Голоси любові й відчаю
Дванадцяту суботу поспіль на перехресті вулиць Таранця та Лозуватська в Шполі лунає єдиний заклик — #НЕ_МОВЧИ_ПОЛОН_ВБИВАЄ. Тут збираються рідні й близькі полонених та зниклих безвісти воїнів, а також небайдужі жителі громади. В їхніх руках — плакати й прапори, а в серцях — біль, надія й незламна віра в те, що Герої повернуться додому.
Щосуботи це місце наповнюється особливою енергією — гул автомобілів, які сигналять на підтримку, стає відлунням єдності та небайдужості. Ці сигнали — свідчення підтримки, небайдужості, обіцянка не мовчати, доки наші воїни не повернуться.
Кожна така акція — це голос любові й відчаю, який не дозволяє світу забути про тих, хто віддав свою свободу заради нашої. Люди гуртуються, аби підтримати одне одного і нагадати: поки ми говоримо — вони живі.
Тихою молитвою, словом, тишею шполяни борються за право наших захисників знову обійняти родини. І доки палає вогонь віри в серцях, доти жоден полон не зламає нашої спільної волі — волі до життя й перемоги.
Долучайтеся до акції «Не мовчи! Полон вбиває». Станьте голосом тих, хто нині не може сказати сам за себе.
#НЕ_МОВЧИ_ПОЛОН_ВБИВАЄ
