Вічна шана Герою
6 вересня минають роковини загибелі захисника України, нашого земляка Віталія Леонідовича Погасія із села Лебедин. Солдат, водій стрілецької роти народився 25 листопада 1983 року. Чоловік зник безвісти 6 вересня 2022 року під час бойових дій неподалік від населеного пункту Соледар у Донецькій області. Тривалий час проводилися пошукові та евакуаційні заходи і лише 29 лютого 2024 року тіло загиблого Героя знайшло спочинок на рідній землі в селі Лебедин.Сьогодні, коли минають роковини смерті відважного Героя, його могилу разом із рідними відвідали заступник директора Лебединського ліцею №1 Світлана Вакуленко, директор Лебединського ліцею №2 Лідія Осаула, учні ліцею №2, отець Іван Келеман, місцеві жителі, побратими. Вони вшанували пам’ять загиблого воїна хвилиною пошани й честі та висловили співчуття його родині та близьким.
Народився і виріс Віталій Погасій у с. Лебедин. З 1990 по 2001 рік навчався в Лебединській ЗОШ №2, закінчив 11 класів. Вступив на історичний факультет Черкаського педагогічного університету, але не вдалося закінчити навчання. До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Віталій працював на будівництві в Києві, 25 лютого 2022 року вступив до лав 112 бригади територіальної оборони Києва. У лютому-березні 2022 року брав участь у боях за Київ, Гостомель. З липня 2022 року воював у складі 241 окремої бригади ТРО ЗСУ як водій і стрілець ІІІ стрілецького взводу, ІІІ стрілецької роти. 6 вересня 2022 року під час наступу військ ЗСУ під Соледаром Донецької області потрапив під артилерійський обстріл ворога. Сім`я дізналась, що Віталій пропав безвісти…
«Сподівалися, що син, чоловік і батько знайдеться… молилися, плакали, виглядали… — зі сльозами на очах пригадують мама Віра, дружина Альона, доньки Оксанка, Настя, Марійка. — Але шлях додому у Віталія був довжиною у майже півтора року».
Директор ліцею №2 Лідія Осаула пригадує, що Віталій був активним у школі, брав участь у діяльності Лебединського козацького куреня ім. П. Дорошенка, у проведенні загальносільських заходів до Дня українського козацтва, шкільних етапів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
Він віддав своє життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного Захисника України!
