По-особливому звучить ця тиша в церкві: тут перед іконами горять свічки, повітря наповнене ароматом ладану, а душі — світлом і теплом. Настоятелі храмів і прихожани подумки дякують нашим воїнам за їх мужність і самопожертву. Кожен згадує рідних, близьких, знайомих — тих, чиї імена навіки вписані в історію громади. У ці миті підноситься молитва за здоров’я тих, хто нині боронить Україну на передовій, і за упокій невинноубієнни військових та цивільних.
Ми відчуваємо: наші Герої, які стали до лав Небесного війська, боронять нас із високих Небес, підтримують свої родини й побратимів, тримають над нами невидимий щит.
