Рік болю, тиші та невимовної втрати для рідних, близьких і всієї громади
5 січня виповнився рік від дня, коли війна забрала життя Захисника України — Євгенія Олеговича Колякіна.
Євгеній народився 24 квітня 1985 року в селі Лебедин. Тут минули його дитинство і юність, тут він навчався у Лебединському ліцеї №1, захоплювався спортом, грав у баскетбольній команді. З дитинства був активним, відкритим і щирим.
Його професійний шлях був пов’язаний із водійською справою — працював у Києві, згодом у Кропивницькому. Але коли країна потребувала захисту, він не залишився осторонь. У серпні 2024 року Євгеній став до лав Збройних сил України, пройшов навчання в центрі «Десна» та служив у 22-й окремій механізованій бригаді.
5 січня 2025 року старший солдат Євгеній Колякін загинув під час виконання бойового завдання. Він віддав життя, захищаючи Україну, її людей і наше майбутнє.
Для своєї родини Євгеній був надійною опорою, люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Його світ тримався на любові до близьких, а серце — на доброті та щирості.
Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті, у серцях, у наших молитвах.
