Сьогодні, 28 жовтня, вшановують пам’ять всіх українців, які під час Другої світової війни 1939-1945 р.р. віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з території сучасної Української держави, покладаючи квіти до пам’ятників, та здійснюючи інші традиційні меморіальні заходи.
У Шполянській ОТГ мітинг з нагоди Дня визволення України від нацистів пройшов у парку Слави міста Шпола. Біля Обеліску зібралися шполяни, діти війни, представники влади міської громади та району аби віддати шану ще живим та схилити голову за загиблими воїнами, які подарували наступним поколінням мирне небо над головою.
Під час мітингу до присутніх із своїми виступами звертались — перший заступник голови Шполянської РДА Юрій Козоріз, голова РО «Української спілки ветеранів Афганістану» Сергій Міцкевич, член РО «Ветеранів війни та праці» Віктор Денисюк, педагоги Мар’янівського НВК.
Ми повинні пам’ятати і розуміти якою ціною наші дідусі і бабусі відстоювали свою рідну землю у боротьбі із нацизмом у першій половині ХХ століття. Адже зараз стали самі свідками безпрецедентної агресії Росії, яка посягає на незалежність та територіальну цілісність держави. Ми бачимо як гинуть тисячі наших громадян і захисників від рук російських терористів на Донбасі. Але наш народ не скорений — бо має гідний приклад героїзму своїх пращурів.
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття (за методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті).
