В громаді погіршується епідситуація щодо сказу
#охорона_здоровʼя
Збільшення кількості безпритульних собак та котів, відсутність притулків для них і належної боротьби зі сказом у диких тварин, різке зменшення обсягів робіт по знищенню гризунів суб’єктами господарювання на Шполянщині призвело до серйозного ускладнення епідемічної ситуації щодо сказу у тварин та різкого збільшення кількості випадків, коли такі тварини нападають на людей.
У 2024 році зареєстровано 5 осередків лабораторно підтвердженого сказу серед тварин, які напали на людей. Вірус виділено у мазках з головного мозку трьох домашніх котів (Топильна, Сигнаївка, Шпола), кози (Журавка), собаки (Лип’янка). На території Шполянщини в 2024 році зареєстровано 3 дикі лисиці, хворі на сказ. У 2023 році подібні випадки не фіксувалися.
93 особи, що зазнали нападу тварин, звернулися за медичною допомогою. За весь 2023 рік зареєстровано 64 звернення. Більшість випадків виникло через порушення правил поведінки з тваринами. Їх різке збільшення зареєстровані в другому півріччі 2024 р. 32-м потерпілим нанесено тяжкі травми.
Епідемічний прогноз в регіоні залишається неблагополучним. Часто можна побачити в населених пунктах бродячих собак та бездомних котів, з якими бавляться діти, не розуміючи небезпеку, яку вони несуть. Жорстокість деяких мешканців громади, які бездумно викидають на вулицю тваринок, може призвести до трагічних наслідків, адже не всі діти та й дорослі звертаються за медичною допомогою в разі нанесення такими тваринами невидимих та незначних пошкоджень шкіри. А інкубаційний період (від моменту нанесення пошкодження до появи характерних ознак хвороби — надмірна активність, гідрофобія (боязнь води), інколи — боязнь свіжого повітря та протягів) становить від 7 діб до 3 місяців, але може тривати від 1 до 3 років.
Вкотре нагадую, що сказ — це гостра вірусна смертельна, особливо небезпечна інфекція не тільки теплокровних тварин, а й людей. Джерелом збудника сказу є не лише хворі та інфіковані дикі (лисиці, вовки, дикі кабани, лосі, олені), а й домашні тварини (коти, собаки, кози, корови, вівці, свині) дрібні гризуни (пацюки, миші, хом’яки, ондатри тощо), кажани, їжаки, білки.
Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої тварини не тільки через укус, а й подряпину та мікроскопічні пошкодження шкіри, потрапляння слини на слизові оболонки тіла, у тому числі очі. Вірус стрімко вражає центральну нервову систему та призводить до смерті.
Розвитку інфекції у потерпілого можна запобігти, якщо своєчасно провести вакцинацію.
Якщо людину вкусила, подряпала чи послинила тварина (дика, безпритульна чи домашня), слід негайно повідомити дільничного ветеринарного лікаря, впродовж не менше 10 хвилин промити місце мильною водою, краї рани обробити антисептиком (горілкою, 5% розчином йоду тощо), накласти на рану стерильну пов’язку (можна використати прошпарену гарячою праскою марлю чи шматок тканини) та негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо травму нанесла відома тварина — ваша чи сусідська — її слід утримувати під наглядом протягом 10 днів, ні в якому разі не вбивати! Саме цей період вирішить питання застосування єдиного способу запобігання виникненню захворювання на смертельну недугу — проведення профілактичного антирабічного лікування, рішення про необхідність якого приймає лише лікар-травматолог. Воно буде непотрібне, якщо тварина не захворіє та не загине. До речі, завдяки такому принципу курс антирабічних щеплень за схемою лікувально-профілактичної імунізації проти сказу травматологами КНП «Лікарня імені братів О.С. і М.С. Коломійченків» Шполянскої міської ради ОТГ в 2024 році було призначено та проведено лише у 26 із 93 потерпілих від нападів тварин.
Пам’ятайте, що навіть потрапляння слини тварини, яка напала, на незначні пошкодження шкіри, слизові оболонки може бути показанням для початку профілактичного лікування. Якщо ж тварину вбивають або вона гине до закінчення 10-денного періоду нагляду за нею, при появі ознак хвороби у тварини, а також при укусах або ослиненні бродячими бездомними тваринами чи гризунами (за якими неможливий нагляд) потерпілий підлягає обов’язковому профілактичному лікуванню.
Дуже великим ризиком є відмова потерпілих від щеплень. Це пряма загроза життю! Мова про 40 уколів у живіт при лікуванні, які лякають потерпілих, не йде. Відповідно до графіку-інструкції це всього 5 щеплень — 0 день (день звернення за направленням травматолога), 3-й, 14-й та 28-й дні. Процедура проводиться в умовах стаціонарів лікарень, в яких зберігається антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін. У нашому регіоні це КНП «Лікарня імені братів О.С. і М.С. Коломійченків».
Профілактичні щеплення від сказу раз на рік рекомендовані людям з такими професіями: зоотехніки, ветеринари, працівники тваринницьких ферм, мисливці тощо.
Щоб захистити себе від небезпеки, уникайте контактів із потенційно небезпечними тваринами, не торкайтеся диких чи безпритульних тварин, особливо тих, які не бояться до вас підходити, дотримуйтеся правила утримання домашніх тварин, не провокуйте їх на укуси, регулярно вакцинуйте своїх улюбленців. Пам’ятайте, що певне епідеміологічне значення в розповсюдженні вірусу сказу мають копитні травоїдні тварини, гризуни та птахи.
Відповідально ставтеся до власного здоров’я та здоров’я членів своєї родини. Скористайтесь цими порадами — вони збережуть вам життя.
Завідувач Шполянського відділення Звенигородського районного відділу ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ» Марія МИХАЙЛЕНКО
