Час неможливо зупинити, але він ніколи не зітре з нашої пам’яті імена Героїв — земляків, які віддали своє життя за Україну
1 лютого 2026 року минає рік із дня смерті нашого земляка, шполянина Юрія Володимировича Чумака, який після виснажливої хвороби відійшов у вічність. У день роковин його могилу разом із рідними відвідали заступники міського голови Ірина Каландирець і Володимир Слободяник, місцеві жителі, побратими та друзі.
Юрій Володимирович народився 16 вересня 1987 року в селі Ромейково Катеринопільського району. Закінчив місцеву школу, продовжив навчання у Черкаському професійному ліцеї та здобув фах у будівельній сфері. Створив міцну родину, разом із дружиною Альоною виховував трьох дітей — двох доньок і сина. Без вагань став на захист України. Служив у найгарячіших точках Харківщини, отримав нагороди за мужність і відданість. Після повернення з фронту мріяв про мирне життя, але доля розпорядилася інакше.
«Юра був неймовірно доброю та світлою людиною. Люблячим татом для своїх діток та міцною опорою для мене. Дочки згадують татові сюрпризи, бажані подарунки, теплі обійми та спільні ігри. А маленький синочок Марк, якому лише 1,7 років, дивлячись на фото Юри, гукає тата: «Ди–ди тата». Для мене він був опорою, підтримкою та чоловіком, який міг вирішити всі питання. Без нього я, мов без одного крила… Ось уже рік, як вчуся жити без нього», — ділиться дружина.
«Юра був надійним товаришем, гарним порадником, надзвичайно доброю та щирою людиною. Його неймовірна посмішка назавжди залишиться в нашій пам’яті та серцях», — говорять друзі.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героя, поділяючи з його близькими скорботу та біль втрати.
Світла пам’ять Захиснику України.