19 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Щорічно в третю неділю травня, у День пам’яті жертв політичних репресій, Україна з глибоким смутком і болем у серці згадує тих, чиї долі безжально понівечили жорстокі методи розправи комуністичного режиму. Несправедливі залякування, сфабриковані звинувачення, масові розстріли, жахливі умови в’язниць і виправно-трудових таборів – усе це стало жахливою реальністю для мільйонів українців.

Великий терор 1937-1938 років завдав нищівного удару по українській нації, знищивши еліту суспільства – політичних діячів, митців, науковців. Ці трагічні події назавжди деформували життя людей, розірвали зв’язки між поколіннями, залишивши глибокі рани в національній пам’яті.

У Шполянській міській громаді біля меморіалу «Жертвам політичних репресій ХХ століття» схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти в.о. міського голови Олег Кошовий, заступник міського голови Ірина Каландирець, керуюча справами виконавчого комітету міської ради Тетяна Герус.

З кожним роком стає все менше свідків тих жахливих подій. І наш обов’язок – пам’ятати про них, берегти правду про минуле та з гідністю шанувати пам’ять безвинних жертв.

Нестерпно боляче усвідомлювати, що й сьогодні, у 21 столітті, людство знову стикається з подібними злочинами. Сучасні варвари – російські окупанти, прямі спадкоємці радянських катів, – чинять звірства на українській землі. Тисячі людей незаконно утримуються в підвалах, проходять через фільтраційні табори, депортуються до Росії. Політики, журналісти, волонтери, громадські діячі, прості громадяни – всі вони стають жертвами терору й залякування. Жителі України, подібно до своїх предків 80 років тому, знову відчувають на собі жах тортур і знущань. А кримські татари в анексованому Криму зазнають жорстоких переслідувань.

Але, як і колись, український народ не зламати. На відміну від окупантів, ми бережемо пам’ять про кожну невинно загиблу людину. І ми неодмінно помстимося за їхні страждання. Час і мужність Збройних сил України неминуче розставлять все на свої місця. Незламний дух, вічне прагнення до свободи й щира любов до України – ось що робить нас непереможними.

Нехай в цей день щира молитва, схилені голови, запалені свічки й тихі спогади стануть виявом нашої непохитної пам’яті. Нехай вони згуртують нас у прагненні до єднання, справедливості та кращого майбутнього.