Щороку, у четверту суботу листопада, Україна схиляє голови в скорботі за мільйонами невинних людей, життя яких забрали Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років.
У суботу 22 листопада о 16:00 запалімо свічку, вшануймо пам’ять жертв голодоморів. Це мить, коли темрява минулого торкається нашого сьогодення. Коли кожна родина згадує, що ці втрати — не далека історія, а жива рана, яка болить і сьогодні, у час нової російської агресії, що знову несе горе нашому народові.
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання в цей день закликаємо: зупиніться! Хоч би куди ви поспішали — віддайте одну хвилину тим, кому не судилося прожити своє життя.
Вшануйте в тиші, і нехай вона стане голосом пам’яті про жертв сталінського геноциду і всіх українців, що й нині страждають через нові прояви геноциду з боку агресора.
Згадайте! Можливо, у вашій родині були ті, чиї імена не зберегли архіви, але бережуть серця.
Помоліться! Хай молитва стане світлом, яке проникне в темряву минулого.
Розкажіть дітям, чому ця хвилина така важлива! Ми повинні пам’ятати, бо це частина нашої історичної правди. Ці голодомори були навмисним злочином, спрямованим на знищення українців як народу. Замовчування — це дозвіл ворогу викреслити правду. Наші діти й молодь повинні знати, через що пройшли їхні предки, і передавати цю пам’ять наступним поколінням.
