Там, де колись був густий непрохідний ліс, нині розташоване село Кримки, яке сьогодні відзначає храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці і День народження села!
Хай його жителі завжди милуються його красою, безкраї ниви приносять щедрі врожаї. Хай працелюбні кримківці будуть здорові і щасливі, невдовзі зустрінуть перемогу України і мрії дітей про майбутнє здійснюються у рідному селі!
Із переказів про минуле села, дізнаємося:
Кажуть, що густим лісом їхав козак Михайло і зупинився на відпочинок. І так йому сподобалася місцевість, що вирішив він тут оселитися. Збудував хутір і назвав його Михайлівка.
У кінці XVI – на початку XVII ст. через село проходив чумацький шлях, по якому проїжджали чумаки в Крим по сіль і тут зупинялися на відпочинок. Це місце й донині зберігається під назвою «Зимівець». Крім чумаків, у Зимівці зупинялися гайдамаки, які часто бували в лісах, розташованих навколо Кримок.
За переказами, одним із власників села був поміщик Лізанде (Лісанде). Після нього селом володів Балевич. Його дружина славилася своєю жорстокістю. Біля панського будинку в той час була алея, обсаджена трояндами. Дівчина-кріпачка, яка доглядала за цими квітами, зірвала одну й прикріпила собі в коси. Пані Балкевичка, побачивши троянду в дівочих косах, наказала кріпакам, серед яких був у і наречений дівчини, відшмагати її різками – 25 різок на голе тіло. Дівчина, втікаючи, стрибнула в ставок і втопилась. А взимку на ставку, на тому самому місці, каталася на ковзанах панська дочка. Лід провалився, і панна теж втопилася.