Рік болю
26 жовтня 2024 р. Шполянська громада втратила на війні молодого оборонця — жителя с. Лозуватка Івана Порохна. Життя для рідних втратило всі барви і сенс, адже біль втрати навіки огорнув душі. Він був стрільцем-снайпером десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. Пам’ять про хороброго й відданого сина українського народу назавжди залишиться в серцях вдячних жителів нашої громади. Схиляємо голови перед подвигом Героя.
Порохно Іван Васильович народився в Одесі 7 червня 1987 р. Тут же закінчив школу №13 і морське училище за спеціальністю «матрос-моторист». Працював на заводі «Мікрон» в Одесі. Сім’я переїхала у Лозуватку в 2018 р.
У липні 2024 р. Івана доєднався до лав ЗСУ. Загинув 26 жовтня 2024 року на Курському напрямку. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
З глибокою тугою в голосі мати Івана розповідає: «Син марив морем. Після переїзду в Лозуватку сумував за Одесою. Любив море, рибальство і полювання. Пристрасть до останнього прищепив йому батько. Дуже пишався одним зі своїх трофеїв — фазаном. Був добрим і турботливим сином, допомагав у всьому. Мріяв створити сім’ю, будував плани на майбутнє, але їм, на жаль, не судилося здійснитися. Дуже сумую за сином. Неможливо усвідомити, що він уже ніколи не повернеться додому, не обійме, не заговорить».
Нестерпно боляче, коли відходять у вічність молоді хлопці, коли життя гасне в очах, де були мрії. Ніколи не пробачимо ворогу це материнське горе.
Спочивай із янголами, Герою.
Вічна пам’ять і вічна слава тобі, Іване!
#памʼять
