Сьогодні річниця загибелі Захисника України — Івана Лисенка
31 січня 2025 р. минає рік відтоді, як для рідних нашого хороброго захисника Івана Лисенка спинився час, усе навколо втратило сенс, бо війна вбила найкращу у світі для них людину: сина, брата, чоловіка, вірного товариша і побратима, залишивши в серцях пустку і вічний пекучий біль.
У цей день його могилу разом із рідними відвідали друзі, місцеві жителі, представники старостату. Вони вшанували пам’ять загиблого воїна хвилиною пошани й честі, поклали квіти.
Лисенко Іван Миколайович народився 23 червня 1993 року в с. Капустине. Навчався у місцевій школі, а потім — у м. Сміла на механізатора. На військову службу призваний 24 лютого 2022 року. Був водієм взводу забезпечення 2-го стрілецького батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського.
Загинув 31 січня 2024 р. поблизу с. Новодонецьке Волноваського району Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, отримавши мінометно-осколкові поранення. У нашого відважного воїна народилася донечка, яку він так і не встиг побачити, пригорнути до серця, але вона виросте й знатиме, що її тато — Герой, який віддав життя за її світле майбутнє в рідній країні.
Друзі розповідають, що Іван був чесним, добрим, ніколи нікому не відмовляв у допомозі, був душею компанії. Любив риболовлю, знав рибні місця і добре орієнтувався в цій темі. Ще одним його хобі був транспорт: любив автомобілі й трактори (ремонтувати і їздити на них). І те, й інше дуже подобалося чоловіку. Щиро радів, якщо все вдавалося.
Звістка про загибель Івана стала страшним потрясінням для його рідних, друзів та побратимів, для всіх жителів с. Капустине. Минув рік. Товариші часто згадують І. Лисенка і приходять до його могили.
Один із учителів пригадує допитливі очі Івана в середній школі, кмітливість та завзяття в старшій. З початком повномасштабного вторгнення рф зустрівся з Іваном біля військкомату. Вони майже одночасно вступили до лав ЗСУ, щоб захищати Батьківщину від ворога. Педагог відгукується про Івана лише позитивно. Каже, що був людиною щирого, великого серця й доброї душі, надійним товаришем.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Доземний уклін за жертву в ім’я прийдешніх поколінь!
#памʼять
