Минув рік смутку й сліз, що не висихають на очах рідних та близьких, бо час не лікує, біль не проходить, а горе не зникає — воно на все життя…
Старший солдат Антон Буткевич, позивний Марлі, загинув 28 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Терни на Донеччині. Воїну було 24 роки.
Антон народився в Шполі 08.02.1999 року. Навчався в Шполянській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2. Потім отримав диплом електромеханіка в Смілянському технологічному фаховому коледжі Національного університету харчових технологій. У мирному житті працював у компанії «LNZ Group». Мав багато друзів, захоплень, зокрема, відеоігри й активний відпочинок.
У 2019 році Антон почав служити у Нацгвардії України. Із 2019-го по весну 2021 року брав участь в АТО. З початком повномасштабного вторгнення став на захист країни. Був кулеметником 44-го окремого стрілецького батальйону.
«Для мами її дитина та ще й первісток — це диво. Любиш, голубиш, пестиш, виховуєш! Заради дитини готова на все. Антоша у нас був ніжним, люблячим хлопчиком. Мене називав не інакше як «мамуся». Будучи на передовій і отримуючи гроші, він перекидав бабусі. Вона закуповувала м’ясо й готувала Антону та його побратимам буженину, ковбаси, котлети. Морозила це все і пересилали Новою поштою, додаючи туди смаколики й енергетики. Коли син приїздив в останню свою відпустку, то купив бабусі електром’ясорубку, блендер і капці… на які вона тільки дивиться, а не носить. Мій син ніколи не скаржився, не говорив, що йому важко а, навпаки, підтримував усіх. Я дуже пишаюся ним. Він віддав своє ще зовсім юне життя за нас з вами, за Україну, за рідну землю, за перемогу, залишивши позаду багато планів і нездійснених мрій», — ділиться спогадами мама Віталіна.
Бабуся, Наталія Прокопівна, пригадує, що Антон мав багато друзів, був стержнем гурту. Коли приїздив на вихідні (навчався в технікумі), то двері будинку не зачинялися. Завжди було весело з ним, умів підбадьорити, заспокоїти. Намагався все встигнути, спішив жити.
«Ми мріяли та будували плани на майбутнє. Антон дуже хотів, щоб ми з ним разом станцювали вальс на випускному, адже я того року закінчувала школу. Разом ми обрали мені сукню. Наша історія, на жаль, закінчилась, дуже швидко, адже війна забрала життя мого коханого. Пам’ять про нього назавжди закарбувалася в моєму серці. Це важка втрата та нестерпний біль», — розповіла дівчина загиблого Анна.
«Марлі був дуже надійним другом, мені дуже не вистачає його і його приколів. Сумно, що тепер у мене немає людини на фронті, з якою я відчуваю себе комфортно. Це нечесно, що доля забирає таких, як він», — розповів один із побратимів із позивним Гривня.
У День пам’яті в.о. міського голови Олег Кошовий, його заступник Ірина Каландирець відвідали місце поховання захисника України Антона Буткевича, щоб віддати шану загиблому воїну та підтримати його родину.
Нехай добрий, світлий спомин про Антона буде сильнішим за смерть і назавжди залишиться в памʼяті рідних, бойових побратимів та усіх, хто знав його, любив і шанував.
Жаль невимовний! Співчуття рідним і близьким, уклін доземний батькам.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ!
