– Світлано Володимирівно, поясніть, будь ласка, які договори заключили на обслуговування будинків? Навіщо це було потрібно?
– Минулого літа в Україні стартував наймасштабніший етап житлово-комунальної реформи. Верховна Рада ухвалила Закон “Про житлово-комунальні послуги”, який покликаний перевести відносини в ринкову площину та надав нові можливості співвласникам будинків – не лише створювати ОСББ, а й власноруч обирати управителя, якому делегують право управління будинком. Насамперед це конкуренція на ринку послуг та реальна можливість навести лад у багатоповерхівках, призвичаїти людей власноруч керувати житлом, обирати виконавців послуг і відмовлятися від них у разі неякісного обслуговування.
1 травня 2019 року – це дата, до якої треба було створити ОСББ чи знайти управителя, про це ми повідомляли всіх власників квартир: інформували кожного особисто через квитанцію, давали оголошення в газету та на радіо. В результаті створилося лише одне ОСББ на Кавказькій, 13. Жителі ж інших будинків не зробили жодного з можливих варіантів – і не утворили ОСББ, і не обрали управителя.
Така безініціативність призвела до того, що визначати управителя довелося органам місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», в нашому випадку Шполянській міській раді. За рішенням якої, всім багатоквартирним будинкам призначено управителем КП «Комунальник» та підписано договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників.
– Що робити тим жителям, які не погоджуються і хочуть розірвати договір?
– В порядку передбаченому договором на управління та законодавчими актами є можливість внести коригування в ціну, в структуру, перелік та періодичність надання послуг або зовсім припинити договір з управління.
Таке рішення має бути прийняте на зборах співвласників багатоквартирного будинку, оскільки усі рішення щодо управління багатоквартирним будинком приймають на зборах співвласників. Для скликання зборів достатньо рішення ініціативної групи (не менш ніж 3 співвласники) або управителя. Співвласник багатоквартирного будинку – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
– Тобто, якщо жителі багатоповерхівки не захотіли збиратися щоб визначати управителя або створити ОСББ, визначити уповноважену особу на заключення договору, а тепер їх не влаштовує управитель КП «Комунальник» – їм потрібно все ж таки провести збори, визначитися з уповноваженою особою, яка договір розірве?
– Саме так. Покрокова процедура прийняття рішень на зборах співвласників прописана в ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Не може кожен власник квартири або нежитлового приміщення приймати рішення одноосібно, адже багатоквартирним будинком володіють всі власники спільно. За загальним правилом: рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир і нежитлових приміщень, площа котрих перевищує 75% загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Однак якщо вирішується питання визначення управителя чи обрання вповноваженої особи співвласників під час укладання, унесення змін і розірвання договору з управителем (п.п. 2–3 ч. 2 ст. 10 Закону № 417-VIII), то для прийняття таких рішень достатньо, щоб за них проголосували власники квартир і нежитлових приміщень, площа яких перевищує 50% загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
– Зрозуміло. А чи є у Шполі альтернативні управителі? І якщо так, то як тоді здійснюються централізоване водопостачання, водовідведення, вивіз побутових відходів?
– Наразі у Шполі таких компаній немає. Але навіть, якщо вони з`являться, то вони заключатимуть договір з КП «Комунальник» для надання зазначених послуг. Всі інші питання покладені на управителя здійснюватимуть відокремлено, а саме мають забезпечувати належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
– А як формує ціни КП «Комунальник»? Адже ринкові послуги не регулює Кабмін, тарифи не встановлює виконавчий комітет міської ради, а безпосередньо управитель? Чи не завищили?
– Відповідно до ст.5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управління – це житлова, а не комунальна послуга, тому дійсно механізмів державного регулювання стосовно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком законодавством не передбачено. Відтак, порядок формування ціни на цю послугу Кабінетом Міністрів України не затверджується, розрахунок ціни уповноваженим органам (органам місцевого самоврядування) управителем для встановлення (погодження) не подається.
Проте КП «Комунальник» розрахував ціни за мінімальними потребами підприємства, необхідними для здійснення управління. Ціни в місті Шпола одні з найнижчих в області.
– Серед людей ширяться чутки, що КП «Комунальник» щоб збільшити плату навмисно дописує не існуючі підвали в будинки. Це правда?
– Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівницва та житлово-комунального господарства України №190 від 27.07.2018 року «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території» затверджено обов’язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Обов’язковий перелік, затверджений пунктом 1 цього наказу, є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.
