Рік болю
Сьогодні, 12 вересня 2025 року минає рік, як до небесного війська приєднався наш відважний захисник, справжній патріот України, житель с.Терешки Володимир Мостовий.
Народився 08.10.1996 р. в селі Ступичне Катеринопільського району. У 1997 році сім’я переїхала в с. Терешки на постійне місце проживання. Як і всі однолітки, пішов до Терешківської школи. Після її закінчення з 2014 по 2019 роки захищав незалежність і територіальну цілісність України: служив в зоні АТО/ООС. За відмінну службу нагороджений медаллю «За оборону рідної держави». У 2019 році повернувся в село, працював на ПП «БОР». 13 червня 2024 року мобілізований до лав Збройних сил України. 12 вересня 2024 р. старший солдат, стрілець-помічник гранатометника єгерського відділення, єгерського взводу, єгерської роти, єгерського батальйону Мостовий Володимир Анатолійович загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Долинівка Покровського району Донецької області.
Сьогодні, у річницю його загибелі, працівники Терешківського старостату спільно з батьками, рідними, учителями, жителями села згадують Володимира добрим словом і щирою молитвою.
«Володимир був людиною, яка цінувала життя в усьому його розмаїтті. Він умів радіти навіть найменшій дрібниці, завжди був усміхненим,
сповненим гумору й тепла. Його жарти ніколи не мали злості, лише щирість і бажання подарувати гарний настрій. Він вирізнявся працелюбністю, охоче брався за будь-яку роботу, адже прагнув навчитися усьому. Його руки й серце завжди були відкритими для допомоги іншим. Війна забрала у нас сина, забрала сенс життя і залишила тільки біль», — кажуть батьки, які втратили найдорожче.
Володимир був опорою для своєї родини, помічником для сусідів, другом для всіх, хто його знав. Він умів підтримати, підбадьорити й допомогти у найважчу хвилину. Його колеги згадують, що він любив куховарити і завжди ділився своїми кулінарними експериментами.
Для однокласників Вова залишився оптимістом. Його неповторне почуття гумору й досі асоціюється з безтурботними часами молодості. Він умів перетворити будь-яку складну ситуацію на жарт, змінюючи настрій оточення. Його музичний смак був особливим, нетиповим для його ровесників, але дуже глибоким. Володимир був тим другом, до якого завжди можна було звернутися за порадою чи щирою підтримкою. Його світло й доброта залишаються в серцях тих, хто мав щастя знати його.
Та нещадний ворог спинив життєву ходу молодого воїна.
Схиляємо голови в скорботі.
Світлий спoмин прo нашого земляка, мужньoгo oбoрoнця укрaїнської землі нaзaвжди зaлишиться в нaших серцях!
Вічна пам’ять Герою! Низький уклін рідним та близьким.
#памʼять
