Раніше Буртами називали великі насипи, таких в селі було два — звідси і назва Бурти — 1 жовтня відзначається історична згадка села, яке було засноване на початку 18 століття.
Щиро бажаємо жителям села Бурти у мальовничому куточку Шполянщини миру та злагоди, хай процвітає рідне село, у родинах живе повага і щирість, хай невтомна праця згуртованих буртівців принесе омріяну перемогу!
Поглянувши у минувшину, дізнаємося:
У 1862 році в одному із насипів місцевий селянин викопав 25 гарматних ядер, що свідчить про те, що в давніші часи насипи служили фортечними валами. У XIX столітті Бурти були містечком, яке належало родині Орлових. У 1829 році генерал-майор Олексій Орлов збудував тут кам’яну церкву з дзвіницею. Дзвіницю зруйнували у радянські часи, а типова класицистична хрестоподібна в плані будівля церкви збереглася. За сучасності у храмі проведено реставраційні роботи та відновлено богослужіння.
Коли жив Тарас Шевченко, Бурти було містечком Черкаського повіту Київської губернії. За спогадами Ф. Лебединцева, Тарас Шевченко ще у дитинстві їздив на базар у це містечко, як працював наймитом у священика села Кирилівки Г. Кошиця. Кілька разів Бурти згадано у повісті «Наймичка».
Під час Другої світової війни 213 мешканців села воювали на фронтах, з них загинули 166 чоловік, 151 нагороджені бойовими орденами і медалями.
На території села є дві братські могили де поховано 85 воїнів, учасників Другої світової війни, що загинули визволяючи село.
Жителями села є учасники ліквідації наслідків атомної катастрофи на ЧАЕС — Бобошко Віктор Миколайович, Черевко Микола Федорович, Царинник Микола Андрійович. Також, воїни-учасники бойових дій на території інших держав (Аліпов Анатолій Олексійович, Мамітько Володимир Михайлович, Вдовицький Володимир Іванович, Кузуб Василь Іванович).
У селі Бурти похований мужній захисник України, сержант Анатолій Вікторович Поліщук, 13.06.1974 року народження, який 19 травня 2022 загинув у бою поблизу Попасної на Луганщині.
У селі народилися: