Світлий спогад…
Сьогодні минає три роки з дня, коли після важкої хвороби обірвалося життя відомого письменника, громадсько-політичного діяча, лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка, виконавчого директора Ліги українських меценатів, директора видавництва «Ярославів Вал», невтомного борця за незалежність України Михайла Федотовича Слабошпицького.
Згадаймо сьогодні людину надзвичайної працьовитості та енергії, душа й серце якої цілковито належали українському народові.
Михайло Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка, що нині входить до складу Шполянської міської територіальної громади Звенигородського району. 1971 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету. Працював кореспондентом, редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». Від 2006 до 2014 року був секретарем Національної спілки письменників України. Упродовж багатьох років Михайло Слабошпицький вів радіопрограми на Українському радіо, був організатором численних літературних заходів.
Він є автором книг «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Веньямін літературної сім”ї (Олекса Влизько)», «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика), «Пейзаж для Помаранчевої революції», «25 поетів української діаспори», книжок-мемуарів «Протирання дзеркала», «Тіні в дзеркалі» та «З пам’яті дзеркала. Його роман «Марія Башкирцева» виходив у перекладі французькою мовою.
Михайло Слабошпицький є автором понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, прози, публіцистики й літературної критики.
Михайло Слабошпицький був і залишається високим моральним авторитетом, навчителем і просвітителем, котрий залишив по собі не лише багатющий літературний спадок, до незглибимих джерел якого торкатимуться наступні покоління, а й учнів і вдячних послідовників.
Він був людиною поза поколіннями, бо наполегливо й самовіддано працював не лише для дорослих, а й для молоді — був співголовою Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, конкурсу, який утверджує державний статус української мови і підносить її престиж серед молоді.
Сповнене тривог за майбутнє України, правдолюбне життя Михайла Слабошпицького стало взірцем і незрушним підмурком для наступних поколінь. Нехай світла згадка про цю видатну постать залишиться в пам’яті вдячних читачів і в серцях усіх, хто знав і шанував Михайла Федотовича.