29-та суботня акція на підтримку полонених та зниклих безвісти військових
21 лютого 2026 р. уже звичне для багатьох місце — перехрестя вулиць Таранця та Лозуватської у Шполі. 29-ту суботу поспіль тут проходить акція на підтримку полонених та зниклих безвісти військових. Тут, серед шуму дороги й зимової краси, укотре звучать слова, що розривають душу: «Не мовчи! Полон убиває!»
Рідні, друзі полонених і зниклих безвісти оборонців не запитують, скільки ще чекати, не рахують днів. Вони щосуботи приходять на це місце і стоять. Поруч. Пліч-о-пліч. Тримають у руках державні прапори, плакати, банери, світлини з іменами тих, чиї голоси нині заглушені війною. За кожним мовчазним поглядом Героя з фото — біль, туга, надія і нестерпна невідомість, яка розриває серця рідних щомиті, не дає дихати спокійно, не дає бути живими у звичному для кожного з нас сенсі, бо думками й серцем вони поруч зі своїми хлопцями, яких чекають, про повернення яких моляться.
Особливою теплотою огорнула акцію ініціатива настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці — ієрея Романа Саломатіна. Щосуботи він тут з гарячим чаєм і кавою — простим, але таким необхідним знаком підтримки. Поруч зі священником — юний шполянин Саша Александров. Обережно, із щирою турботою він пригощає присутніх ароматним напоєм із термосів. У морозному повітрі підіймається пара, а разом із нею — тепло, яке зігріває руки і серця.
Авто, проїжджаючи повз, сигналять — і це теж уже добра традиція, що засвідчує єдність людей у спільній надії на повернення тих, кого чекають, додому.
Ця підтримка надзвичайно важлива, бо свідчить про головне: біль родин — не їхній особистий тягар. Він спільний. Він наш.
Долучайтеся до наступної акції — підтримайте родини полонених і зниклих безвісти!
#НЕ_МОВЧИ_ПОЛОН_ВБИВАЄ
