих органів, можуть бути поставлені депутатом усно під час його виступу на сесії ради або подані письмово через секретаря ради.
3. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленарному засіданні ради або дана депутатові особисто.
4. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.

Підрозділ 6. Ведення пленарних засідань

Стаття 36. Головуючий на пленарному засіданні ради

1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради міський голова.
2. За відсутності міського голови або у випадках, передбачених цим регламентом, обов’язки головуючого виконує секретар ради, голова постійної комісії ради з питань регламенту, коли сесія скликана цією комісією або одноразово обраний депутатами головуючий на засіданні у інших випадках, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цим регламентом.
3. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається іншій особі.

Стаття 37. Повноваження головуючого

1. Головуючий на засіданні ради:
а) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви у засіданнях ради;
б) виносить на обговорення проекти рішень ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень);
в) інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;
г) організовує розгляд питань;
д) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
е) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
є) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
ж) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
з) забезпечує дотримання цього регламенту всіма присутніми на засіданні;
і) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
ї) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
й) має право виправляти фактологічні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
к) здійснює інші повноваження, що випливають з цього регламенту.
2. Під час засідання ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених в цьому регламенті.
3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитування письмових документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
4. З питань, підготовлених відповідною комісією ради, зачитування документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем.
Підрозділ 7. Порядок надання слова

Стаття 38. Регламент розгляду питання

1. Розгляд питання порядку денного включає як правило: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключного слова.
2. Для доповіді надається час тривалістю до 20 хвилин, співдоповіді – до 10 хвилин, запитання та відповіді доповідачеві – до 10 хвилин і заключного слова – 5 хвилин.
3. Для виступів в обговоренні надається час тривалістю 5 хвилин; для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у “різному” – 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – 2 хвилини.
4. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
5. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.
6. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного; якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.
Стаття 39. Загальний час на обговорення питання
1. Загальний час для обговорення питання на пленарному засіданні ради становить не більше години.
2. Якщо у ході обговорення з’ясується, що визначеного часу недостатньо, то рада без обговорення може прийняти процедурне рішення про збільшення часу для обговорення або зняти питання з розгляду, як непідготовлене, в порядку встановленому регламентом для виключення питання з порядку денного.

Стаття 40. Надання слова

1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається в письмовій формі головуючому після оголошення початку розгляду питання. У заяві вказується назва депутатської групи, фракції чи постійної комісії, від якої уповноважений виступити депутат або те, що він виступає від себе особисто.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. В окремих випадках, коли не поступило письмових заявок, а також для розгляду процедурних питань, головуючий надає слово для виступу за зверненням депутата, підтвердженого підняттям руки.
4. Депутат (крім міського голови, секретаря ради, голів постійних комісій ради, представника від фракції, доповідача) може виступити на засіданні ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки в разі необхідності процедурного рішення ради, прийнятим без обговорення.
5. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз’яснень та щодо:
а) порядку ведення засідання ради;
б) постановки відкладеного питання;
в) постановки питання про неприйнятність;
г) внесення поправки або заперечення щодо неї.
6. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу і стенограми засідань не вносяться.
7. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

Стаття 41. Гарантоване право слова

1. Кожна з фракцій та постійних комісій має гарантоване право на постановку запитання доповідачу, а також на виступ одного свого представника з питання порядку денного чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Гарантоване право виступу належить, на його прохання, депутату; автору проекту рішення чи поправки, яка голосується, надається слово для виступу.
3. Головуючий надає слово для виступу з обговорюваного питання:
а) голові бюджетної комісії ради та керівнику фінансового управління – з питань, що стосуються можливих змін надходжень чи видатків міського бюджету;
б) особам, запрошеним на засідання для розгляду конкретного питання, при умові процедурного рішення ради з даного питання.
4. Гарантоване право на доповідь та заключне слово належить представникові ініціативної групи, від якої було внесено на розгляд питання в порядку місцевої ініціативи.

Стаття 42. Вимога до виступу

1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни.
2. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії ради – зазначає і її назву.
3. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
4. Доповідь, співдоповідь мають містити інформацію про суть проблеми, що розв’язується рішенням, яке обговорюється, зміст самого рішення та можливі позитивні та негативні наслідки від його ухвалення.
5. Пропозиції щодо питання, яке розглядається, або до проекту рішення, яке голосується, мають бути чітко сформульованими і містити визначену позицію промовця щодо цього питання.
6. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату почергово на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
7. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.
Стаття 43. Оголошення голосування
1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.
2. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту проголошення головуючим фрази: “ставиться на голосування….”
3. Голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій, що ставляться на голосування.

