На території Мокрокалигірської громади працює психоневрологічний інтернат, заснований у 1997 році. Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами є основним видом його діяльності. Як розповів директор Іван Мартиненко, у закладі постійної уваги працівників потребують більше 140 людей, із них 13 — жителі Шполянської громади, майже 30 — це переселенці з Донеччини та Луганщини, Харківщини й Запоріжжя, яких рятували від війни. Нині підопічні мешканці не лише радіють благодійній допомозі, а й самі долучаються до акцій підтримки ЗСУ, зокрема плетуть килимки для воїнів. У колективі вирішили, що їхні вміння повинні приносити користь. Тканину для килимків беруть із вживаного одягу, перуть і ріжуть на смужки, потім їх змотують у клубки, бо так легше працювати. Готові вироби віддають місцевим волонтерам, які везуть їх захисникам.
Перебуваючи днями у Шполянській громаді, директор інтернату отримав 100 кг рисової суміші швидкого приготування, інші продукти харчування, а також вживаний текстиль (переважно футболки, легкі кофтинки, літні сукні), що накопичився впродовж війни в Центрі гуманітарної допомоги, що діє на базі КЗ «Центр культури та дозвілля», та в комунальному підприємстві «Центр надання соціальних послуг». Незабаром старі речі отримають друге життя, яке зігріватиме воїнів у бліндажах у холодну пору року. Яскраві й теплі килимки нагадуватимуть про рідні домівки, де їх, найдорожчих, чекають із війни.
