Акція «Не мовчи! Полон вбиває»

Крізь туман болю та нестерпної розлуки, огорнуті незламною вірою, 18 жовтня жителі громади знову стали єдиним серцем. На перехресті доріг, де зустрічаються вулиці Лозуватська й Таранця, уже одинадцятий раз лунав наш мовчазний, але такий гучний крик
#НЕ_МОВЧИ_ПОЛОН_ВБИВАЄ.
Цього дня зібралися ті, чиї серця чекають: рідні та близькі Воїнів, які опинились у ворожій неволі або чиї імена досі відлунюють болісним «безвісти». Сім’ї, друзі, водії — усі стали спільним голосом, що тримає хвилю Всеукраїнської акції «Не мовчи! Полон вбиває».
Кожен сигнал автомобіля, що проїжджав повз, став розрадою для зболених сердець і підтвердженням: ви не самотні.
Це наш спільний, пекучий біль. І наша спільна відповідальність. Як можемо мовчати, коли світло наших Героїв затьмарюють темрявою неволі? Коли хтось щодня, щохвилини ловить найменшу звістку про свого сина, мужнього татка, рідного брата, коханого чоловіка, щирого друга.
Не стіймо осторонь, огорнімо своєю підтримкою тих, хто сьогодні не може промовляти сам за себе. Ми віримо непохитно. Сподіваємося, як на ранкову зорю після найтемнішої ночі. Ждемо зі сльозами, але з піднесеною душею. І будемо чекати кожного до їхнього повернення додому, під рідне небо. Людська вдячність усім, хто щосуботи стоїть пліч-о-пліч в акції «Не мовчи! Полон вбиває». Це дійсно важливо.