Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо
Сьогодні минає 9 річниця загибелі нашого земляка Василя Пікуєва, який віддав своє життя за незалежність, свободу, за всіх нас, за чисте небо над Україною.
Народився Василь Абрамович 10 січня 1968 року в місті Шпола Черкаської області. Закінчив Шполянську середню школу №3. У 2015 році мобілізований до лав Збройних сил України. Служив номером обслуги 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних сил України в Закарпатській області. З травня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.1 травня 2016 року старший солдат Пікуєв трагічно загинув у районі міста Авдіївка Донецької області. Залишилися дружина та діти, які згадують Василя Абрамовича як відповідального чоловіка та люблячого батька.
Його сини пам’ятають найтепліші миті, проведені разом: «Нам подобалося відпочивати разом, особливо на річці чи ставку. Тато завжди підказував, як правильно вудку тримати, яка наживка найкраща. Учив майструвати, казав, що справжній чоловік повинен уміти все — і з молотком, і з пилкою».
Дружина й досі не може змиритися з втратою. Зі сльозами згадує про важкі дні без Василя, про те, як не вистачає його підтримки, любові, мужнього плеча:«Без нього важко в усьому — морально і фізично. Він був опорою для нашої багатодітної родини».
На жаль, словами важко загоїти в серцях рідних болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини — велике випробування. Ми схиляємо низько голови перед родиною нашого воїна.
Вічна слава та світла пам’ять Герою! Згадаймо його добрим словом і тихою молитвою.
#памʼять
