Меморіальна дошка Валентину Кувіті

Меморіальна дошка… Це зовсім не те, що хотілося б казати про юного, обдарованого хлопця… Проте смерть своїми потворними руками вирвала Валентина Кувіту із виру життя… Молодий солдат, зовсім ще дитина, загинув, захищаючи Батьківщину, — і тепер йому навіки 22… Біля рідного ліцею Героя зібралися жителі села, учні, аби вшанувати його пам’ять, підтримати рідних і близьких у цю хвилину й увіковічнити спомин про відважного захисника свого народу на меморіальній дошці.
До присутніх звернувся в.о. міського голови Олег Кошовий, який висловив батькам співчуття, а також вдячність за сина, який поповнив незчисленні ряди Небесного війська і тепер з неба оберігає їх і підтримує своїх побратимів. Микола Федоров, офіцер першого відділу Звенигородського РТЦК та СП, підполковник, зазначив, що нині триває безжальна, кривава війна, яка забирає життя найкращих синів України, залишаючи по собі пустку в душах рідних та близьких.
Далі слово мали староста Сигнаївського старостату Оксана Авер’янова, а після неї директор Сигнаївського ліцею Євгеній Бесараб. Вони наголосили, що пам’ятна дошка, яку нині відкривають, стане нагадуванням кожному про війну, про вічне материнське горе, біль рідних, близьких і друзів Валентина. Він не прожив стільки, скільки йому могла накувати зозуля, не встиг створити сім’ю й народити дітей, здобути цивільну професію, отримати заслужене визнання свого співочого таланту, стати щасливим у рідній вільній Україні… Тепер щодня юний Герой безмовним поглядом зустрічатиме й проводжатиме учнів рідного ліцею, нагадуючи їм, що віддав своє життя, аби вони могли жити, навчатися і стали гідними доньками та синами своєї Батьківщини!
Чин освячення меморіальної дошки провів священник Православної церкви України отець Петро Блонський.
Кувіта Валентин Володимирович народився 12 серпня 2001 року. Загальну середню освіту здобув у Сигнаївському НВК. Упродовж навчання активно займався спортом, а також був учасником вокального ансамблю «Сини Гая» при філії с. Сигнаївка КЗ «Центр культури та дозвілля» Шполянської міської ради ОТГ. Після закінчення ліцею вступив до ЧНУ ім. Б. Хмельницького на факультет «Економіка і підприємництво», але через рік навчання вирішив присвятити себе військовій справі.
У 2019-2021 роках пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Потім працював у Києві. Після початку повномасштабного вторгнення за першим викликом з’явився до територіального центру комплектування і з 8 вересня 2022 року став на захист свого народу. Нелегке військове життя додало впевненості, мужності та витримки, загартувало молодого бійця. Валентин ніколи не нарікав, був упевнений, що ЗСУ обов’язково виженуть ворога з України. У свої 22 роки він був оператором взводу протитанкових керованих ракетних комплексів механізованого батальйону. Мав позивний «Кевін».
12 вересня 2023 року життя Валентина обірвалося під час виконання бойового завдання біля с. Роботине, Пологівського району, Запорізької області. Похований Герой у рідному селі Сигнаївка. Сором’язливий, завжди усміхнений, хоробрий, чуйний, талановитий, справедливий — таким назавжди залишиться він у пам’яті знайомих і друзів. Нічим не притупити біль батьків від втрати сина. Тут безсилий час, безсилі будь-які слова…
Нехай живе в пам’яті нашого народу, нашої громади світлий спомин про юного Воїна Валентина Кувіту…
Навіки Герою слава!!!
Поділитись:
Перейти до вмісту