Матері, які втратили синів на війні, добре знають ціну тиші
Вона приходить у дім назавжди, оселяючись у кожній кімнаті. А коли її порушує тепле людське слово, стає легше дихати.
Напередодні Дня матері учні та вчителі Шполянського ліцею №5 завітали до матерів наших полеглих захисників.
Пані Любов, мама загиблого Героя Руслана Кошового, ділиться своїми почуттями від цієї зустрічі: «Коли діти приходять із квітами і щирими словами, коли дивляться в очі з повагою — це торкається глибини душі. У ці хвилини ми відчуваємо, що пам’ять про наших синів живе не тільки в наших серцях, а й у серцях молодого покоління. Для нас ця зустріч є цінною підтримкою, бо в такі дні, коли нас уже не привітають полеглі діти, так хочеться відчути, що ми не наодинці зі своїм болем».
Нехай напередодні та в День матері такі щемкі історії пам’яті, тепла й турботи нанизуються намистинками турботи в нашій громаді. Подивімося навколо. Поруч із нами живуть жінки, чиї серця стали живими оберегами для України. Привітаймо маму, яка чекає сина чи доньку з фронту й полону, наша підтримка додасть їй сил триматися. Схилімо голову перед мамою, чий син повернувся «на щиті». Знайдімо хвилину, щоб зайти, зателефонувати чи просто обійняти. Нехай вони знають: їхній біль — це наш спільний біль, а їхні діти — це гордість усієї громади. Материнська любов тримає небо над нами. Зігріймо їх своєю вдячністю. Кожна квітка, кожен теплий погляд мають значення.
#День_матері