До складу обов’язкових робіт (послуг) входять послуги дератизації і дезінсекції.
На підставі п.14 Постанови КМУ №869 від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» витрати з дератизації визначаються виходячи з площі підвалу або першого поверху (в разі відсутості підвалу) житлового будинку (гуртожитку) та середньомісячного тарифу на проведення дератизаційних робіт (на 1 кв. метр площі дератизації). Середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт визначається за калькуляцією відповідної санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі п.15 Постанови КМУ №869 від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» витрати з дезінсекції визначаються виходячи з площі підвалу (першого поверху) житлового будинку (гуртожитку) та вартості проведення робіт з дезінсекції, визначеної згідно з калькуляцією відповідної санітарно-епідеміологічної служби (на 1 кв. метр площі).
– Тому для визначення вартості послуг з дератизації і дезінсекції використовується площа підвалу, а де він відсутній – площа першого поверху? На Некрасова №6 і 18 рахували площу тільки 1 поверху?
– В будинках за адресою м. Шпола вул. Некрасова 6 і 18 підвали дійсно відсутні, тож враховували площу першого поверху. Площі ми не переміряємо власноруч, а беремо з інвентаризаційних справ. Наприклад, по Некрасова,6 площа першого поверху взята з даних інвентаризаційної справи №239, згідно якої довжина будинку – 20,07 м, а ширина 12,54 м.
– А за роз`ясненнями до Вас жильці цих будинків зверталися? Редакція газети «Шполянські вісті» не просила прокоментувати ситуацію?
– Жильцям будинку все роз`яснили, хто хотів зрозуміти – той зрозумів. Деякі ж, на чолі з Віктором Слюсарем, подалися шукати «своєї правди» далі в прокуратурі та поліції, звинувачувати наше підприємство та міську раду через газету «Шполянські вісті» та соцмережі. Це їх особисте діло, але краще б таку активність проявляли щодо створення ОСББ або визначення управителя – зібрати співвласників будинку та провести збори виявилося важче, чим рознести скарги по всім інстанціям.
Щодо газети «Шполянські вісті», то працівники редакції до нас не зверталися. Для них мабуть важлива «сенсація», а не достовірність інформації.
– Світлано Володимирівно, а як Ви прокоментуєте фразу: «Нам обіцяли європейське місто. В такому місті має бути чути слово його жителів,а не шахраїв.»
– Приватизувати власне житло, як це зробили більшість шполян у 92-му році, – одна справа. І зовсім інша – взяти на себе відповідальність за дотримання порядку в ньому. Зважаючи на сучасний стан багатоповерхівок, в шполян, як і більшості українців, це виходить не зовсім добре. Якщо людині в приватному будинку необхідно зробити ремонт даху, вона робить його власним коштом. Де ця людина бере кошти мало кого хвилює, чи позичає, чи в кредит бере, чи збирає роками. Якщо проблема в багатоповерхівці, в якій всі квартири приватизовані, то дах на думку власників не їхній, а ЖЕКу, міської ради чи вже зараз управителя.
Порівнюючи з країнами Європи: у Європі схожих на ЖЕКи організацій немає. Функції з обслуговування або догляду за будинком виконують приватні особи чи фірми. Скажімо, в Естонії переважно існують квартирні товариства (аналог українських ОСББ), або житлові товариства (колишні житлові кооперативи), яким формально належать квартири. Ці товариства й організовують утримання і ремонт житлових будівель. У Польщі теж є український аналог ОСББ – житлові товариства. Житлове товариство самостійно господарює у своєму будинку та дбає про зменшення витрат на споживання комунальних послуг і утримання свого спільного майна. Перед тим, як апелювати Європою – необхідно вивчити досвід Європи.
За минулі роки в Україні вже було кілька спроб повністю ліквідувати ЖЕКи, а відповідальність за утримання будинків добровільно перекласти на власників багатоповерхівок. Зокрема через ОСББ. Але, ОСББ утворювати у Шполі люди не захотіли. Одна із причин – жильціне мають досвіду спільно із сусідами приймати рішення про управління будинком. Не вміють домовлятися між собою…чути один одного!
Очільниця Міністерства розвитку громад та територій Альона Бабак каже, що зміни в державі мають розпочинатися із кожного окремого будинку: «Коли ми навчимося дотримуватися порядку у своєму будинку та не ігноруватимемо брудні під’їзди, тоді зможемо побудувати і нову державу». І я з нею цілком погоджуюсь, тільки починаючи з себе можна вибудувати європейське місто, європейську державу.