Підрозділ 8. Порядок голосування пропозицій.

Стаття 44. Розгляд пропозицій та уточнень

1. Розгляд пропозицій, доповнень та уточнень щодо проекту рішення міської ради проводиться лише після прийняття міською радою внесеного тексту проекту рішення за основу.
2. У випадку, якщо проект рішення не приймається за основу, питання, з якого було підготовлено проект рішення, знімається з порядку денного.
3. За рішенням міської ради текст проекту рішення на засіданні міської ради може не оголошуватися, якщо текст проекту роздано депутатам.
4. Голосування по проекту рішення проводиться в цілому або з початку по пунктах, по розділах, а потім – в цілому.
Стаття 45. Загальні вимоги щодо голосування пропозицій
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому чи усному вигляді і не були відкликані.
2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.
3. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульовано нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися радою без обговорення.
4. Відхилені радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 46. Голосування поправок

1. Внесена до пропозиції поправка до рішення ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.
2. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.
Стаття 47. Оголошення суті голосування
1. Перед голосуванням головуючий зачитує тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, при цьому називається ініціатор внесення тексту.
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується в цілому.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.
Підрозділ 9. Прийняття рішень
Стаття 48. Прийняття рішень радою
1. На пленарних засіданнях рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
а) рішення ради, прийнятого у межах її компетенції, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;
б) доручення – рішення ради, що стосується органу чи посадової особи ради, і містить зобов’язання або повноваження до одноразової дії;
в) звернення – рішення ради, звернене до не підпорядкованих раді суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
г) заяви – рішення ради, що містить в собі виявлення позиції ради з певних питань;
д) процедурного рішення – рішення, прийняте радою з процедурних питань відповідно до цього регламенту.
2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом персонального голосування депутатів.
3. При встановленні результатів голосування до загального складу включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
4. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
5. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
6. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

Стаття 49. Неприйнятність рішень

У ході обговорення проектів рішень, пропозицій, суб’єкти, які мають право внесення пропозицій на сесію, а також члени виконавчого комітету ради, в будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність з таких причин:
– їх невідповідності Конституції України або чинним законам України;
– їх прийняття не входить до компетенції ради;
– наслідком їх прийняття буде неузгоджене з виконавчим комітетом скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків місцевого бюджету.
Стаття 50. Підписання прийнятих рішень
1. Рішення ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття підписується.
2. Рішення ради протягом терміну визначеного частиною 1 цієї статті може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд ради з обґрунтуванням зауважень, для чого своїм розпорядженням міський голова має скликати пленарне засідання ради.
3. Рада зобов’язана у двотижневий термін з дня зупинення рішення повторно його розглянути.
4. Якщо міський голова у двотижневий термін не скликав пленарне засідання ради чи не вніс зупинене рішення на розгляд ради, а так само якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу ради, воно набирає чинності не залежно від підписання його міським головою.
5. У випадку, коли міський голова не підписує прийняті радою в межах її компетенції рішення, рада може поставити питання про незабезпечення міським головою наданих йому повноважень.

Стаття 51. Процедурні питання

1. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні ради, зокрема:
а) про перерву в засіданні, перенесення чи закриття засідання;
б) про проведення додаткової реєстрації;
в) про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії в цілому;
г) про надання додаткового часу для виступу;
д) про зміну черговості виступів;
е) про надання слова запрошеним на засідання;
є) про передачу питання на розгляд відповідної комісії ради;
ж) про визначення способу проведення голосування;
з) про форму бюлетеня для таємного голосування;
і) про перерахунок голосів;
ї) про взяття інформації до відома;
й) про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.
2. При виникненні сумніву, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, радою про це приймається процедурне рішення.
3. Процедурні рішення приймаються більшістю голосів депутатів, зареєстрованих на засіданні, якщо інше не передбачене цим регламентом.

