А любити — це значить жити
У затишному просторі КП «Центр надання соціальних послуг» Шполянської міської ради (далі — Центр) відбувся захід, приурочений Дню святого Валентина «А любити — це значить жити», організований Любов’ю Коцюрбою та Василем Третяком. Кілька годин любові, спогадів і теплих емоцій нагадали всім, що почуття не мають віку, а щире серце завжди відкрите для радості та теплих слів.
Присутні слухали ліричні пісні про кохання, зраду та із задоволенням підспівували артистам — відвідувачам мистецького факультету Університету третього віку . У виконанні Валентини Нестеренко пролунала гумореска, а Людмила Нагиба продекламувала глибоко філософський вірш про стареньку матір і дорослих дітей, який змусив замислитись кожного над тим, що справді важливо в цьому житті.
Василь Третяк і Тетяна Льовушкіна представили увазі присутніх жартівливу сценку «На прийомі в
лікаря». Каріна й Олександр Вінгоренки зіграли сценку «Мрія про море». Композиція «А мій милий вареничків хоче» у виконанні Тетяни Косенко, Василя Третяка й Каріни Вінгоренко потішила глядачів. Наталія Осадча та Лідія Ганзюк також додали позитиву сценкою «Дуже хочу заміж». «Так ніхто не кохав» В. Сосюри у виконанні Галини Мотрич прозвучало чуттєво й ніжно. Дякуємо Галині Денисенко й Любові Онищенко за активну участь у створенні цієї неймовірної атмосфери.
Наталія Прищепа, голова Літературного об’єднання імені Олекси Влизька, зачитала уривок зі свого нового, ще не опублікованого роману. Зоя Ложкова, заступниця голови літоб’єднання, подарувала присутнім миті насолоди поетичним словом.
Наприкінці заходу всі разом виконали пісню «Накукуй, зозуле», а також закружляли у вальсі.
І вже за традицією свято завершилось чаюванням із солодощами.
Цей вечір довів, що кохання — це роки, сповнені ніжності, відданості та дружби, адже справжнє почуття живе в серці завжди, незалежно від часу.
Нехай у наших душах завжди горить вогник любові й добра!
#турбота
