Боротьба з торгівлею людьми визнана одним з пріоритетних напрямків роботи Уряду України у сфері захисту права людини.
Торгівля людьми є не лише сучасною формою рабства, яке порушує права людини, а й тяжкою формою насильства, що спричиняє ризик для її здоров’я. Жодна країна світу не може убезпечити себе від торгівлі людьми, і Україна не є виключенням.
Торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має як економічні, соціальні, педагогічні, так і психологічні причини.
Незважаючи на здійснення певних зусиль з боку держави в напрямку протидії торгівлі людьми – криміналізацією злочину в національному законодавстві – прийняття та виконання Комплексної програми протидії торгівлі людьми, проблема торгівлі людьми залишається актуальною і це негативне явище має стійкі тенденції до поширення, особливо зараз, коли Україна опинилася у військовому конфлікті в результаті чого відбувається хвиля внутрішньої міграції громадян, які пересуваються з окупованої території та районів ведення антитерористичної операції в інші регіони України.
А тому існує ризик збільшення випадків торгівлі людьми.
Одними з найбільш вразливих груп населення, які можуть стати жертвами торгівлі людьми, є люди, які виїжджають за кордон для працевлаштування, а також діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти, які не мають умов для виховання та навчання в сім’ї, діти з особливими потребами, які перебувають у відповідних інтернатних закладах, належних до сфери управління органів виконавчої влади: освіти і науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення.
Відомі випадки, коли українських дітей примушували перевозити і продавати наркотики в Молдові та Росії. Купівля-продаж дітей здійснюється і для усиновлення в комерційних цілях (оформлене відповідними юридичним актом входження неповнолітньої особи до сім’ї на формальних правах сина (дочки) без наміру реального встановлення сімейних відносин виключно для подальшого використання особи з будь-якою корисливою метою); трансплантації органів, втягнення в збройні конфлікти тощо.
Одним із шляхів вивезення українських громадян за кордон є туристичні поїздки. На відміну від суб’єктів господарювання, які працевлаштовують, туристичні фірми офіційно оформлюють туристичні візи, які дають змогу легально виїхати у країну, але не працевлаштуватися в законний спосіб. Тому забезпечення українських громадян працею за кордоном за таких умов становить низку істотних ризиків. Відповідальність за долі таких осіб туристичні агенції не несуть.
У кожного з вас в житті своя стежка, свій шлях до мети. І щоб із вами не трапилася біда, яка ставить людину в залежність від обставин, ви повинні добре знати – рабство в третьому тисячолітті існує і сучасний прояв цього – це торгівля людьми.
«Торгівля людьми» означає вербування, перевезення, передачу, приховування, заволодіння людьми із застосуванням насильства або під загрозою насильства, шляхом викрадення, шахрайства, примусу або зловживання владою чи уразливістю становища або шляхом підкупу у вигляді платежів, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою.
У сучасному світі торгівля людьми є одним з найбільш брутальних та масових порушень прав і свобод людини. Глобалізація в світовому масштабі, зростаюча взаємопов’язаність держав, нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих регіонів світу спричинили небачене до цього часу поширення наприкінці XX ст. такого ганебного і антигуманного явища як торгівля людьми.