#НЕ_МОВЧИ_ПОЛОН_УБИВАЄ
Вже 40 тижнів поспіль, у спеку і дощ, у мороз і вітер, на перехресті вулиць Таранця та Лозуватської у Шполі збираються люди, для яких чужого болю не існує. Тут щосуботи поруч стоять рідні зниклих безвісти і військовополонених, друзі, представники місцевої влади, знайомі й небайдужі жителі громади. Їх об’єднує одне — потреба говорити про тих, кого досі немає вдома, і про тих, чия доля залишається невідомою.
Акція «Не мовчи! Полон убиває!» стала для громади місцем тиші й голосу водночас. Бо інколи найгучніше звучить саме присутність. Вона дає відчуття, що про тих, хто не повернувся, пам’ятають і борються словом. За ці тижні тут було чимало історій, сліз, слів підтримки. Та найважливіше — тут завжди є людське плече поруч.
Ця акція про гідність, стійкість, віру, що має силу тримати. І поки на перехресті стоять люди — надія живе. Ми віримо, чекаємо й дочекаємося кожного.
