21 лютого 2025 р. минають роковини з дня загибелі Ростислава Короткова
21 лютого 2025 р. минають роковини з дня, який став назавжди чорним, оповитим смутком і болем для рідних, друзів, побратимів нашого відважного воїна, жителя с. Лебедин Ростислава Короткова.
Рік тому в цей день на полі бою він поклав своє життя на вівтар Батьківщини, навіки ставши до лав Небесного війська. Сьогодні його могилу разом із рідними відвідали друзі, місцеві жителі, представники старостату, настоятель Спасо-Преображенського храму с. Лебедин отець Іван, директори Лебединського ліцею №2 і Лебединської гімназії №3 Лідія та Сергій Осаули. Вони вшанували пам’ять загиблого Героя хвилиною пошани й честі, поклали до його могили квіти.
Коротков Ростислав Олександрович народився 27 жовтня 1982 р. у с. Стецівка. З 1991 по 1998 рік навчався в Лебединській загальноосвітній школі №3. Працював водієм на Лебединському насіннєвому заводі. Коли у 2014 р. почалася війна, Ростислав, не вагаючись жодної миті, став на захист Батьківщини. У 2016 р. його комісували, а у 2022 р. з початком повномасштабного вторгнення знову вступив до лав ЗСУ, аби боронити рідну землю від ворога. Був стрільцем-снайпером, мав псевдо «Рост».
Маючи трьох дітей (доньки Валерія, Ганна і син Андрій), міг оформити законну відстрочку від мобілізації, але не зробив цього, прийнявши тверде рішення йти захищати Батьківщину.
21 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Солодке Волноваського району Донецької області наш хоробрий земляк загинув. 5 грудня 2022 р. нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Спогади рідних торкаються душі: «Був найдорожчою людиною для всієї родини, найкращим сином, братом, батьком для своїх діток. Любив життя, був комунікабельним, добрим, без вагань приходив на допомогу, був надійною опорою та підтримкою для рідних, друзів, побратимів, а ще — позитивним і завжди усміхненим. Нам його дуже бракує…»
Учителі розповідають, що під час навчання Ростислав проявив себе активним, небайдужим учнем. Був здібним спортсменом. Брав участь у районних змаганнях з легкої атлетики, баскетболу, волейболу та настільного тенісу. Його завжди обирали капітаном шкільної команди. Наполегливий, допитливий учень із загостреним почуттям справедливості. Після закінчення школи здобув професію водія.
Згадаймо тихою молитвою вірного сина українського народу!
Вічна пам’ять і вічна слава тобі, Герою!