Дотик натхнення: відчуйте емоції через мистецтво

14 травня 2024 р. у читальній залі відбулося відкриття виставки картин чарівної жінки, талановитої художниці-аматорки Юлії Баранової «Подаруй мені всю палітру — тільки чорного не бери…».
Юлія Володимирівна народилася в мальовничому селі Іркліїв, на березі Кременчуцького водосховища.
Згодом сім’я переїхала до Катеринополя, де дівчина закінчила школу.
Далі вступила до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту.
Роки, проведені в одному з найгарніших міст України, збагатили Юлію знаннями, подарували хороших друзів, допомогли знайти долю.
У 1993 році молода сім’я переїхала у Шполу. Юлія шукала себе в різних напрямках: юрист на підприємстві, спеціаліст у відділі юстиції, але згодом зрозуміла, що її справжнє покликання — робота з дітьми.
Більше 20 років віддано роботі в дитячому садочку «Зірочка». Здавалося, життя налагоджене: дружна сім’я, дорослий син, стабільна робота. Але 24 лютого 2024 р. життя всіх українців змінилося назавжди.
Хотілося виплеснути біль, страх, горе, невідомість. Тоді Ю. Баранова вирішила повернутися до давно забутого свого захоплення — малювання. Перебрала свої старі картини, написані на тканині, батік. Здалося, що це занадто тендітна творчість, тканина тонка, прозора, кожна ниточка натягнута, як нерв, — ось-ось лопне. Побачивши в інтернеті певні ідеї та техніки, додавши своє, талановита художниця почала створювати на полотні нові картини за допомогою текстурної пасти та мастихіну. Фігури й квіти застигають у твердий камінь, даючи відчуття об’ємності зображення, що надає картині особливої чарівності.
Перші картини на полотні намалювала пані Юлія після початку війни чорним, сірим кольорами, відображаючи в них страх, переживання, розпач, біль, які відчував у ті дні кожен із нас. А потім вірш Неоніли Яніцької «ЗАКЛИНАЮ» сколихнув душу — і перетворив картини на світлі, яскраві, обнадійливі.
Сонце-літо котилось світом,
Цілували слід кольори…
Подаруй мені всю палітру —
Тільки чорного не бери…
Ні весни не було, ні літа:
Йде війна — що не говори…
А зимою — всі білі квіти —
Тільки чорної не бери…
Там і сонця криваве світло,
І земля летить догори…
Принеси мені спомин звідти —
Тільки чорного не бери…
А без тебе — життя, як пустка:
Змовкло, вицвіло до пори…
Привези мені гарну хустку —
Тільки чорної не бери…
Заклинаю на білу кістку
Громовицями із гори:
Як будуть роздавати звістки —
Тільки чорної не бери…
Саме тому виставку своїх картин Ю. Баранова назвала «Подаруй мені всю палітру — тільки чорного не бери…».
Роздивляючись прекрасні роботи, помічаєш, наскільки вдало передані форми, уміло поєднані кольори. На полотна нанесені яскраві фарби, в яких грає життя, радість, спокій душі, усе це разом передає красу та велич нашої природи і всього навколишнього.
Коли знаєш історію картини, вона часто розкривається зовсім інакше, розповідає історію, яку почує лише той, хто слухає серцем. У деяких картинах бачимо східні мотиви — сині маки на фоні розпису мехенді (який, до речі, нагадує символи на наших писанках), є ще картина — мандала на щастя, теж створена під впливом східних мотивів. Вона означає сонце, радість, відновлення життя. Метелик на фоні дрібних комірок, у кожній з яких закарбовані мирні світанки й заходи сонця, мирне життя, сади, люди з пляжними парасольками тощо. У цій картині навіть використаний шматочок серветки із невеличкого ресторанчика м. Ірпінь, який було зруйновано на початку війни (нині відновлено), як символ того, що все буде відбудовано. Увесь фон записаний корейськими ієрогліфами, які означають «все буде добре». Є картини із колоссям, як символом життя, із соняхами, маками, сонцем. Прекрасна картина, присвячена літу, — яскраві квіти, високе блакитне небо і золотисті відблиски. Також у доробку художниці є дуже цікаві інтер’єрні картини, які можуть стати справжньою окрасою будь-якої оселі.
Нещодавно, під час святкування Дня матері, картини пані Юлії вже експонувалися в холі КЗ «Центр культури та дозвілля», і всі, хто був присутній на заході, мали можливість познайомитися і з її творчістю, і з нею особисто.
Неперевершеними витворами мистецтва можна помилуватися в читальній залі міської бібліотеки з 14 до 31 травня 2024 р., що знаходиться за адресою:
м. Шпола, вул. Лозуватська, 59.
Графік роботи: пн.-чт. з 8:00 до 17:00; пт. з 8:00 до 16:00; сб.-нд. — вихідні.
Дякуємо Шполянській міській бібліотеці за теплий прийом, затишну атмосферу під час відкриття виставки, ведучим Таїсії Барвінок і Ларисі Сушко за душевний інформаційний супровід, Юрію Чорноусу, солісту аматорського гурту «Срібні струни» за пісенні дарунки для присутніх і прекрасний настрій, Олександру Букарю за якісний звук.
Наприкінці заходу до Ю. Баранової звернулася Олена Міцкевич, в.о. директора КЗ «Центр культури та дозвілля», подякувавши за подаровані емоції, насолоду прекрасним, а також вручила художниці подяку і квіти.
Крім того, слова вдячності і захоплення творчістю Юлії Баранової, не лише як художниці, а й як письменниці висловила Наталія Прищепа, заступниця голови літературного об’єднання імені Олекси Влизька, підкресливши, що сьогоднішня наша героїня є яскравим підтвердженням твердження про те, що талановита людина — талановита в усьому.
Щодня не втомлюємося дякувати нашим ЗСУ за кожен світанок і прожитий день, за тихі ночі і за можливість жити, творити, відвідувати культурно-просвітницькі заходи.
Поділитись:
Перейти до вмісту