Позивний «Барі». Костянтин Черненко.
Позивний «Барі». Костянтин Черненко. Він знайшов свій дім там, де серцю було затишно. Народившись у місті Борзна на Чернігівщині, Костянтин колись приїхав на Черкащину у справах, та так і залишився, зачарований красою цього краю. Село Ярошівка стало для нього місцем сили, де кожен подих вітру здавався рідним.
Коли небо над Україною спалахнуло війною, Костянтин був далеко, за кордоном. Але голос обов’язку виявився гучнішим за тишу безпеки. Він повернувся. Пішов до війська добровольцем — без гучних слів, але з твердою впевненістю, що інакше не може.
«Барі» не вмів ображатися, легко прощав, ніколи не опускав рук. Сміливий і світлий душею, мужній і щирий, із добрим серцем і міцним духом. Завжди приходив на допомогу, навіть коли самому було нелегко. Його слово мало вагу, а його присутність дарувала надію. Побратими згадують про нього з особливою повагою. Він рятував їх у найтяжчі хвилини, був тим, за ким ішли без вагань. Його слухали, йому вірили. На знак шани його позивним назвали бойову позицію. Костянтин уміє бачити красу в дрібницях, які ми часто не помічаємо. У тихій прогулянці з сім’єю. У вірному погляді улюбленого собаки. У шепоті лісу, де він відпочивав думками й набирався сили. Завжди казав: «Усе інше — неважливе. Важлива лише сім’я». Це було його життєвим кредо.
Сьогодні між ним і рідним порогом пролягла важка тиша невідомості. Але любов — це та нитка, яку неможливо перерізати. Надія на зустріч із дружиною та дітьми, віра в Бога і знання того, що вдома за нього моляться. Родина живе очікуванням. Кожна хвилина — це тихий діалог крізь відстань.
«Я з першого дня відчувала і вірила, що ти живий. Знала, що повернешся додому. Кожну хвилинку чекаю і буду чекати стільки, скільки потрібно. Вірю в тебе, знаю, що ти сильний, ти все зможеш. Тримайся, ми тебе дуже чекаємо, віримо і любимо! Завжди!» — ці слова дружини летять до нього білими птахами крізь усі кордони.
Родині найважче пережити невідомість: як він там, чи має що їсти, чи не зневірився. Вони знають, що їхній «Барі» сильний, незламний. Він вистоїть. Бо вдома горить світло, яке вкаже йому шлях до вороття.
#ГолосиЗниклих
