Сьогодні в нашій громаді фінішує ще один навчальний рік. Він знову поцілив війною в дитячі й дорослі серця. Ми, дорослі, розуміємо, що ви, діти, з 24 лютого перестали бути безтурботними та замріяними школярами. У стінах закладів освіти разом із учителями ви не тільки опановували предмети, а й навчалися людяності, разом долали труднощі, згуртовано допомагали та підтримували один одного, уболівали за тих, кому важко.
Любі випускники! 11 років ви були разом. Сьогодні вам ще не стало легше, адже попереду важливі життєві іспити. Відчуваємо, як ви мріяли про кружляння у вихорі вальсу на мирному шкільному подвір’ї, про дзвінок на останній урок. Спізнавши так рано, що війна приносить горе, розлуку, ви стали волелюбнішими, рішучішими. Знайте, що ваші знання, молоді гарячі серця, сповнені любові до України, потрібні державі саме сьогодні, у час боротьби з російським агресором. Згадуйте всі уроки й витівки, дружіть, цінуйте один одного, не бійтеся йти далі, адже ця звивиста дорога веде до земного щастя. Пообіцяйте нам, що будете завжди людьми!
У цей тривожний час, попри війну, блекаути та тривоги завершуємо навчальний рік із міцними знаннями, якими ви, шановані нами педагоги, так професійно поділилися. Дякуємо вам за нелегку працю, за розуміння, за підтримку й турботу, які мотивували учнів бути лідерами в усьому, адже всі роки вони гідно та високо несли звання школярів у нашій громаді. Дякуємо вам за відданість справі та віру в дітей, які обіцяють вам, що не підведуть!
Дорогі захисники! Почесно бути нам усім поряд із вами, такими мужніми, незламними й сильними. Дякуємо вам за сонячні світанки, тихі ночі, за можливість жити, учити й здобувати знання. Обіцяємо стояти з вами до дня перемоги!
Наші турботливі батьки, бабусі й дідусі! Ви гідно пройшли зі своїми дітьми всі випробування, довели, що є надійними помічниками, об’єдналися в родинах. Дякуємо, що терпіли, бо цей шлях призначений нам долею звідтоді, як пролунав колись перший крик сина чи донечки. А вони обіцяють: шапки одягатимуть!
Сьогодні ми разом ставимо крапку на ще одній незабутній сторінці шкільної історії. І якщо в дорослому житті вам, діти, траплятимуться хвилини відчаю і розлуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо зустрінуться на шляху лихі люди, згадайте свої класи, усіх працівників, шкільних друзів, які були однією великою сім’єю. Ми не кажемо «прощавайте», а говоримо: «Зустрінемося в безмежному життєвому морі». Нехай же наші мрії про мирне небо над незалежною й нездоланною державою додають світлої надії й віри в перемогу.
СЛАВА УКРАЇНІ!
З повагою, в.о. міського голови Олег Кошовий
