Одним з найбільш важливих складових тютюну є нікотин. Компоненти тютюнового диму утворюються шляхом вилучення легких та напівлегких речовин з тютюнових листків та розщеплення їх складових частин під дією високої температури. Температура тліючого тютюну становить 3000 С, а під час затягування досягає 40-600 С . Відповідно до численних досліджень, палаюча цигарка є подібною до унікальної хімічної фабрики, що виробляє понад 4 тис. різноманітних з’єднань, у тому числі більше 40 концерогенних речовин та понад 12 речовин, які сприяють розвитку раку. Усю продукцію цієї «фабрики» слід розділити на складові: газову та ту, що утримує тверді частки.
До газових компонентів тютюнового диму належать: оксид та діоксин вуглецю, ціаністий водень, амоній, ізопрен, ацетальдегід, нітробензол, сірководень, ацетон, синильна кислота та інші.
Фази тютюнового диму із вмістом твердих часток несе у собі переважно нікотин, воду та смолу – тютюновий дьоготь, завдяки якому виникають ракові захворювання. При спалюванні 20 грамів тютюну утворюється більше 1 граму тютюнового дьогтю. З урахуванням того, що навіть найдосконаліші фільтри затримують не більше 20 % того, що знаходиться у тютюновому диму, є можливість переконатись, що 80 % отрути накопичується в організмі людини. У зв’язку з тим, що в тютюновому диму нараховується значна кількість найрізноманітніших компонентів, то і фармакологічний ефект паління тютюну пов’язаний не тільки з нікотином, а й з комплексним впливом усіх складових диму. Нікотин активно порушує спроможності функціонування органів та систем людини. Результатом такого впливу можуть бути: зміна ритму серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, спазм периферійних шкіряних судин та майже непоправимі зміни магістральних судин. Тютюновий дим своїми складовими активно впливає на ферментні системи людського організму. Так, після куріння тютюну у сироватці крові значно підвищується тонус відповідних ферментів, за рахунок яких виникають порушення серцевих скорочень, а часто й інфаркт міокарду. У периферійних судинах підвищується напруга їх м’язів і, як наслідок, звуження судин та пониження температури тіла. З курінням тютюну пов’язують погіршення роботи мозку, зокрема пам’яті, уваги, затримку росту та статевого розвитку дітей, морфологічні зміни у сперматозоїдах, зниження статевої потенції, безпліддя, порушення вагітності, затримки розвитку плоду, народження дітей із низькою масою тіла, викидні, зниження працездатності, погіршення зовнішнього вигляду, зміни кольору зубів і т.д. Куріння обумовлює спотворену дію багатьох ліків ї їх терапевтичного ефекту, через що виникає потреба у підвищенні їх дози. Куріння сприяє генетичним порушенням. Збільшується перинатальна смертність, вроджені каліцтва, що зумовлюються хромосомними порушеннями у тих жінок, що палять або палять їхні чоловіки.
Переважна більшість із тих, що палить цигарки визнає, що систематичне паління цигарок може призвести до розвитку різноманітних, у тому числі і тяжких захворювань та навіть до передчасної смерті. Більшість випадків поведінки людини , її вади та хвороби формуються з дитинства. Рішення про початок паління приймається під впливом однолітків, друзів, батьків, старших братів та сестер. Особливо слід загострити увагу на вплив шкільного оточення, а також на тому, що палять педагоги, спортивні тренера, обслуговуючий персонал.
Тютюновий дим – це невидимий «вбивця». Боріться з ним!
Ваше здоров’я у ваших руках!
Лікар-терапевт Плахотнюк О. М.