Стаття 52. Порядок прийняття рішення

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, прямо передбачених Законом, у яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Відкрите поіменне голосування здійснюється:
– за допомогою програмно-технічного комплексу системи електронного голосування з фіксацією результатів голосування, у тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного депутата;
– у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою системи електронного голосування або у разі прийняття процедурного рішення Радою про незастосування при голосуванні цієї системи – шляхом оголошення позиції депутата: в ході голосування головуючий або секретар міської ради оголошує в алфавітному порядку прізвища депутатів.
Депутат прізвище, якого оголошено, заявляє про свою позицію “за”, “проти”, “утримався”, результати поіменного голосування фіксуються. Лічильна комісія веде додатки поіменного голосування які є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.
Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню, а також наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.
Таємне голосування проводиться виключно у випадках, прямо передбачених законом, шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку.

Стаття 53. Обговорення і голосування пропозиції про відхилення (неприйнятність) документу.

1. У будь-який час міським головою, секретарем ради або депутатом ради може бути внесена пропозиція про відхилення документа, вилучення його структурної частини. Обговорення цієї пропозиції проводиться одночасно з обговоренням зазначених питань. Пропозиція про вилучення ставиться на голосування першою.
2. Якщо питання про неприйнятність ухвали рішення підтримано більшістю присутніх депутатів, відповідний документ направляється для опрацювання суб’єкту, який вніс на сесію цей проект рішення.
3. Особа, яка внесла пропозицію про відхилення документа, вилучення його структурної частини, не пізніше наступного дня від дня голосування з цього питання надає до відділу по забезпеченню роботи ради в письмовій формі проект рішення ради про відхилення відповідного документа або вилучення його структурної частини.
4. Після доопрацювання, з метою зняття питання про неприйнятність, текст підлягає розгляду в загальному порядку.

Стаття 54. Таємне голосування

1. Таємне голосування проводиться за рішенням ради та у випадках, передбачених законом та регламентом.
2. Якщо обрано спосіб таємного голосування за допомогою бюлетенів, то радою повинна бути створена лічильна комісія, яка встановлює і доводить до відома депутатів:
а) час і місце проведення голосування;
б) порядок заповнення бюлетеня;
в) порядок організації голосування.
3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються апаратом ради за формою, запропонованою лічильною комісією і затвердженою процедурним рішенням ради.
4. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
а) отримує від апарату ради складений за алфавітним порядком список усіх депутатів та бюлетені для таємного голосування;
б) опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування;
в) завіряє бюлетень особистими підписами та печаткою міської ради, бюлетені – по кількості обраних депутатів.
5. На підставі посвідчення депутата ради члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.
6. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів. При підрахунку голосів і встановленні результатів виборів можуть бути присутні лише члени лічильної комісії.
7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії або уповноважений на те член комісії оголошує результати голосування.

Стаття 55. Види голосування

1. Якщо у регламенті прямо не вказано вид голосування щодо розгляду певного питання, за процедурним рішенням ради може бути застосовано один із таких видів голосування:
а) кількісне – вибір варіанту відповіді: “за”, “проти”, “утримався”;
б) рейтингове – послідовність кількох голосувань “за” щодо різних варіантів, що ставляться на голосування; кількість голосувань “за” окремого депутата не обмежується;
2. Якщо на голосування виноситься більше двох варіантів, сесія може прийняти процедурне рішення провести голосування у два тури; у другому турі на голосування виносяться варіанти, що набрали найбільше голосів депутатів у першому турі.
Підрозділ 10. Спеціальні процедури прийняття рішень
Стаття 56. Обрання секретаря ради
1. Секретар ради обирається таємним голосуванням з числа депутатів.
2. Кандидатуру секретаря пропонує раді міський голова.
3. Представлена кандидатура обговорюються на засіданні ради.
Стаття 57. Відкликання секретаря
1. Секретар ради може бути в будь-який час відкликаний радою.
2. Пропозиції про відкликання секретаря ради вносяться:
а) міським головою;
б) не менш як третиною депутатів від загального складу ради.
3. Проект рішення ради про відкликання секретаря готує ініціатор подання, який і виступає з доповіддю про причини подання.
4. Секретар ради має право гарантованого виступу до 15 хвилин при обговоренні подання про його відкликання.
5. Голосування за відкликання секретаря здійснюється таємним голосуванням.
6. Рішення ради про відкликання секретаря повинно містити відомості про причини відкликання.
7. Якщо рішення про відкликання з посади секретаря ради не прийняте, наступний раз подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.

