Сьогодні минає 2 роки з дня загибелі нашого земляка, мужнього воїна, шполянина Ігоря Ветушка
Уранці його могилу разом з рідними відвідали в.о. міського голови Олег Кошовий, заступник міського голови Ірина Каландирець та керуюча справами виконавчого комітету Тетяна Герус. Вони вшанували пам’ять загиблого воїна хвилиною пошани й честі, поклали квіти до його могили.
Ігор Олександрович Ветушка народився 23 вересня 1984 р. у м. Шпола. Навчався у школі №3. У 2001 вступив на навчання в Миколаївський військовий автомобільний коледж, по закінченню якого отримав звання «прапорщик». Працював у Гостомелі начальником електростанції. У 2008 р. пішов зі служби. В подальшому проживав та працював у Черкасах. У 2022 р.призваний до лав ЗСУ. Був штаб-сержантом, сержантом з матеріального забезпечення. Загинув 21.02.2023 р. під час виконання військового обов’язку в Донецькій області.
«Ігор був найкращим сином, братом і дядьком, вірним другом, надійним побратимом, — так з гордістю та болем розповідає про нього мама
Тетяна Василівна. — Завжди підтримував рідних, був опорою для сім’ї, людиною, на яку можна покластися в будь-яку хвилину. Його серце билося з любов’ю до рідних та Батьківщини. У нього залишився син Олександр, якого він безмежно любив. Ігор віддав своє життя, щоб син і всі українські діти могли жити у вільній країні. Ігор дуже любив рибалити, проводити час на природі. Риболовля для нього була не просто захопленням, а справжньою віддушиною. Біля водойми з вудочкою він відновлював свої сили, знаходив спокій і гармонію».
Спогади педагогічного колективу Шполянського ліцею №3: «Ігор Ветушка навчався у Шполянській середній школі №3 з 1991 р. по 2001 р. Любив малювати, ліпити з пластиліну, виготовляти різноманітні вироби своїми руками. Був спокійним, врівноваженим, дисциплінованим, мав хороші відносини з однокласниками. З повагою ставився до вчителів. Брав активну участь у житті класу. Ігор ще в шкільні часи мріяв стати військовим. Учителі згадують його як щирого, допитливого й доброго учня. Рідна школа пам’ятає Ігоря Ветушка, шанує за подвиг в ім’я майбутніх поколінь. Його ім’я навіки закарбоване у серцях всіх, хто його любив, знав, цінував, поважав: рідних, друзів, побратимів, учителів та однокласників».
Вічна слава і вічна пам’ять вірному сину України!
Спочивай із янголами, воїне!