Найбільш поширеним джерелом питного водопостачання нашого регіону є підземні ґрунтові води, які потрапляють до населення найчастіше через шахтні колодязі.
Обслуговування індивідуальних колодязів є обов’язком власника. Отже, власники колодязів зобов’язані самостійно обслуговувати, захищати та підтримувати якість питної води.
Вода в колодязі може бути кришталево прозорою, але це не означає, що в ній немає мікроорганізмів-вірусів та бактерій, хімічних агентів. Більшість мікроорганізмів ґрунтових вод є нешкідливими, але можуть міститися і патогенні небезпечні бактерії, як сальмонели, шигели (збудники дизентерії), холерний вібріон, іерсінії, паличка синьо-зеленого гною, кишкові палички, віруси гепатиту А, Е, лептоспіри, личинки та яйця глистів тощо. Ці патогени можуть потрапляти в ґрунтові води через негерметичні вигрібні ями, поверхневі води, забруднені стоками з особистих та фермерських господарств або пасовищ, що знаходяться неподалік.
В умовах великих паводків колодязь стає особливо вразливим до забруднення. Джерелами нітратного забруднення можуть бути внесення добрив поблизу джерел водопостачання, неправильне зберігання гною та інших відходів тваринництва, каналізаційних ям та туалетів, розташованих поблизу. У 2025 році у 30,5% досліджених проб криничної води Шполянщини виявлено вміст нітратів, що перевищує допустимий від 1,2 до 10 разів. Така вода непридатна для споживання, особливо у дітей до 3 років, і підлягає використанню лише для технічних цілей. 9,2% проб води мали перевищений вміст мікроорганізмів.
Територію поблизу колодязя слід утримувати в чистоті, Колодязь не повинен розміщуватися в понижених, заболочених місцях та на ділянках, де є загроза затоплення. Індивідуальний колодязь потрібно розміщувати на відстані не менше, ніж 20 м, а громадський — не менше, ніж 50 м від джерел можливого забруднення (вигрібних ям, надвірних туалетів, гноєсховищ, каналізаційних споруд та мереж, звалищ побутових відходів тощо). У радіусі 50 м від колодязів не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність. Необхідно забезпечити ізоляцію від проникнення поверхневих стоків.
Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити «замок» із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше, ніж 2 м на основі зі щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя. Наземна частина колодязя (оголовок) влаштовується не менш, ніж на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватися кришкою з металу чи дерева. Зверху оголовка влаштовують дашок.
Біля громадського колодязя слід влаштовувати підставку для відер, для забору води з колодязя необхідно використовувати відро загального користування. Заборонено використовувати для забору води індивідуальні відра.
Не рідше, ніж 1 раз на рік, необхідно проводити планове обстеження колодязів, поточний ремонт (за необхідності), очищення та дезінфекцію споруд і знезараження питної води дезінфекційними засобами, які внесені у відповідний державний реєстр, серед них добре відомі «Акватабс», «Жавель-клейд», «Брілліантовий міг», «Жавілар Плюс», гіпохлорит кальцію. Дезінфекцію слід проводити відповідно до вимог державних санітарних норм.
Після дезінфекції бажано провести лабораторне дослідження зразків води.
У разі використання препарату АКВАТАБС для знезараження візуально чистої води в колодязях чи свердловинах, попередня обробка не потрібна. Достатньо внести 1 таблетку попередньо розчиненої у невеликій кількості води у воду колодязю на 30 хв (із розрахунку 1 таблетка на 0,5м3 води). У разі відсутності легкого запаху хлору у воді, слід додати ще 1 таблетку. Вода придатна для споживання уже через 30 хв, відкачувати її не потрібно.
У разі підтоплення чи інших причин забруднення колодязя (зміна кольору, смаку, присмаку води тощо), його слід почистити, попередньо відкачавши воду (після припинення паводку та усунення причин забруднення) та провести попередню обробку поверхонь стін і дна. Лише після наповнення колодязя водою необхіднено провести її дезінфекцію.
Завідувач Шполянського відділення
ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ» Марія МИХАЙЛЕНКО
