Щороку українці вшановують рідну мову, що живе в піснях і думах, у дитячих молитвах і материнських колискових. Це свято любові до слова, до духовного коріння, що єднає нас у незламну націю.
День української писемності та мови відзначаємо 27 жовтня — у день пам’яті Преподобного Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ», який зберіг для нащадків історію нашої землі.
Мова, писемність, освіта — це непорушний фундамент нашої національної ідентичності, наш код і наш могутній оберіг. У час війни мова також є зброєю. Нині вона звучить особливо сильно — як мова свободи, гідності й омріяної Перемоги.
Плекаймо, як найдорожчий скарб, українське слово, бо в ньому — глибока душа народу, його незборима сила й вічне безсмертя. Нехай мелодія рідної мови лунає ніжно й урочисто в кожному домі, відлунює теплом у кожному серці, даруючи нам світло, натхнення й віру.
