Пекельно боляче за кожного, хто віддає своє життя за наш спокій. Сьогодні, 21 жовтня 2024 року, виповнюється 2 роки з дня загибелі нашого земляка, жителя с. Товмач Василя Віталійовича Кирченка. У цей день його могилу відвідали рідні, односельці, староста Товмацького старостинського округу Ліна Бобир. Вони вшанували пам’ять загиблого воїна хвилиною пошани й честі, поклали до могили квіти.
Василь Кирченко народився 12 січня 1983 року у мальовничому селі Водяне. Дитинство і юність провів в Антонівці, де здобув освіту. З 2005 року оселився у Товмачі й розпочав новий етап життя: створив сім’ю, будував дім, мріяв про майбутнє. Та війна внесла свої корективи. З 2014 року Василь був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення відразу став на захист України. Був гранатометником.
Справжній патріот, відданий син України Василь Кирченко загинув 21 жовтня 2022 року внаслідок ворожих обстрілів поблизу с. Опитне Покровського району Донецької області. Його життя обірвалося так рано. Він залишив дружину Галину і сина Ярослава, які досі не можуть оговтатися від цієї важкої втрати. Його ім’я назавжди вписане в історію України як приклад мужності та самопожертви.
Кирченка Василя Віталійовича посмертно нагороджено медаллю Президента України «За військову службу Україні».
Зі спогадів сина Ярослава: «Тато був завзятий рибалка, знав, за якої погоди клюватиме, а за якої ні, яка наживка краща для якої риби. Мене ще змалечку навчав рибалити. Ми жодного разу не поверталися додому без улову!»
Дружина Галина каже: «Василь мав хист до приготування страв. Ми з сином завжди чекали на новий татовий смачний витвір. Був майстром на всі руки. Самотужки ремонт в хаті зробив».
Односельчани згадують Василя Кирченка як порядну, доброзичливу людину. Він завжди приходив на допомогу й нікому не відмовляв.
Вічна слава тобі, Герою, і доземний уклін за подвиг в ім’я майбутнього нашої Батьківщини!
Спочивай із янголами в місці вічного спокою!
