#памʼять
Місто затихло. Сьогодні не слова гучні, а шепіт душ. Схилені голови, сльози, що блищать на сонці, і соняшники, як мовчазні обійми. Ті, хто вже не повернеться до рідних порогів. Ті, чий сміх розчинився в небі. Вони стали журавлями, вічний політ яких — наш мир. Кожна квітка, покладена до підніжжя пам’яті, — то застигла сльоза матері, гіркота вдів, нерозтрачена ніжність дітей.
Сьогодні жителі Шполянської громади зібралася на мітинг у День пам’яті захисників України — тих, хто віддав своє життя за волю та незалежність держави. До присутніх звернувся в.о. міського голови Анатолій Сторчак, ветеран російсько-української війни Сергій Коваль та борець за незалежність України у XX столітті Віктор Слюсар.
Каріна Колісник, випускниця Шполянської дитячої мистецької школи, виконала на домрі композицію «Молитва янголу». Вікторія Верба із піснею «Журавлі» розчулила до сліз усіх, хто зібрався вшанувати Героїв.
День пам’яті захисників України відзначають саме сьогодні, оскільки 29 серпня 2014 року назавжди закарбувалося у пам’яті українців гірким смутком. Іловайськ… Цей «зелений коридор» обернувся чорною рікою болю, що навіки тече в наших серцях. Там, де мав бути шлях до порятунку, пролягла дорога в безсмертя. Сотні воїнів загинули, були поранені, потрапили в полон чи зникли безвісти.
Серед Героїв — не лише сильні чоловіки, а й тендітні жінки, які стали скелею. Вони залишили дім, мрії та дитячий сміх, аби обійняти Батьківщину. Їхня мужність — це молитва серця, а жертовність — свідоцтво того, що український дух не зламати. Вони — наші ангели-охоронці. Пам’ятатимемо кожного й кожну, хто загинув у цій страшній війні, бо саме завдяки їм маємо сьогодення й віримо у світле завтра, омите сльозами і кров’ю, але вистраждане й відвойоване нашою нацією.
