Чотири роки триває повномасштабне вторгнення росії
Тисячі зруйнованих домівок, мільйони скалічених доль, безліч обірваних життів. Роки жорстокості й терору, які російські нелюди чинить на українській землі.
24 лютого 2026 року біля пам’ятного знака учасникам бойових дій за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України відбувся пам’ятний захід, на якому жителі громади вшанували безсмертний подвиг доньок і синів України, які віддали життя в бою. Тут дякували тим, хто продовжує боронити рідну землю, згадували Героїв, чиї життя обірвала війна впродовж 12 років боротьби за свободу. Цього лютневого ранку кожне слово звучало особливо гостро, бо відлунювало в серці кожного.
На початку зібрання настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, ієрей Роман Саломатін та настоятель Свято-Миколаївського храму Павло Чуйченко, у Національний день молитви, започаткований минулоріч, підніс спільну молитву за мир і за всіх невинно убієнних у цій жорстокій війні. Молитва здіймалася над площею, торкаючись неба і душ, єднаючи людей у проханні про життя й перемогу.
Протягом хвилини мовчання час ніби завмер. І в цій тиші особливо гостро відчувалася присутність тих, хто навіки став до лав Небесного війська.
24 лютого 2022 р., у перші години вторгнення, без роздумів ставши на захист Батьківщини, загинули молоді, хоробрі жителі Шполянської громади: Руслан Кошовий, начальник Гостомельської пожежної частини, полковник служби цивільного захисту, випускник Шполянського ліцею №5; Дмитро Прохоров, прикордонник застави «Борисівка», молодший інспектор прикордонної служби 3-ї категорії, оператор групи комплексу відеоспостереження та сигналізації відділення зв’язку, випускник Васильківського ліцею.
Учасники заходу поклали квіти до підніжжя монумента й світлин наших полеглих земляків.
Вічна й світла пам’ять воїнам, які загинули в бою.
Слава оборонцям, які продовжують боронити Батьківщину.
