Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам’ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України, аби стати на захист нашої держави.
З перших днів повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації, усвідомлюючи всю глибину відповідальності за долю всієї країни та своїх родин зокрема, тисячі українців без жодних вагань і сумнівів добровільно взяли до рук зброю та за покликом серця стали на захист рідної землі. Велика кількість наших співвітчизників для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв до рук зброю, є люди різних професій.
До українських добровольців, що зголосилися захищати свою Батьківщину, доєдналися іноземці. Їх Україна закликала спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.
Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України важко переоцінити, адже у 2014 році саме вони дали змогу провести мобілізацію, по суті врятувавши нашу державу. Об’єднані прагненням до свободи та ненавистю до окупантів, українські добровольці виконували найскладніші бойові завдання, захищаючи наші міста й села від російської орди. Вони завжди вирізнялися сміливістю, стійкістю та рішучістю.
Нині добровольцем став увесь український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив лави ЗСУ, територіальної оборони, а також ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий приєднатися до них у будь-яку мить. Адже готовність добровільно стати на захист України є запорукою нашої перемоги.
У цей день біля пам’ятника учасникам бойових дій російсько-української війни зібралися жителі нашої громади, військові — ветерани АТО та учасники війни, представники органів місцевого самоврядування, аби вшанувати пам’ять загиблих воїнів і вклонитися тим, хто нині продовжує самовіддано боротися з лютим ворогом.
До присутніх звернувся в.о. міського голови Олег Кошовий, який зазначив, що українці — це нація добровольців. Першим таким добровольчим формуванням була Запорізька Січ, а нині це ті хлопці та дівчата, які, полишивши своє звичайне життя, дружин, дітей і батьків, стали на оборону країни без примусу, без вагань, без сумніву і страху. Це також ті, хто дає прихисток людям, які втратили свої домівки через війну, це армія волонтерів, це невтомні «павучки», які плетуть сітки для хлопців і готують смаколики для них, це дітки, які з надією на перемогу створюють малюнки для захисників. Багато наших Героїв, на жаль, не повернулися з війни і тепер дивляться на нас із мовчазних портретів… Цінуймо і будьмо гідні! Це найвища ціна, яку кожен із них уже сплатив за наш із вами спокій!
Наступним слово взяв один із перших добровольців Шполянщини, учасник АТО, російсько-української війни, а нині воїн роти охорони, сержант Володимир Косачов. Він підкреслив, що від нашої громади на війну відправилося багато добровольців, які залишили комфортне життя і стали до лав ЗСУ. У цей момент хлопцями керували не повістки, не мобілізаційні плани, а особисте прагнення захистити Батьківщину і усвідомлення простої істини: «Хто ж тоді, якщо не ми?»
Життя багатьох побратимів обірвалося на полі бою. Ми зобов’язані пам’ятати про них і помститися за кожного загиблого. Захисник-земляк наголосив, що мета росіян — знищити нас, нашу державу, але цього не буде, бо на варті свободи і незалежності України цілодобово стоять наші мужні воїни. Крім того, військовий закликав присутніх допомагати армії, підтримувати її всебічно, бо якщо тил забуде про фронт, то фронт буде там, де тил! Ми не повинні цього допустити!
Після виступу військового поклали квіти до монумента і вклонилися пам’яті Героїв, які віддали своє життя за Україну.
Дякуємо кожному українському добровольцю за хоробрість і самопожертву. Віримо, що спільними зусиллями ми зможемо вигнати з рідної землі російську нечисть!
Слава українським добровольцям!
Слава Україні!