Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.
Розрізняють наступні види насильства.
Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.
Коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, це можна вважати економічним насильством. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.
Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства.
Фізичне насильство проявляється в побиттях, обмеженні вашої свободи, коли вас не випускають із власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку експерти також називають виявами домашнього насильства.
Пам’ятайте, що не слід чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство.
Ви можете убезпечити себе ще до фізичних проявів та розпізнати агресора/ку. Сигналом для вас можуть слугувати: спроби задушити вас, вчинення невдалих спроб суїциду (як один з різновидів маніпуляції), вбивство домашніх тварин, насильство щодо дітей.
Також слід бути обережними з тими, хто мав досвід застосування зброї проти інших та наразі має доступ до будь-якого виду зброї, а також з тими, хто ґвалтував когось або має потребу завдавати біль та ображати інших.
ЯК БЕЗПЕЧНО ПІТИ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО
Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!
Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд.
Якщо у вас не має можливості розповісти про насильство знайомим, то ви завжди можете звернутися на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер) з будь-якого телефону по всій території України. Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною. Тут вам порадять, що робити у вашій конкретній ситуації в конкретний момент. Якщо насильство відбувається безпосередньо в момент дзвінка, вас одразу перемкнуть на поліцію.
Можна зателефонувати на 102 або залишити заяву у дільничного інспектора.
Якщо тривалий час проти вас здійснювалося фізичне насильство, необхідно зняти побиття. На судмедекспертизу вас може направити дільничний інспектор або інший співробітник міліції районного відділення, до якого ви звернетесь із заявою про насильство.
Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву до служби у справах дітей.
Ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначено способу його участі у вихованні дітей та призначено дні, години та визначено умови побачень. Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, суд має право вирішити, що побачення з дітьми може відбуватися лише в присутності третіх осіб, зокрема психолога, соціального працівника тощо.
За новим законом потерпілі від насильства можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги. Зокрема, юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НАСИЛЛЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ РАПТОВО
Не завжди вдається уникнути насильства, а тому слід підготувати себе до того, що в один момент вам доведеться екстрено виходити з кризової ситуації.
Перше, що слід пам’ятати, – не варто відповідати агресією на агресію. Особливо цього не слід робити з людиною, яка перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.
Спробуйте повідомити про ситуацію знайомим, друзям, родичам. Якщо у вас є можливість викликати поліцію – зробіть це! Коли правоохоронці прибудуть на місце, то чітко поясніть їм що сталося та напишіть заяву. Якщо у вас є тілесні ушкодження, то зафіксуйте їх. Висновки лікарів можуть стати одним з доказів на суді.
Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника максимум на 3 години. Тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Наприклад, ви можете покинути житло, якщо маєте таку можливість, або можете вжити заходів, щоб не допустити кривдника до житла.
За законом кривдника у триденний термін мають взяти на профілактичний облік. Тобто заповнити спеціальну картку обліку про скоєння злочину і надіслати її до управління в справах сім’ї та молоді, а також до служби справ неповнолітніх. Зняття з обліку можливе, лише якщо протягом року від останнього вчинку дії насильства випадок не повторився.
Якщо кривдник уже перебуває на обліку, то йому виноситься захисний припис, відповідно до якого йому буде заборонено: чинити акти насильства в сім’ї, розшукувати жертву; отримувати інформацію про місцеперебування жертви; відвідувати або вести телефонні розмови з жертвою. Обмеження встановлюються на термін до 90 діб з моменту винесення захисного припису.
У разі вчинення щодо вас сексуального насильства зателефонуйте на 102 і повідомте про зґвалтування. Важливо, щоб ви дочекалися поліції, не милися та нічого не рухали у квартирі до моменту прибуття поліції, оскільки необхідно буде пройти медичну експертизу.
Насильство в сім’ї – це тема яка несе страх, сором, відчай. На превеликий жаль, проблема насильства, а особливо домашнього насильства є актуальною в нашому суспільстві. Але говорити та вирішити проблему не так просто. Жертви, що потерпають від насильства в сім’ї настільки емоційно скуті, та залякані, що «виносити сміття з хати» вони просто бояться… Випадки коли члени сім’ї потерпають від насильства дуже багато і перш за все що повинна зробити жертва – перестати звинувачувати себе, думати що це норма, а головне звернутися по допомогу.
Насильство в сім’ї – це перш за все, дія фізичного, психологічного, сексуального, економічного характеру одного члена сім’ї по відношенню до іншого.
Види насильства:
Шляхом таких дій завдається шкода психологічному здоров’ю, спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе.
– побої
– тілесні ушкодження
– штовхання
– ляпаси
– удари та кидання предметами в жертву
– погроза зброєю, поранення
– перешкода у вільному пересуванні (дому, вулиці)
– перешкода або відмова у допомозі при потребі в медичній допомозі (хворий, поранений, вагітна)
– псування майна
– образа дітей
– відмова у забезпеченні сім’ї необхідними товарами (харчі, речі першої необхідності)
– умисне перешкоджання відпочинку вночі, позбавлення сну
Ще одним видом насильства являється економічне насильство, яке характеризується позбавленням житла, одягу, майна, коштів, це жорстокий і принизливий фінансовий контроль одного члена сім’ї іншим.
Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» визначено ще один вид насильства, такий як сексуальне насильство, а саме посягання на сексуальну недоторканість членів сім’ї.
І так, до сексуального насильства відносять:
Відповідно до Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-111, поняття сім’я та члени сім’ї – це особи які перебувають у шлюбі; не перебувають у шлюбі, але живуть разом як сім’я; їхні діти; особи що перебувають під опікою; родичі прямої чи не прямої лінії споріднення що живуть разом.
Відповідно до цього, суб’єктами вчинення насильства в сім’ї можуть виступати:
Закон про насильство в сім’ї не поширюється на колишнє подружжя, навіть якщо розлученні чоловік та жінка живуть на одній території.
Проте насильство з боку розлучених батьків щодо дітей (рідних чи всиновлених) розглядається як насильство в сім’ї.
Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних). Цілодобово, анонімно та конфіденційно.
Контакти мобільних бригад соціально-психологічної допомоги:
На сайті rozirvykolo.org або на “гарячій лінії”
