#памʼять
Сьогодні, 20 січня 2026 року, Україна згадує безсмертний подвиг Героїв-кіборгів — воїнів, які стали живим щитом держави й 242 дні самовіддано боронили Донецький аеропорт. Місце, де бетон і сталь не витримали, а людський дух вистояв.
20 січня 2015 року ворог підірвав бетонні перекриття нового терміналу, а 21 січня стихли останні бої за ДАП. Та навіть у руїнах аеропорт залишився символом незламності, адже його оборона надовго зупинила наступ ворога й зламала його плани.
Вісім місяців пекла. Вісім місяців вогню, болю й надлюдської стійкості. російські окупанти вперше застосували тактику випаленої землі — артилерія, «гради», танки день і ніч нищили летовище. Падали бетонні стіни ДАПу, але не падали українські воїни. Вони стояли до останнього подиху, доводячи всьому світові: їх неможливо зламати. Саме тут гартувалася нова українська армія, а нездоланні кіборги вписали величну сторінку в літопис держави на століття вперед.
20 січня 2026 року загиблих оборонців Донецького аеропорту вшанували хвилиною поваги й честі та покладанням квітів до пам’ятного знака учасникам бойових дій за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в.о. міського голови Анатолій Сторчак, перший заступник міського голови Володимир Слободяник.
У цей день Шполянська громада з особливим болем і гордістю низько схиляє голови перед пам’яттю кіборгів-земляків — жителя м. Шполи Олександра Кондратюка та жителя с. Сигнаївка Сергія Гончарова. Вони загинули, відійшли у небесні засвіти, але стали частиною української історії.
Сьогодні календар знову зупинився на даті, що запеклася болем у серцях нашої громади. Минуло 11 років відтоді, як у важких боях за Донецький аеропорт віддав своє життя наш земляк, відважний кіборг Олександр Кондратюк. Сьогодні біля могили Героя було тихо. Мама, чиє серце навіки в жалобі, колеги-медики та представники влади прийшли, щоб вклонитися мужності Олександра, покласти квіти вдячності.
Боляче відлунює сьогодні пам’ять і в Сигнаївці. Біля могили кіборга Сергія Гончарова разом із дружиною, донечкою та сином схилили голови в скорботі заступник міського голови Ірина Каландирець, керуюча справами виконавчого комітету Оксана Курінна, староста Сигнаївсього старостинського округу Оксана Авер’янова, директор Сигнаївського ліцею Євген Бесараб, жителі села. Керівник Сигнаївського волонтерського центру Галина Лоцман крізь сльози розповіла про ті тривожні й водночас світлі миті, коли долала шлях на передову до Сергія та його побратимів. Вона згадала, як важливо було тоді привезти часточку рідного дому, підтримати словом і справою тих, хто стояв на межі життя й смерті. Вона наголосила, що й нині наш обов’язок — берегти пам’ять про полеглих Захисників і цінувати та підтримувати тих, хто сьогодні продовжує тримати фронт, хто повернувся з війни й живе поряд із нами.
Вічна пам’ять лицарям духу! Вони тримали небо над ДАПом, а тепер тримають його над нами.