Стаття 58. Відкликання голови постійної комісії

1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час відкликаний радою.
2. Пропозиції про відкликання голови постійної комісії ради вносяться:
а) міським головою;
б) за рішенням відповідної постійної комісії ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії):
в) не менш як третиною депутатів від загального складу ради.
3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею.
4. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання та відповідає на запитання депутатів.
5. Голосування за відкликання голови постійної комісії здійснюється таємним голосуванням, якщо не прийнято інше рішення відповідно до норм цього регламенту.
6. Рішення ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
7. Якщо рішення про відкликання з посади голови постійної комісії не прийнято, наступного разу подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.
Стаття 59. Обрання членів виконавчого комітету ради
1. Кандидатури членів виконавчого комітету, заступників міського голови та керуючого справами вносить на розгляд ради міський голова.
2. Кандидати на посади заступників міського голови обов’язково виступають на пленарному засіданні, відповідають на запитання і обговорюються на пленарному засіданні. Щодо інших кандидатів у члени виконавчого комітету, то їх персональні виступи на засіданнях ради є обов’язковими, якщо цього вимагає хоча б одна з постійних комісій чи фракцій ради.
3. В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати.
4. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
5. Якщо запропонована міським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, міський голова у десятиденний термін представляє раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування.
6. До складу виконавчого комітету міської ради не можуть входити депутати цієї ради окрім секретаря ради.

Стаття 60. Відкликання з посад за власним бажанням

1. Будь-яка посадова особа, обрання чи призначення якої передбачено цим регламентом, у будь-який час може скласти свої повноваження за власним бажанням шляхом подання відповідної заяви на ім’я міського голови.
2. Рішення про задоволення заяви вважається прийнятим з моменту оголошення цієї заяви особою, що її подала на пленарному засіданні ради, при цьому голосування не проводиться.
3. В інших випадках, коли особа не може сама оголосити заяву на засіданні ради, голосування про відкликання особи з посади за її заявою є обов’язковим.
Стаття 61. Дострокове припинення повноважень міського голови, повноважень міської ради та повноважень (заміщення) депутата міської ради,
Повноваження міського голови, повноважень міської ради, повноважень (заміщення) депутата міської ради здійснюється згідно чинного законодавства.
Стаття 62. Розгляд проекту бюджету
1. Підготовка проекту бюджету здійснюється згідно бюджетного регламенту Шполянської міської ради, є обов’язком виконавчого комітету ради, у співпраці з постійними комісіями ради.
2. Проект рішення виноситься на засідання ради виконавчим комітетом за погодженням профільної постійної комісії з урахуванням пропозицій інших постійних комісій ради. Проект бюджету має бути розроблений на основі рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Відхилення від неї повинні бути зазначені окремо і ґрунтовно вмотивовані.
3. Проект бюджету повинен бути розданий депутатам не пізніше як за тиждень до визначеного терміну закінчення розгляду проекту в постійних комісіях. Засідання постійних комісій відбуваються за участю представника фінансового органу і керівників відповідних виконавчих органів ради. Постійні комісії передають свої поправки до проекту бюджету у профільну постійну комісію.
4. Поправки можуть бути лише такого змісту:
а) скоротити статтю видатків (доходів);
б) виключити статтю видатків (доходів);
в) збільшити статтю видатків (доходів);
г) додати нову статтю видатків (доходів).
5. Якщо постійна комісія або депутат вносять пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов’язані запропонувати на ту ж саму суму, відповідно, збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати подають до кожної поправки письмове обґрунтування. У разі недотримання цих вимог поправка не приймається до розгляду.
6. Протягом не більше тижня на засіданнях профілюючої постійної комісії розглядаються поправки, що надійшли у визначений термін. Про час цих засідань офіційно повідомляються інші постійні комісії.
7. Управління фінансів готує доповідь про бюджет, а профільна постійна комісія готує співдоповідь про підтримані поправки і перелік відхилених поправок.
8. Після обговорення на голосування ставиться проект доручення щодо врахування у проекті бюджету висновків і пропозицій постійних комісій. Якщо проект такого доручення не підтримується, рада приймає рішення або про повернення проекту доручення на доопрацювання в постійні комісії, або про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли в профільну постійну комісію з дотриманням вимог, зазначених в цій статті.
9. Виконавчий комітет ради протягом двох тижнів доопрацьовує проект бюджету відповідно до доручення ради і подає доопрацьований проект на затвердження.
10. Після затвердження звіту про виконання бюджету та розгляду виконання програми економічного і соціального розвитку міста за попередній рік, міська рада при необхідності вносить зміни до міського бюджету на поточний рік.
Підрозділ 11. Оприлюднення рішень ради
Стаття 63. Набрання чинності рішень ради
1. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній термін введення цих рішень у дію.
2. Рішення ради нормативно-правового характеру оприлюднюються не пізніше як у 10-денний термін з дня їх прийняття.
3. Інші рішення ради набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено інший термін введення цих рішень в дію.
4. У разі виявлення невідповідності оприлюдненого тексту з оригіналом, секретар ради забезпечує реалізацію необхідних заходів для якнайшвидшого опублікування прийнятого тексту рішення.
Стаття 64. Оприлюднення рішень ради
1. Рішення ради нормативного характеру підлягають обов’язковому оприлюдненню через опублікування їх у засобах масової інформації;
2. Кожен має право ознайомитися з рішенням ради або отримати копію будь-якого рішення ради за вмотивованим офіційним запитом .

