22 листопада 2025 р. жителі Шполянської громади віддали данину пам’яті невинно загубленим душам у роки страшних голодоморів
У роки страшного геноциду українське село перетворилося на страхітливе пекло — спустошене, змертвіле й безрадісне. Виснажені, опухлі від голоду дорослі та діти згасали у муках, повільно й болісно, у повному відчаї, серед тиші й байдужості світу. Уся країна нагадувала величезний концтабір із наглядовими вежами, перекритими кордонами, всюдисущою смертю та гнітючою безнадією. Йшли у небуття цілими родинами, не відспівані, не поховані, не оплакані…
22 листопада 2025 р. жителі Шполянської громади віддали данину пам’яті невинно загубленим душам у роки страшних голодоморів, метою яких було винищення українського народу.
У меморіальних заходах у День пам’яті жертв голодоморів взяли участь представники органів 
місцевого самоврядування, закладів освіти, культури, жителі нашого міста. В.о. міського голови Анатолій Сторчак, перший заступник міського голови Володимир Слободяник, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ірина Каландирець, керуюча справами виконавчого комітету Оксана Курінна поклали квіти до могили жертв Голодомору 1932-33 років по вул. Лесі Українки. Біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, який знаходиться поряд з храмом Різдва Пресвятої Богородиці, відбувся мітинг-реквієм. Поминальний молебень за мільйонами українців, заморених голодом, провів настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ, ієрей Роман Саломатін.
Сьогодні ми, онуки та правнуки тих, хто пережив голодомори, є свідками чергового геноциду проти української нації — страшних злочинів росіян, які прийшли на нашу землю з війною. Ми боремось, як і раніше, за свою волю та ідентичність, пам’ятаючи всі трагічні сторінки нашої історії. Низько схиляємо голови перед пам’яттю всіх невинноубієнних, закатованих, замордованих, заморених голодом українців у всі часи… І нехай свічки пам’яті, запалені в наших оселях, зігріють душі наших предків теплом пам’яті.
#Голодомор