Підрозділ 12. Дисципліна та етика пленарних засідань

Стаття 65. Дотримання регламенту виступів
1. На засіданні ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні може припинити його виступ.
3. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до аудіозапису та протоколу засідання.
4. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або в кінці обговорення, але до голосування, в останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.
Стаття 66. Дотримання дисципліни в залі засідань
1. Під час засідання ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням рада може запропонувати депутату залишити зал, головуючий припиняє засідання до виконання депутатом його вимоги.
3. Особи, що перебувають у залі, де проводиться сесія, перед початком її роботи повинні відключити дзвінки мобільних телефонів.
4. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв’язку з обставинами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, рада збирається у наступний день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.

Стаття 67. Відсутність депутата на засіданнях ради

1. Відсутність депутата на засіданнях ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата із зазначених та інших причин раду повідомляє секретар ради.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове увільнення від роботи у зв’язку з хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами, коли згідно із законодавством працівник має право на тимчасову відпустку.
4. Якщо хтось із депутатів не може прибути вчасно на засідання, то про це він має повідомити головуючого не пізніше як за добу до початку пленарного засідання.
5. Не допускається залишати пленарне засідання ради без попереднього узгодження з головуючим.
Підрозділ 13. Протокол та запис засідання
Стаття 68. Протокол засідання ради
1. Засідання ради протоколюється. Ведення протоколу засідань здійснює посадова особа секретаріату (апарату) ради. Протокол засідання ради підписує головуючий на засіданні.
2. У протоколі засідання ради зазначаються:
а) назва ради, порядковий номер сесії, дата, час і місце проведення засідання,
б) кількість присутніх на засіданні депутатів,
в) винесені на розгляд питання порядку денного,
г) прізвища головуючого на засіданні і промовців;
д) всі винесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування..
3. До протоколу засідання ради додатково включаються:
а) дані про поіменну реєстрацію депутатів, присутніх на засіданні;
б) результати поіменного голосування;
в) прийняті рішення;
г) повні результати голосування;
д) тексти оголошених і неоголошених виступів депутатів;
е) окремі думки депутатів та їх груп щодо прийнятих радою рішень;
є) доповіді та співдоповіді за основними питаннями порядку денного;
ж) протоколи тимчасової комісії;
з) бюлетені таємного голосування;
і) список запрошених на сесію;
ї) список відсутніх депутатів;
й) письмові пропозиції та зауваження депутатів;
к) реєстр звернень громадян до ради під час сесії та інше.

Стаття 69. Запис засідання

Засідання ради записуються у повному обсязі на магнітну стрічку або інший електронний носій інформації.
Стаття 70. Зберігання протоколів та записів
1. Протокол і аудіозапис засідання ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення радою.
2. Аудіозаписи засідання ради зберігаються до наступного засідання у секретаря ради і до архіву не передаються.
3. Протоколи засідань зберігаються протягом усього скликання ради в загальному відділу виконавчого комітету міської ради і передаються до архіву згідно законодавства України.
4. Протокол закритого засідання зберігається у порядку, встановленому для документів з обмеженим доступом.
5. Депутати забезпечуються витягами з протоколу за їх особистими вмотивованими заявами до секретаря ради.
6. Аудіозаписи та протоколи засідань ради надаються депутатам ради для ознайомлення за їх зверненням.
7. Матеріали засідання надаються для ознайомлення за дорученням секретаря ради відповідно до вимог законодавства України про інформацію.

Поділитись: